"Цілком незрозуміла спеціальність": МОН проти ІМВ

125
28 квітня 2015

Нещодавно МОН заявило про намір скоротити ряд спеціальностей в українських вишах. Першою причиною для такої реформи перший заступник Міністра освіти й науки України Інна Совсун назвала те, що таке скорочення стане кроком до визнання українських дипломів за кордоном.

Сюрпризом для всіх стало потенційне скорочення спеціальності "міжнародні відносини", що ставить під сумнів існування Інституту Міжнародних Відносин Університету Шевченка взагалі. Деякі вбачають у атаці на Інститут Міжнародних Відносин давнє протистояння Шевченка з Могилянкою.

Між іншим, пані Совсун зазначила: "Ще одна цілком незрозуміла спеціальність – міжнародна інформація."

Я особисто – випускниця цієї "цілком незрозумілої" спеціальності. З дипломом, де, на думку керівництва МОН, ця вказана "нісенітниця" отримала два гранти для закінчення аспірантури в Іспанії. Ніяких питань мій диплом не викликав і в Кембриджі. Із цим же "цілком незрозумілим" дипломом отримала запрошення в Льєжський університет у Бельгії.

Між іншим, працюю за фахом – займаюсь моніторингом ЗМІ та аналізом медіа.

Загалом питання скорочення спеціальностей на рівні міністерства викликає щонайменше здивування.

Після шести років роботи у вищій освіті за кордоном, якщо десь потрібно було обрати власну спеціальність серед визначеного переліку, мені завжди казали щось на зразок: "Якщо у вас диплом не від нашого університету (навіть не країни!) – просто оберіть те, що, на вашу думку, найближче до вашого фаху".

То яким чином укрупнення спеціальностей – це можливість "вписатися в Європу"?

Не хочеться розчаровувати МОН, але двері в Європу не з цієї сторони.

Попри стереотипне бачення вищої освіти як вершини компетенції МОН, шлях у Європу починається з дошкільнят. І якраз там точно катастрофічно не вистачає фаховості й прогресивності.

А університетська освіта – це ринок. Дозвольте університетам бути автономними, подолайте корупцію в акредитуванні – і виші самі підуть у Європу. Звичайно, не всі дійдуть. І це добре.

Взагалі було б цікаво дізнатись реакцію чиновників міністерства на спеціальності "Пивоваріння й Дистиляція" (Heriot-Watt University), "Дослідження Сексуальності" (San Francisco State University), "Наука та Технологія Серфінгу" (Cornwall College) або "Етика Хакінгу" (University of Abertay Dundee). У Великобританії нікого не здивуєш фразою "я отримала бакалавра в Дослідженні Вікінгів", (University College London).

При цьому державні дотації – не привід для контролю.

Зазвичай міністерство освіти вважає достатньо компетентними для визначення спеціальностей ректорів і професорів університетів, і не спускає згори директиви чому вчити студентів.

Тому що основний принцип вищої освіти – це свобода. Де закінчується свобода, там закінчується європейська освіта.

Тому – свободу ІМВ!

Євгенія Кузнєцова, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua