Чому в звичайній школі неможливо вивчити англійську

25325
28 червня 2016

Коли я побачила на фейсбуці оголошення МОН України про розвантаження чинних програм початкової школи та запрошення до співпраці всіх небайдужих, спочатку здивувалася, а потім – зраділа.

Невже це відбувається зараз, і це не жарт? Заповнила гугл-форму та написала мотиваційного листа. 

Написала все як є: що я – філолог із вищою педагогічною освітою, здобутою в КНУ ім.Шевченка, викладач англійської та німецької мов; мама трьох дітей, що свідомо залишила роботу у промислових корпораціях, для того щоб стати Licensed Kindermusik Educator.

Я навчаю дітей англійської мови за міжнародною системою Kindermusik – це викладання мови через музичні та рухливі вправи.

Оскільки стандарти цієї програми збігаються із загальноєвропейськими стандартами CEFR та TESOL, і я знайома з ними на практиці, мені було б цікаво проаналізувати українські програми з англійської та внести пропозиції зі свого досвіду.

Мої троє дітей навчаються у загальноосвітній школі, і, чесно кажучи, рівень їхньої англійської нижче моїх очікувань.

Ми довчаємося вдома, на додаткові курси я не маю коштів. Відтак у мене питання "що не так у наших програмах?" турбувало мене давно.

Чому діти нібито граматику знають, але спілкуються англійською неохоче? Багато моїх знайомих винаймають дитині репетитора – значить, і в інших не все гаразд?

Намагаючись допомогти своїм дітям, я шукаю цікаві ресурси для приємного вивчення англійської, і навіть відкрила сторінку у Facebook, де ділюся з усіма картками, мультфільмами, відео та книжками для самостійного вивчення англійської вдома, разом із дітьми.

Я була готова до пропозицій. І – до змін.

За мотиваційним листом мене та мою колегу – вчительку спеціалізованої школи – обрали модераторами обговорення розвантаження програм з англійської у початковій школі.  

І тут почалися відкриття.

Спочатку програму, викладену на платформі ЕдЕра, обговорювали лише вчителі. Це були чемні, конструктивні дискусії професіоналів. Потім до обговорення долучилися батьки – багато з них пропонували прибрати письмо англійською із першого класу. Це були дуже емоційні коментарі.

Я пильніше придивилася до чинної програми для першого класу загальноосвітніх шкіл. І знайшла те, що мене шокувало.

Клацніть для збільшення зображення

На фото - два витяги з програми. Цей файл доступний для всіх на сайті МОН.

Дивіться уважно: у засобах мовленнєвого вираження дітей першого класу звичайних шкіл відсутні такі життєво важливі питання:

WHAT'S YOUR NAME?  (Як тебе звати?)

HOW ARE YOU? (Як твої справи?)

WHERE ARE YOU FROM? (Звідки ти?)

WHERE DO YOU LIVE? (Де ти живеш?)

Тобто діти на кінець першого навчального року не мають навчитися ставити ці питання один одному. А лише відповідати на запитання вчителя з цього приводу.

А самі питання не фігурують як обов’язкові для вивчення. Хоча питання HOW OLD ARE YOU? (Скільки тобі років?) присутнє. Де логіка?

Я з повагою ставлюся до колег-методистів, і подумала: "Ну, може, це у першому класі якось важко для сприйняття (хоча це нонсенс! WHAT'S YOUR NAME? та HOW ARE YOU? – це перші фрази, з яких починається навчання іноземній мові у будь-якому віці!)"

Після цього я порівняла рекомендовану лексику із такою ж для спецшкіл – там багато чого  є – і What’s your name? (Як тебе звати?), і What’s your surname? (Яке твоє прізвище?), і What color is that?! (Який це колір?)

 

А також – прописана дуже важлива навичка: "Запрошувати інформацію про співрозмовника", що уможливлює практику діалогів із однолітками.

Так, у загальноосвітніх школах всього одна година на тиждень англійської, а в спеціалізованих - три, але ж мають бути пріоритети, а саме – навички спілкування насамперед!

