Обов'язкова медстраховка від держави – як це працюватиме?
На початку вересня новопризначений заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк анонсував запровадження системи державного медичного страхування з 2017 року.
Що це означатиме для лікарів і пацієнтів, і які шанси на реалізацію задуманого?
Поточний стан справ
У Конституції записано, що "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно". Тобто держава обіцяє громадянам повне безкоштовне медичне обслуговування.
Із цією метою з державного бюджету виділяється 11% коштів на утримання мережі медичних закладів, у яких ми мали б отримувати вказану "безоплатну медичну допомогу".
Однак грошей у лікарень вистачає лише на поточні видатки і мізерну заробітну платню працівникам. Тому ми купуємо ліки за свій рахунок і "віддячуємо" медикам з власної кишені.
У результаті – громадяни платять за безкоштовну медицину двічі, а живуть на 11 років менше за європейців.
Що зміниться?
По-перше, з'явиться гарантований державою пакет медичних послуг, який і буде державним страхуванням для українців. Страхування забезпечить громадян набором послуг, оплату яких держава гарантуватиме за бюджетний кошт.
На сьогодні на всі витрати на медицину і здоров'я в українському бюджеті закладено трохи менше 50 мільярдів гривень на рік на усіх громадян країни.
По-друге, держава переходитиме від утримання мережі закладів – на закупівлю медичних послуг. У кого саме держава закуповуватиме ці послуги, вирішуватиме громадянин. Таким чином запрацює принцип "Гроші ходять за пацієнтом".
Коли це відбудеться і як?
Процес впровадження державного страхування відбуватиметься поступово.
Оскільки зараз неможливо визначити вичерпний перелік послуг (по-перше, статистика, яку заклади подають державі, не достовірна; по-друге, немає затвердженої методики розрахунку медичних послуг) – то поки що у нього включать найнеобхідніше:
– первинку (лікар першого контакту, профілактика, діагностика і лікування найпоширеніших хвороб);
– невідкладна допомога;
– і, можливо, пологи.
Щоб розширити цей перелік, потрібно розуміти, скільки медичних послуг держава може купити за наявні 50 мільярдів гривень державних страхових гарантій.
Саме тому й варто починати з первинки, впровадження якої дасть необхідну для обрахунків достовірну статистику, а також виправить катастрофічну ситуацію з профілактикою і ранньою діагностикою хвороб.
[L]Під запуском первинки мається на увазі укладання громадянами контрактів з лікарями первинної ланки медичної допомоги – терапевтами, сімейниками, або педіатрами.
Оскільки громадяни самі обиратимуть лікаря, то на первинці з'явиться конкуренція. Лікарі отримуватимуть зарплату згідно із кількістю укладених контрактів, громадяни матимуть персонального лікаря, а держава одержить достовірну інформацію щодо стану здоров'я власних громадян (однією з задач лікаря первинки буде внесення інформації про громадян у єдиний державний реєстр).
Лікар відповідатиме за профілактику і ранню діагностику – а громадяни візьмуть відповідальність за власне здоров'я, вчасно проходячи обстеження і виконуючи рекомендації лікаря.
Планується, що реформа буде запущена на початку наступного року.
Що для цього потрібно?
Змінити ряд нормативно-правових актів – закони, постанови, накази – на рівні ВРУ, кабміну і МОЗу.
Провести потужну комунікаційну компанію.
Ризики
На сьогодні найбільший ризик – наявне протистояння міністерства і комітету ВРУ з питань охорони здоров'я, що може вилитись у блокування законодавчих ініціатив МОЗу на рівні ВРУ, як це було у 2015-2016 роках.
З іншого боку, недостатня комунікація з громадянами і медиками щодо ефективності пропонованих змін також може негативно вплинути на реформу.
Що робити?
Не бути байдужим! Цікавитись проблемою і вимагати від учасників процесу виконання своїх обов'язків:
– від МОЗу – плану дій і пропозицій щодо змін нормативно-правових актів;
– від Комітету ВРУ з питань охорони здоров`я – конструктивного діалогу і підтримки МОЗу;
– від Верховної Ради – оперативного ухвалення необхідних законопроектів;
– від громадян – визначитись із лікарем, який здійснюватиме профілактику їхнього здоров'я і ранню діагностику хвороб, а також переглянути відношення до власного здоров'я;
– від лікарів – не боятись змін, а активно їх пропагувати.
Здоров'я усім нам!
Олександр Ябчанка, спеціально для УП.Життя