Про Покрову, демократію, гендерну рівність та благодійність

У 2015 році було відновлено національне святкування 14 жовтня як дня захисника України.

Своїм указом президент поклав край нав’язаним радянсько-більшовицьким традиціям, відмінивши згадку про 23 люте як День Захисника Вітчизни.

Це напевне один з небагатьох вчинків Петра Олексійовича, який можна вважати істино про-українським.

Проте, для багатьох в українському соціумі відбулась лише заміна дат. Суть свята лишилась така сама: привітати чоловіків, скинувшись по 40 грн на шкарпетки і піну для гоління.

Періодично можна помітити ще й нотки роздратування, адже люди вимушені змінити звички, закладені з дитинства.

ВІДЕО ДНЯ

Ностальгію ще можна якось зрозуміти. Але перенесення "совкових" підходів на українське свято не сприймається ніяк.

14 жовтня – це дуже багатогранна дата, в якій втілені вікові традиції та відображена сутність українського народу. Це більше за дрібні подарунки, і це однозначно більше, ніж "чоловічий" день.

Якщо формально, то Покрови – це 4 свята в одному: релігійне – день Покрова Пресвятої Богородиці (святкуємо з Х століття), козацьке –День Українського Козацтва (затверджено Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99), народно-визвольне – день створення УПА (14 жовтня 1947 р) та нарешті з 2015 року день Захисника України – національне свято і вихідний день.

Якщо реально, то день Покрови – це день європейських цінностей та демократії, гендерної рівності та поваги; день пам’яті, благодійності та сім’ї.

А тепер про все по-порядку.

Перше. Україна – це Європа. І це не просто гасло Революції Гідності, а факт, який підтверджується принципами і цінностями, які на генетичному рівні закладені в кожному українцеві. Любов українців до свободи та потреба брати участь у всіх процесах, пов’язаних з прийняттям рішень – це і є права людини і демократія, які лежать в основі кожної західноєвропейської держави.

То до чого тут Покрова? Ще сотні років тому саме на Покрову збиралися козаки та приймали стратегічні рішення і переобирали отамана. Це був своєрідний день виборів, в яких приймало участь все населення Січі.

Таким чином, саме в Україні були зафіксовані і одні з перших проявів демократії в Європі – вибори на Покрову, колективні форми прийняття рішень, а згодом і Конституція Пилипа Орлика 1710 року.

Друге. Гендерна рівність. У 860 році Пресвята Богородиця з’явилася перед жителями Константинополя і вкрила їх своїм покровом, тим самим припинивши облогу та змусивши противників відступити. Відтоді в цей день славлять Богородицю – захисницю.

"Козацька Покрова" – це ікона, на якій Божа Матір прихищає козаків та гетьманів під своїм покровом. Тобто свято з самого початку зосереджене довкола жінки-захисниці.

Під час національно-визвольного руху ХХ століття жінки були безпосередньо задіяні у боротьбі на рівні з чоловіками. Дарина Гусяк, Марта Гай, Галина Дідик, Ганна Лінько, Катерина Яцко – це лише кілька імен з потужного списку жінок, які працювали охоронницями, зв’язківцями, розвідницями в українському підпіллі.

В 2014 році історія повторилася, коли не одна сотня жінок взяла до рук зброю та приєдналася до чоловічого населення задля відсічі збройній агресії проти України.

Тривалий час, через вади українського законодавства, снайперки, стрілкині, кулеметниці та розвідниці на папері фігурували як кухарки, бухгалтери та діловоди. Проте законодавство змінюється, а суспільство поступово вчиться відкривати очі та визнавати присутність жінки в окопах, на передовій.

Не варто забувати і про багато тисячну армію жінок-волонтерів, чиї функції найрізноманітніші: від тилового постачання до польової медицини.

Повірте, військові медики і військовослужбовці тилових служб належать до категорії "наші мальчікі", коли з 14 жовтня вітають лишень чоловіків.

То чому ж при цьому забувають про жінок, чий внесок не менший і які так само ризикують життям за Україну та її мирне населення?

Гендерна рівність з покон віку закладена в українському суспільстві і тому не спроста обрано один день для вшанування захисників України і Богородиці рятівниці. Це співпадіння лише ще одне свідчення нашої відмінності від північного сусіда. В цей день ми святкуємо рівність і ще раз усвідомлюємо покликання кожного громадянина, не залежно від статі, стати на захист власної землі.

В перспективі 14 жовтня має всі шанси замінити собою і 8 березня, як істинний день рівності і поваги між жінками та чоловіками. То ж чекаємо на черговий крок в бік декомунізації з Банкової.

Третє. День пам’яті. Поряд з вшануванням захисників, в цей день також згадують полеглих героїв.

Для України це над-важлива традиція, яка дає змогу вивчити свою історію та дізнатись більше про сучасних борців за незалежність. Героїзація потрібна для натхнення майбутніх поколінь на боротьбу та вибудову сильної держави.

Якщо в минулому співали пісень, складали вірші та думи, то зараз саме час направити творчі зусилля та державні бюджети на створення фільмів, серіалів та іншого якісного медіа контенту. Кожен українець має право знати своїх героїв, а обов’язок держави - забезпечити таку можливість.

Четверте. День благодійності. Ще одна європейська цінність, яку в українців не забрати – це культура допомагати слабшим та менш забезпеченим.

Так ще за козацьких часів на Покрови майстри та ремесленики збиралися та ремонтували дахи в хатах сиріт та вдів. Таким чином, в селах та інших спільнотах люди дбали одне про одного та допомагали бідним.

Ген "благодійності" не вимер в українцях і досі. Не зважаючи на економічні кризи, безробіття та політичну нестабільність, з 2014 року доволі значна частина населення живе в режимі "волонтер", віддаючи бодай частину свого доходу на порятунок України.

П’яте. День сім’ї. В багатьох українських селах Покрова вважалась головним релігійним святом, значно більшим за Різдво чи Великдень.

[L]Зі свята Покрови починалися святкування весіль. Вважалось, що вінчання в цей період забезпечить найщасливіше подружнє життя. Цей день проводили з рідними, прикрашали хати, йшли до церкви. В день Покрови було прийнято молитися за здоров’я і міць всієї сім’ї та за Україну.

У вихідний день з нагоди національного свята на Покрови варто просто побути з родиною, подумати про цінності – свої власні та суспільні, зробити добру справу та допомогти ближнім.

А почати можна з висловлення подяки нашим захисницям та захисникам, та всім, хто береже Україну.

Саме в духовній наповненості та багатих традиціях відмінна суть українського свята 14 жовтня, від російського 23 фєвраля.

Леся Василенко, голова ГО "Юридична сотня", спеціально для УП.Життя

Реклама:

Головне сьогодні