Громадський транспорт як порятунок

2909
13 жовтня 2016

За версією Всесвітньої організації охорони здоров'я, що його нещодавно оприлюднила The Gurdian, – Україна лідирує за кількістю смертей від забрудненого повітря серед 120 країн, де проводилось дослідження. Рівень смертності складає 120 смертей на 100 тисяч населення.

Колись Київ називали "найзеленішим містом-мільйонником Європи". Сьогодні, нажаль, українська столиця швидкими темпами перетворюється у звичайний загазований мегаполіс з важким брудним повітрям.

Мабуть, усі пам'ятають літні дні цього року, коли місто було оповите густим серпанком смогу. Згідно даних Центральної Геофізичної Обсерваторії у місті Києві, у літні місяці року показники забруднюючих речовин у повітрі перевищують норму в 3-4, а то й у 5 разів.

У Києві 89% забруднення спричинене саме автомобілями. Тому Всесвітня організація охорони здоров'я вказує нам на страшні наслідки від забруднення повітря, як-от зростання кількості ішемічних хвороб серця, раку легенів та гострих інфекцій дихальних шляхів, та нагадує, що ми маємо змінювати свої звички та транспортну інфраструктуру міст – від автомобілецентричної до комфортної, перш за все, для пішоходів, велосипедистів, зі зручним громадським транспортом.

Варто також розуміти, що крім власне атмосферного забруднення, невирішеність питань транспортної інфраструктури несе ще цілий ряд проблем.

Зокрема, згідно підрахунків, проведених в Європейському Союзі, втрати від заторів в європейських містах та передмістях оцінюються близько в 10 мільярдів євро збитків щорічно, а це приблизно 1% ВВП для 28 країн ЄС.

Як свідчить міжнародний досвід, саме надання пріоритету громадському транспорту як гідній альтернативі приватним автомобілям, зрештою, призводить до зменшення забруднення повітря та заторів. Чим більше людей їхатиме трамваєм, тролейбусом чи автобусом, тим менше авто і менше заторів.

Також викиди забруднюючих речовин на одну людину втричі менші, якщо вона їде громадським транспортом, а не авто.

І тут постає ще одне важливе питання – як саме зробити громадський транспорт пріоритетним та затребуваним у міському просторі?

Одним з першочергових завдань для вирішення транспортних проблем є виділення окремих смуг для громадського транспорту та забезпечення їх безперебійного функціонування. Головною проблемою для колісного громадського транспорту є те, що він залежить від транспортної ситуації і не може працювати краще, особливо у годину пік.

Тому виокремлені смуги – це основний засіб, щоб вивільнити громадський транспорт з заторів за рахунок зменшення їх конкуренції з приватними автомобілями.

Смуги для громадського транспорту були використані у містах у всьому світу, щоб зменшити час у дорозі і підвищити дотримання графіка.

Причому мова йде як про європейські міста, такі як Гельсінкі, Мадрід та Лондон, так і швидко зростаючі міста країн, що розвиваються, зокрема, Сантьяго, Джакарту, Боготу тощо. На прикладах цих та багатьох інших міст, смуги вже довели свою ефективність: для громадського транспорту забезпечений вільний пробіг, а це дозволяє збільшити його середню швидкість та, відповідно, надійність.

Так, у Пекіні при облаштуванні смуги швидкість автобусів збільшилася на 20%, а час у дорозі скоротився на 23%. Час руху автобуса смугою довжиною в 3 км у центрі Торонто скоротився на 17 %, а в місті Ченнай (Індія) рух автобуса окремою смугою довжиною у 10 км скоротився на 15%.

Загалом, як було підраховано, смуги громадського транспорту на 66% зменшують шанси автобуса відхилитися від розкладу.

У Києві вже було зроблено один з кроків до популяризації громадського транспорту – на вулицях з ускладненим рухом було виділено 14 смуг для проїзду громадського транспорту.

Втім, ефективність смуг на сьогодні є занизькою. Фактично вони не працюють.

Аби смуги для громадського транспорту повноцінно запрацювали, вочевидь, має бути системний підхід до вирішення цього питання з боку КМДА, а також забезпечений належний контроль зі сторони патрульної поліції. Остання має більш активно застосовувати систему штрафів.

У найближчому майбутньому КМДА також має розробити план міської мобільності, який би включав довгострокові цілі з впровадження та облаштуванню смуг.

На відміну від поширеної зараз практики прийняття ситуаційних рішень, має бути вироблений комплексний підхід до цього питання. Ми домагатимемось включення цієї проблематики до Стратегії Розвитку Києва до 2025 року, яка зараз переглядається.

Андрій Гарасим, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua