Сквер Небесної сотні чи готельно-офісний центр?

32
14 квітня 2015

Активісти, які своїми силами облаштували у 2014 році Сквер Небесної сотні по вулиці Михайлівській, 24-26, дізналися про рішення судів, що залишають в силі плани будівництва на місці Скверу готельно-офісного центру.

Історія Скверу – це продовження історії Революції гідності. З грудня 2013 року по лютий 2014 року жителі вулиці Михайлівської опинилися в центрі боротьби. Вони годували людей, що ховалися від переслідування в Монастирі, давали притулок пораненим. Вулиця Михайлівська стала "дорогою життя", по якій люди приходили на допомогу Майдану, машини швидкої допомоги вивозили поранених і, на жаль, загиблих. 

Вдень 18 лютого, коли вже розгорталася трагедія у Маріїнському парку та на прилеглих вулицях, але ще не розпочалася атака на Майдан, хлопці з Самооборони взялися демонтувати паркан, що огороджував занедбану будівельну ділянку у самому серці Києва. 

Секціями паркану вони хотіли зміцнити барикади Майдану. Але розпочався штурм і вони були вимушені припинити роботу, щоб зайняти свої позиції в лінії оборони. Ми не знаємо їх подальшої долі. А от паркан за наступні дні і ночі протистояння остаточно демонтували вже інші самооборонівці та кияни, які прямували на Майдан. 

Підняти одну секцію могли лише шість міцних чоловіків, але, іноді, навіть четверо здіймали залізо як пір’їну, щоб скоріше укріпити барикаду, можливо, врятувавши цим чиєсь життя. Побачити секції паркану можна було ледь не на кожній барикаді. 

З 2007 року паркан приховував стихійний смітник в центрі міста. Мешканцям двору першим відкрився весь жах занедбаної землі: джунглі самосіву, ями, будівельне та побутове сміття, трупи безпритульних собак і щурів, пусті пляшки горілки та використані шприці. І це під боком Михайлівської площі та Собору. Спроба знайти власника землі і попросити його навести лад виявилась невдалою. Громаді все довелося робити самій. 

Так виглядав сквер до того, як за нього взялись активісти 
 

21 лютого була створена сторінка в соціальній мережі Facеbook (Город-сад), а вже 1 березня 2014 року кияни своїми силами прибрали гори сміття із земельної ділянки. 

Місцевий ЖЕК надав вантажівки для вивезення сміття. Ініціативна група цього ж дня ухвалила рішення присвятити свою роботу з відновлення історичної справедливості Небесній Сотні. 

активісти прибрали сміття, висадили дерева на місці стихійного звалища 

Але одразу було досягнуто згоди і про те, що у Сквері не буде пам'ятників чи меморіалів, адже свободу неможливо залити в бетон. Свобода – це молоді дерева, квіти, дитячий сміх, щоденна праця людей із створення квітучого саду і робота над відновленням справедливості – над поверненням землі киянам. 

Герої загинули за те, щоб країна змінилася на краще, щоб закони захищали справедливість, а не владу та гроші. Мешканці двору та небайдужі кияни, які приєдналися до них, вирішили, що саме зміна своїми силами цієї ділянки із смітника на сад і стане присвятою загиблим героям.

З березня силами ініціативної групи та волонтерів з усієї України смітник спочатку перетворився на чисту ділянку, а потім був створений і Сквер Небесної сотні: висаджено сад, газон, квіти, громадський город для дітей, розбито доріжки, сучасними українськими художниками створено унікальний дитячий майданчик, стіни навколо саду прикрашено роботами Андрія Єрмоленка – актуалізованим Тарасом Шевченко. Дерева у Сквері висаджували і родини Героїв Небесної Сотні. 

Сквер по вулиці Мухайлівські. До і після 

Неодноразово порушувалося питання щодо законності відчуження в 2007 році землі в історичній частині міста, яка є буферною зоною ансамблю Софії Київської, знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Для громади завжди логічним та законним використанням ділянки було збереження історичного скверу (він так і називався – Сквер по вулиці Михайлівській), місця для проведення дозвілля дітей та дорослих. 

Нині у сквері бігають діти 
 
 

З 2007 року мешканці прилеглих будинків зверталися до компетентних органів з метою встановлення власника ділянки, притягнення його до відповідальності за створення антисанітарних умов, але посадові особи Київської міської державної адміністрації, зловживаючи владою та службовим становищем не реагували на їх звернення. 

