Чи підпише цього разу президент нову "екологічну карту" для країни?

23 травня екологічно свідома громадськість відчула смак перемоги, оскільки Верховна Рада розглянула два дуже важливі системні екологічні законопроекти.

Перший з них, проголосований в цілому, це законопроект "Про оцінку впливу на довкілля" (№2009 а-д), другий – "Про стратегічну екологічну оцінку" (№6106), схвалений у першому читанні.

Перший стосується різноманітних великих промислових об’єктів і видів діяльності, що мають масштабний вплив на довкілля: вирубка великих територій лісів, великі агроферми, електростанції тощо.

Проекти нормують те, що має масштабний вплив на довкілля: вирубка великих територій лісів, великі агроферми, електростанції тощо. Фото snb2087/Depositphotos

Передбачена ним процедура оцінки впливу на довкілля проводиться для того, щоб оцінити цей вплив на довкілля та здоров’я людей та зважаючи на цей плив та заходи, передбачені щодо його зменшення, пом'якшення чи обмеження (наприклад, встановлення відповідних очисних споруд) приймати рішення про можливість провадження цієї діяльності.

Законопроекти є важливою частиною нашої євроінтеграції у сфері довкілля, їх прийняття і впровадження забезпечить нарешті виконання наших зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію.

Також ці процедури повинні давно бути впроваджені за міжнародними конвенціями (Орхуською і Еспо), а також відповідно до приєднання до Енергетичного Співтовариства.

Ми вже сильно прострочили їх виконання. Лише за Енергетичним Співтовариством закони мали бути прийняті ще 4 роки тому.

Якщо й зараз ці закони не були б проголосовані, проти України могли бути застосовані санкції. Вже є проект рішення по конвенції Еспо та Енергетичному Співтовариству щодо України з пропозицією позбавити голосу і ввести санкції через те, що міжнародна спільнота давно чекає, а ми постійно відкладаємо виконання якимись відписками.

Раніше до жодної з країн такі санкції в рамках цих процедур не застосовувались. Україна на міжнародному рівні має дуже поганий імідж в екологічному плані, і нам потрібно прийняти ці закони також і для виконання наших міжнародних зобов’язань, так і для наших громадян.

[L]Однак ризик прострочення зобов’язань ще існує, оскільки законопроект "Про оцінку впливу на довкілля" ще не підписаний президентом, а "Про стратегічну екологічну оцінку" – не проголосований Верховною Радою в цілому. А це може означати, що повториться ситуація, яка сталася восени 2016 року.

Тоді 4 жовтня обидва законопроекти вже були ухвалені Верховною Радою в цілому, але неочікувано президент наклав на них "вето". Хоча попередньо з представниками адміністрації президента тексти узгоджувались.

Формальним приводом була недостатня деталізація процедур і можливість різного тлумачення норм закону.

При цьому саме "вето" було накладено зовсім не в тій формі, яку передбачає Конституція, тобто не у вигляді редакцій статей.

Однак в профільному комітеті законопроекти були доопрацьовані і знову направлені на розгляд депутатів. В тому числі, представник адміністрації президента брав участь у засіданнях комітету і наразі ми сподіваємось, що цього разу президент не підкладе свиню українцям і підпише їх.

Хто ж стояв за перешкоджанням прийняттю законопроектів?

Можливо, бізнесу дуже складно перебудуватися під європейські норми?

Це складніше для недобросовісного бізнесу. Ті екологічні процедури, що існують зараз, багато в чому є корупційними. Дуже легко купити довідку або висновок, особливо якщо процес її видачі не публічний.

Процедура, яка прописана в законопроектах, повністю виписує процес, не дуже довгий, але з обов’язковим залученням громадськості.

Також передбачений відкритий онлайн-реєстр всіх документів по оцінці впливу на довкілля, щоб все було прозоро і відкрито.

Деяких бізнесменів ймовірно, це не влаштовує, бо вигідніше з кимось домовитись. Вони блокують перед прийняттям, розповсюджують інформацію, що з законопроектами все погано.

При цьому добросовісний бізнес брав участь у доопрацюванні. Багатьох лякає міф, що думка громадськості має право "вето", однак це не так. В законопроектах чітко прописані процедури обговорення: скільки днів дається, необхідність завчасно вивісити оголошення, і скільки днів воно має бути публічним. Щоб не було такого, що вже паркан почали зводити, а ніхто не знає, що відбувається.

Також протоколи обговорення з громадськістю мають бути виставлені онлайн, щоб було видно, хто був за, хто проти, і які висновки. А потім вже уповноважений орган в сфері охорони довкілля, на основі думки громадськості, власного аналізу та відповідно до екологічного законодавства приймає рішення.

Для повної імплементації необхідно прийняти ще ряд підзаконних нормативно-правових актів. Деякі з них вже розробляються міністерством і експертами, це займе кілька місяців.

Головна зміна, на яку ми сподіваємось, полягатиме в тому, що громадськість, бізнес і влада матимуть платформу для цивілізованого діалогу і пошуку компромісних рішень не на шкоду довкіллю і здоров’ю людей.

Марта Руда, експерт програми "Довкілля" "Реанімаційного пакету реформ"