В'язниця замість лікування

42
21 травня 2015

Терпимість до наркоспоживання в Україні доволі низька: за зберігання 1 мг – це 0,005 г героїну для власного споживання можна потрапити до в'язниці на три роки. Це надзвичайно низький поріг: навіть у Росії, яка відома своїм репресивним підходом до наркополітики, поріг – 0,5 г. У країнах ЄС – в середньому 1-3 г.

На практиці виходить, що правоохоронцям не обов'язково боротися з організованим наркобізнесом: набагато легше і вигідніше масово полювати на наркозалежних, переслідуючи жертв замість того, щоб викорінювати джерело проблеми.

Згідно з офіційною статистикою МВС, абсолютна більшість наркозлочинів – це зберігання без мети збуту незначних обсягів наркотичних речовин для власного вживання – перша частина 309-ї статті ККУ.

За даними Державної судової адміністрації України, у 2012 році за злочини, пов'язані зі зберіганням незначних розмірів наркотиків (для особистого вживання) було засуджено 13,5 тисяч осіб, а це близько 10% від загальної кількості засуджених за всі види злочинів в Україні.

Скільком вдалось уникнути покарання через хабар – невідомо.

Правоохоронці часто використовують вразливий стан таких людей – "ломку" – аби покращити статистику з розкриття злочинів, "повісивши" на них інші справи за допомогою тиску та маніпуляцій, пояснює експерт з наркополітики Павло Скала.

Однак наркозалежність – це хвороба, відповідно до міжнародної класифікації.

Тож соціальна держава вочевидь має спрямувати зусилля до допомоги, а не на покарання. Так і відбувається у європейських країнах: тут наркозалежних не репресують, а лікують.

А переслідують реальних винуватців – крупних торговців наркотиками.

Щоби й в Україні наркополітика базувалась на цих самих принципах, першим кроком, на думку експертів, має стати підвищення обсягу наркотиків, які можна зберігати для власного використання.

Далі всю систему необхідно розвернути у "терапевтичний" бік. Замісна терапія (яка, до речі, у Росії заборонена) – заміна важких наркотиків та менш шкідливі препарати під наглядом лікаря – діє і є ефективною в Україні з 2004 року.

У країнах ЄС замісна терапія стала найбільш ефективним засобом поліпшення здоров'я та рівня життя наркозалежних, зниження рівня смертності серед них та скорочення загальних збитків суспільства від наркоманії (витрати в системі охорони здоров'я, економічні втрати від наркозлочинів).

40-65% пацієнтів повністю відмовляються від героїну, а 70-95% значно скорочують його споживання.

Завдяки цьому знижуються ризики, пов'язані з неякісним наркотиком, нестерильним оточенням та нелегальністю придбання і споживання заборонених речовин.

Проте замісна терапія доступна не для всіх: наразі по всій Україні в ній беруть участь лише 8,2 тисяч осіб.

Для того, щоб стати учасником, наркозалежна людина повинна пройти низку бюрократичних процедур, а потім ще й чекати в черзі через недостатність фінансування. У США ж, приміром, охочий може підписати згоду на участь у програмі й почати терапію того ж дня.

Окрім замісної терапії, в розвинених західних країнах діють інші програми зниження шкоди.

Дещо працює і в нас: наприклад, програма видачі стерильних шприців. У деяких аптеках наркозалежна людина може безкоштовно обміняти використаний шприц на новий.

В Європі пішли ще далі. Наприклад, у Швейцарії, Нідерландах та Німеччині діють спеціальні "кімнати для споживання", куди наркозалежні (особливо бездомні) можуть приходити, щоб ввести наркотик під наглядом медиків.

Це значно знижує медичні та соціальні ризики, пов'язані з наркоспоживанням – зокрема, ризик заразитися, ризик передозування, травмування викинутими зараженими шприцами сторонніх людей на вулиці тощо.

