Репліка
Репліка з приводу інтерв’ю О.Островської-Лютої, яка дуже опікується "інституцією, що стала би основою для театрального розвитку, але такою не є".
Ну це ж треба! Скільки – "несть им числа" - з’являється турботливих чиновників, коли вони набувають приставку "екс"!
Якби пані Островська-Люта як заступник міністра ЗНАЛА підпорядковані їй інституції, вона б не відважилась говорити про Центр Леся Курбаса те, що сказала.
Адже сказане нею демонструє – хоч як це дивно - несучасність підходів, нехтування професіоналізмом і використання недостовірних джерел.
Пані не знає жодної з наших 40 монографій, по яких навчаються в українських вишах і не тільки; не бачила жодної з 70 вистав і проектів Центру, не підозрює про незчисленну кількість майстер-класів, літніх шкіл і акцій-проектів з 27 країнами, бо навіть не переступила жодного разу порогу цього намоленого приміщення.
Принаймні, ми її тут не бачили.
Не знає вона і головного – Центр Леся Курбаса є НАУКОВОЮ установою й існує у Держреєстрі у статусі, подібно Національним Академіям.
А оскільки він є ще й установою інноваційною (про інноваційні установи мало б "законодавчо" дбати передусім міністерство як суб’єкт законодавчої ініціативи, чого воно так і не зробило за 23 роки! зокрема, не досягла успіху на цьому терені і наша турботлива чиновниця), - тут існують ще і театральна пошукова лабораторія, включно з драматургічною, і ТанцЛабораторіум, і кінопроекти, і культурологія, і...і...
Разом 5 стратегічних напрямів по реінтеграції науки і культури України у контекст Європи.
Тобто це саме та інституція, про створення яких так дбає пані Островська-Люта...
Щоправда, незнання і неактуальність роздумів пані екс-чиновниці про Центр Курбаса з надлишком компенсувала сама Європа, яка, проаналізувавши діяльність Центру в режимі прямого незалежного тестування (on-line), надала йому категорію А, визнавши Центр "провідною установою України", "вищим експертом у державній політиці" і за найвищі показники рекомендувала Україні "надавати додаткове фінансування з Бюджету країни".
Центр є ЄДИНОЮ такою установою серед наукових установ України (і, зрозуміло, єдиною "під" мінкультом).
Тим самим Європа підтвердила високу креативність Центру як інтелектуальної стратегічної інституції, що сприяє інтеграції науки і культури України у європейській контекст. І, звісно, не може не сприяти розвитку науки і культури України.
До речі, і "Інститут театру у поляків", про який пише пані, вважає нас саме таким театральним центром, і з ним суголосні і Центр Європи, і Центр Гротовського, і Центр Мейєрхольда й Академія мистецтв Італії – шкода, що пані ніхто цього вчасно не підказав...
Може, не випадково, коли над Центром зависла загроза з боку Міністерства, за його честь і стратегію вступились науковці і митці Сорбони, Болоньї, Риму, Польщі, Канади, США і навіть далекої Коста-Ріки.
Мабуть, вони знали про Центр трохи більше, ніж пані Люта?..