Посадові особи свідомо вводили місцевих жителів в оману, повідомляючи, що вказана земельна ділянка лише передана в оренду на 10 років ТОВ "УКРінвестресурс" в 2007 році. Хоча, як стало відомо пізніше, в тому ж 2007 році ділянка була продана ТОВ "УКРінвестресурс", а пізніше право власності на ділянку перейшло до ТОВ "М-Плаза", яке, у свою чергу, продало її ТОВ "ГРІН ПЛАЗА". 

Таким чином, громада дізналася, що незаконно, без громадських слухань особливо цінна земля зеленої зони в межах існуючого парку (ансамбль Софії Київської), рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 року №124/785 була передана у довгострокову оренду, а рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 №481/1142 була продана ТОВ "УКРінвестресурс". 

В травні 2014 року в прокуратуру було подано 2 заяви про оскарження в суді договорів оренди і купівлі-продажу та повернення земельної ділянки за адресою вул. Михайлівська 24-26 у власність міста: від Народного депутата Андрія Шевченка та голови ініціативної групи мешканців будинків №№11, 13 по вул. Трьохсвятительській та №№22-а, 22-б, 24-а, 24-в по вул. Михайлівській, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора О.П.Мінцера. 

Під час прийому документів заявників було запевнено, що прокуратура інформуватиме про судові засідання і буде запрошувати на них. Також прокурор повідомив, що такі суди тривають роками. 

Але для забудовників ділянка на Михайлівській очевидно є занадто ласим шматком, адже розглядаючи справу щодо неї, суди почали працювати напрочуд швидко. Декілька днів тому стало відомо, що справа вже знаходиться на розгляді у Вищому господарському суді України, а у скаргах прокурору було відмовлено у Господарському суді м. Києва та Київському апеляційному суді. 

Проект забудови на місці скверу Небесної Сотні

Як ми дізналися з рішення Господарського суду м.Києва, заявників не було визнано третьою, чи зацікавленою стороною. 

Жодного разу заявників не було поінформовано про судові засідання та не запрошено на них. Можливо, прокуратура умисно не допустила до розгляду справу заявників, щоб тим самим уникнути розголосу та свідомо програти справи в суді. Отже, інтереси киян та родичів Героїв Небесної Сотні було свідомо проігноровано. 

Але повністю враховано інтереси власника ділянки - ТОВ "ГРІН-ПЛАЗА". Хто стоїть за цією компанією нам невідомо. Відомо лише, що проект готельно-офісного центру було розроблено бюро "Архіматика". 

Заявників було свідомо усунуто від розгляду справи, адже в умовах активного висвітлення процесу створення СКВЕРУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ в ЗМІ, незаконне рішення суду без врахування думки киян було б неможливим. 

Ми розуміємо, що коли йдеться про мільйонні готелі, офіси, клубні будинки, забудовнику байдужі сквери, дитячі майданчики та пам'ять про загиблих. Але люди небайдужі. І час змінився. У Сквері вже регулярно проводяться події, які збирають багато людей та привертають увагу ЗМІ: толоки, Свято висадки громадського городу, Свято збору врожаю, Різдвяна казка у Сквері, Весняні забавлянки у Сквері, реалізовано мистецькі проекти "Більше ніколи" та "Кольоротест". Ми і далі проводитимемо такі заходи. 

Одна секція паркану повернулася з барикад вже як самостійний мистецький об'єкт. За час перебування між Хрещатиком та Європейською площею секція прожила своє революційне життя. На ній з’явилися відбитки взуття людей, тризуб, напис "Слава Україні", штрих-код продуктів російського виробництва та вірш про Небесну сотню. Після встановлення секції у Сквері невідома людина приклеїла вірш про загиблих героїв… 

Під час демонтажу барикад Майдану у Сквері опинилися каска з висадженими в ній квітами та запискою: "Бережіть цю каску. Вона полита кров’ю героїв" і хрестиком, які носили активісти Майдану. Сквер сам собою, без будь-яких постанов та розпоряджень, став місцем щирого прояву почуттів киян. 

Взимку в сквері теж бавляться діти 

Неофіційно ця територія вже загальновідома як Сквер Небесної сотні. Сквер відмічено на діаграмах та включено до описової частини Міжнародного відкритого конкурсу "Територія гідності", який проводить КМДА. 

Але перетворення території гідності на територію капітальної забудови стає справжньою загрозою. Ми продовжимо боротися за Сквер Небесної сотні і захистимо його, тому що він став символом того, що завдяки єднанню людей зміни на краще можливі. 

Якщо ми можемо змінити на краще вулиці і двори, то можемо змінити і країну. Питання лише в тому, на чиєму боці у цій боротьбі буде влада – мер, прокуратура, суди.

 

powered by lun.ua