6 травня навіть у консервативній католицькій Ірландії профільний міністр Ейден О'Ріордан закликав змінити законодавство і гарантувати право на легальне введення наркотику в медустанові.

 

Легким трохи легше

Попри те що залежність і небезпечність легких наркотиків нібито набагато менше, "верхня межа" для них (наприклад, марихуани) в Україні також доволі низька, як на світові стандарти – вже згадувана 309-та стаття дозволяє садити людей за ґрати за зберігання понад 5 г канабісу.

Однак у цій сфері активісти бачать прогрес.

За даними представника глобальної кампанії проти репресивної наркополітики "Підтримати. Не карати" Тараса Ратушного, ситуація значно покращилась після введення в дію нового Кримінально-процесуального кодексу, який унеможливив адміністративне затримання підозрюваних у наркозлочинах на три доби (у більшості випадків зараз максимальний термін затримання – три години).

Саме ці три доби давали правоохоронцям час, щоб залякати "клієнта" і змусити його дати хабара за свободу.

Зараз організувати подібне складніше, а отже і самі міліціонери втрачають інтерес до полювання на людей із дрібними, до 5 г, порціями марихуани. Адже все, що загрожує такій людині – це адміністративний суд і штраф у розмірі трохи більше 800 гривень.

Це поступово стимулюватиме міліцію переорієнтуватися зі споживачів – легкої здобичі – на переслідування великих наркоділків.

Про власне легалізацію будь-яких речовин поки що не йдеться взагалі – лише про скасування кримінальної відповідальності за зберігання без мети збуту.

Виготовлення для збуту, продаж наркотиків залишатиметься в "сірій зоні".

Всі ці прогресивні наміри внаслідок багаторічної боротьби активістів уже були зафіксовані в Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року.

Однак на практиці реформа та гуманізація наркополітики залишається лише на папері.

Між тим, багато хто не хоче зупинятись на декриміналізації і вимагає повної легалізації всього, що пов'язано з коноплею, аргументуючи це потенційно величезним економічним потенціалом галузі.

Наразі Україна вже входить у десятку світових лідерів із виробництва промислового насіння конопель та конопляної пеньки. Із волокна конопель виробляють тканини та інші вироби, з насіння – цінну своїми якостями олію, яка використовується в харчовій, лакофарбовій та фармацевтичній промисловості, а також макуху.

Деревина конопель широко застосовується при виготовленні меблів і в будівництві. З конопель виготовляють утеплювальні та ізолюючі матеріали.

Особливо цікаво в сьогоднішньому контексті є застосування конопель як альтернативного палива: енергетичні коноплі вигідніші порівняно з деревами та з торфом, і в низці випадків можуть слугувати реальною альтернативою дорогому російському газу.

За підрахунками засновника Українського клубу аграрного бізнесу Алекса Ліссітси, рентабельність вирощування технічних конопель в Україні досягає 100%, ця рослина може конкурувати із соняшником.

До того ж, на відміну від соняшника, коноплі відновлюють родючість ґрунту і вимагають менше добрив, стверджує старший науковий співробітник дослідної станції луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України Олег Примаков.

Велика рентабельність легалізованого бізнесу означає великі платежі до державного бюджету – а не до правоохоронних структур, які зараз "кришують" цю нелегальну діяльність.

Два роки тому Румунія стала вже десятою країною ЄС, в якій легалізували споживання канабісу в медичних цілях. Медична марихуана – ефективний препарат, який застосовують при епілепсії, онкологічних захворюваннях, склерозах, артриті, хворобі Альцгеймера.

Її легалізація особливо актуальна для України, яка повинна буде найближчими роками вирішувати проблеми соціальної та медичної реабілітації військових: адже канабісом лікують від клінічної депресії, посттравматичного стресового розладу, хронічних болів, безсоння, підвищеної збудливості, тривожності, неконтрольованих спалахів агресії, алкоголізму – власне, всього того, що завжди супроводжує людей, які повертаються з фронту.

Денис Горбач, аналітик Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua