"Свята смерть" вбиває "нє по-дєтскі", або від кого залежить виконання антитютюнових законів

Відвідування кав’ярень, пабів та ресторанів вже давно стало частиною міської культури.

В приміщеннях ресторанів курити не прийнято: це вже соціальна норма.

Найзатятіший курець сьогодні знає: куріння шкодить, навіть вбиває!

По-перше, про це на кожній пачці цигарок написано.

По-друге, інформація про вплив тютюну на організм широко поширена у ЗМІ.

[L]Курці в групі високого ризику, наче мінери, шахтарі чи приборкувачі крокодилів. Однак, куріння завдає шкоди не лише їм, але й тим, хто не палить.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я стверджують, що пасивне куріння вбиває щорічно 600 тисяч людей, 28% із яких – це діти.

Ще років десять тому ситуація здавалася безнадійною. В ресторанах курили скрізь, і навіть ніяково було робити зауваження, оскільки це сприймалося як занудство.

Пам’ятаєте, як після відвідування ресторану волосся і одяг смерділи так, наче й ти сама смалила цілий вечір?!

А найгірше діставалося самим співробітникам таких закладів. Моя подружка на третьому місяці вагітності вимушена була працювати за стійкою бару по 12 годин, вдихаючи нікотин, смоли та двоокис вуглецю – і це ще не весь перелік шкідливих речовин, що містяться в сигаретах.

Свого часу боротьба проти "тютюнової епідемії" сколихнула й об’єднала суспільство. Депутати, лікарі, вчителі, експерти, громадські активісти, журналісти, навіть працівники ресторанів спільно працювали над змінами до законодавства у сфері контролю над тютюном. І хоча тютюнові лобісти чинили запеклий спротив, у 2012 році довгоочікуваний закон про заборону куріння в громадських та на робочих місцях нарешті набув чинності.

Більшість курців позитивно та швидко прийняли зміни та почали ввічливо виходити на перекур із приміщення, проявляючи повагу до дітей, відвідувачів-некурців та офіціантів.

Із рекламних лайтбоксів до киян лагідно посміхалася відома телеведуча Марічка Падалко та красно дякувала людям за те, що не курять.

Було чим пишатися: рівень виконання бездимного закону в ресторанах досяг високого рівня – майже 91%!

Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно відзначила Україну як одну з країн – світових лідерів у боротьбі з "тютюновою епідемією".

Добрі наслідки не змусили довго чекати.

Так за даними звіту КМДА 2013 року, суттєво зменшилися показники первинної захворюваності дорослого населення у Києві: хронічний риніт, фарингіт – на 17%; хронічний бронхіт – на 10,7%; атеросклероз – на 17,2%. А загальна захворюваність скоротилася на 3,7%.

Дані Держстату України показали, що частка людей серед міського населення, які повідомили про наявність хронічних серцевих хвороб, у 2013 році скоротилася на 12%.

Після прийняття і впровадження нових антитютюнових законів Україна за рівнем поширеності тютюнокуріння з 4 місця у світі перемістилася у третій десяток. А це тисячі врятованих життів.

Так чому ж сьогодні, незважаючи на такі позитивні зміни, перед суспільством постала небезпека повернення до "темних" часів?

Протягом п’яти років громадська організація "Життя" моніторить рівень виконання антитютюнових законів.

Весь цей час громадськість співпрацювала з державними органами контролю, які успішно здійснювали перевірки за скаргами громадян.

Нині це Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якій створено окремий відділ контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства.

У 2016 році служба за підсумками перевірок застосувала штрафних санкцій на загальну суму 476 тисяч грн за порушення вимог бездимних законів.

Проте зараз робота служби паралізована через бюрократичні перепони: Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) не надає дозволи на перевірки.

Пояснення гідне подиву: начебто Держпродспоживслужба не має повноважень проводити перевірки.

Однак, п’ять років перевірки успішно проводилися і давали свої результати!

Восени 2016 року за результатами рейдів кафе, барів, ресторанів активісти надіслали більше 100 скарг до Держпроспоживслужби щодо куріння сигарет і кальянів у приміщеннях закладів. Половина з них уже повернулися до адресатів з категоричною відмовою і усі вони написані наче під копірку: "Відмовлено у погодженні перевірки".