Повертаємося до програми звичайних шкіл. У мовленнєвій компетенції ПИСЬМО для дітей першого класу стоять такі компетентності:

- ПИШУТЬ ЛІТЕРИ АЛФАВІТУ
- ВІДТВОРЮЮТЬ ГРАФІЧНИЙ ОБРАЗ БУКВ, СЛІВ, СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ, РЕЧЕНЬ

Що це за формулювання "відтворюють графічний образ букв, слів, словосполучень, речень"?

Це значить, що на кінець навчального року діти мають вміти це "відтворювати" (ми ж всі розуміємо, що це означає "писати") не тільки літери, слова, а навіть цілі речення.

І для цього, звісно, є робочі зошити. Робочі зошити з англійської, якими держава не забезпечує, зазначені у пояснювальній записці як основний засіб навчання у комплекті з підручником.

Тоді мені стало все зрозуміло: 35 хвилин англійської мови на тиждень, половина з них витрачається на письмо.

Так скажіть мені, будь ласка, що ефективніше у такому віці для вивчення мови у цей короткий проміжок часу: писати речення чи вчитися питати одне одного WHAT'S YOUR NAME та HOW ARE YOU, WHERE DO YOU LIVE, WHERE ARE YOU FROM – в рольових іграх, діалогах, піснях?

У публічному обговоренні  на ЕдЕрі пропозиція вилучити письмо у першому класі дуже часто лунала від батьків. Вони жалілися, що діти перевантажуються у першому класі подвійним письмом – рідної мови та іноземної.

При обговоренні на нараді модераторів в Міністерстві освіти і науки, пропозиція вилучити письмо англійською у першому класі (а значить, дійсно РОЗВАНТАЖИТИ дітей) всіма вчителями основних предметів була сприйнята "на ура", лише вчителька англійської не в захваті: "Письмо потрібне, інакше треба все міняти, не встигнемо навчити, давайте хоча б на півроку залишимо".

І просто вразила реакція методиста МОН, авторки програми: "У програмі першого класу письма нема!". Просто і цинічно.

Тобто вона вірить, що її формулювання "відтворювати графічний образ речень" ніхто із дорослих присутніх не зрозуміє правильно.

І дійсно - якщо вилучити письмо на уроках англійської у першому класі (зазначу, що, наприклад, у Німеччині англійську починають вивчати в 3 класі, і діти не пишуть на уроках англійської упродовж 2 перших років навчання), що ж будуть робити педагоги?

Чим замінити письмо для вчителів, які не звикли грати з дітьми, співати, шукати цікаві сучасні засоби навчання?

А для авторів програми – як же бути із робочими зошитами, що закуповуються батьками і є обов’язковими для всіх вчителів (відповідно до програми)? Вже не кажу про те, що в усьому світі діти англійською пишуть друкованими літерами Print Script, а в наших прописах вони й досі прописні. Ну, як це було у Радянскому Союзі, звісно.

Я провела дослідження побудови програм вивчення англійської в деяких європейських країнах, і помітила, що вимоги з письма до першокласників загальноосвітніх шкіл України збігаються із вимогами до тестів за системою Cambridge Young Learners: Starters.

Цей курс розраховано на дітей від 7 років, та, звісно, на більшу кількість годин на тиждень.

Система Cambridge дійсно визнана однією з найкращих у світі, але ж чи підходять вимоги щодо вміння писати речення англійською до наших першокласників, що йдуть до школи у 6 років та мають лише 1 годину на тиждень англійської мови?

У другому класі – так, коли є дві години на тиждень, і діти вже точно досягли 7-річного віку. А у першому, за наших виняткових умов, навряд чи.

Шановні вчителі! Я знаю, як важко щось змінювати, якщо у програмі все прописано, всі підручники вже випущені, всі зошити закуплені.

Але! Все в світі змінюється. У все швидшому темпі. І це знають навіть першокласники.

Щоб вивчити з дітьми мову, потрібні розмовні фрази, яких немає (поки що) у наших програмах. Але ж можна знайти цікаві пісеньки, коротенькі мультики в інтернеті, та показати їх дітям.

Всі ці ресурси доступні і безкоштовні. Ми готові вам допомогти – пошукати посилання, зібрати на одній платформі, зробити необхідні збірочки для вчителів, які мають бажання змінюватися заради дітей.

powered by lun.ua