Скарги до Держпроспоживслужби щодо куріння сигарет і кальянів у приміщеннях закладів повертаються з відмовами провести перевірку від міністерства

Усі вони написані наче під копірку: "Відмовлено у погодженні перевірки"

Тож не дивно, що недобросовісні ресторатори відчули свою безкарність і куріння в ресторанах почало повертатися.

Нещодавно я була спантеличена, коли у популярному пабі у центрі Києва мені запропонували обрати залу "для курців" чи "для некурців". Хоча закон № 2899–IV "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" чітко забороняє куріння (включно з електронними сигаретами і кальянами) у закритих приміщеннях закладів громадського харчування.

За останній рік, як гриби після дощу, почали відкриватися нові заклади, так звані кальянні – здебільшого, у закритих приміщеннях, хоча за правилами курити кальян дозволяється лише на відкритих терасах.

Люди, які самі не курять кальян, але перебувають у задимлених залах, не відчувають небезпеки. При курінні кальяну тютюнова суміш нагрівається за допомогою горіння вугілля. Це значно підвищує вміст у повітрі чадного газу, який викликає головний біль, отруєння і запаморочення.

Кричущий випадок наслідків від пасивного куріння кальяну стався у столиці на вул. Тарасівській, 3, де працює "GozaSmokeBar".

Не можу обійтись без цитати з їхньої реклами: "Дыми ароматный кальян в приятной атмосфере под саундтреки lounge, медленно наслаждаясь каждым глотком качественного высокогорного улуна "Растворись в дымном удовольствии и отдохни не по-детски в свой weekend".

Розумію, що цей несмак викличе усмішку у читачів, але не до сміху мешканцям будинку, де "нє по-дєтскі" у їхні спальні підіймається шкідливий дим.

Куди тільки мешканці цього будинку не зверталися: і до поліції, і до столичної адміністрації, і до Держпродспоживслужби... Ситуація була висвітлена у п’яти сюжетах на телебаченні, де у всіх барвах демонструвалося зухвале порушення закону.

Мешканці цього будинку неодноразово зверталися: і до поліції, і до столичної адміністрації, і до Держпродспоживслужби

До МЕРТ з проханням надати дозвіл на перевірку вищевказаного закладу звернувся народний депутат Олег Мусій і… отримав відмову – на чотирьох аркушах.

Для перегляду всіх 4-х сторінок відмовиви перейдіть за посиланням

Ані мені, ані юристам нашої організації , ані народному депутату так і не зрозуміло, куди ще людям податися по допомогу.

Також ми не можемо збагнути, в чиїх інтересах сьогодні вивертають закон, як те дишло.

[L]Усі спроби громадян захистити свої права зайшли у глухий кут. Намагання домового комітету будинку потрапити на особистий прийом до заступника міністра МЕРТ Максима Нефьодова також потерпіли фіаско: він приймає лише один раз на місяць, але якраз в той час у березні він був у відрядженні.

Чи прийме потерпілих пан Нефьодов у наступному місяці? – запитання швидше риторичне.

Підкреслюємо: дозвіл на перевірки ресторанів Держпродспоживслужбою за скаргами громадян може надати лише МЕРТ. Тож людей і далі продовжуватимуть викурювати?

Нині ми спостерігаємо руйнування досягнень України у захисті нації від тютюнового диму.

Так, у країні точиться війна, кожного дня гинуть люди. Є побоювання, що повернення куріння в ресторани може пройти непоміченим для суспільства, як несуттєва проблема. І Україна за рівнем поширеності тютюнокуріння у світі знову повернеться на ганебне 4 місце. А хтось на цьому ще примножуватиме свої мільйонні статки.

Тож поки держслужбовці граються з літерами законів, громадяни втрачають здоров’я.

P.S. Під час підготовки статті до мене звернулися мешканці будинку на вул. Ярославів Вал, 13. Там зухвало отруює людей кальянна з романтичною назвою "Santa muerte", що в перекладі з іспанської означає "Свята смерть". Своєї сутності заклад навіть не приховує.

Світлана Сидорова, координаторка громадських моніторингів рівня виконання антитютюнового законодавства у кафе, барах та ресторанах, ГО "Життя"