Як обрати медіатора для вирішення свого конфлікту

Медіація в Україні набуває популярності.

Прийняття парламентом в першому читанні закону "Про медіацію" підвищило вживаність цього терміну та попит на ринку вирішення конфліктів.

Хоч пальма першості все ще лишається за юристами, все таки корисно усвідомлювати хто такий медіатор і як вибрати фахівця своєї справи, що зможе вам допомогти найкращим чином.

Перша помилка, якої припускається велика кількість тих, хто вперше чує про послуги з медіації – впевненість в тому, що медіатор вирішить ваш конфлікт за вас і розкаже хто що має робити далі.

Фактично, очікування такі ж самі, як від судді до котрого приходить подружжя, що прагне розподілити майно та визначити розмір аліментів.

Медіатор, на відміну від судді, ніколи не буде "вирішувати ваш спір". Його робота – допомогти вам самостійно розібратись з вашими бажаннями, можливими причинами конфліктної ситуації, почути і зрозуміти один одного та спільно знайти шляхи вирішення спору.

Медіатор, на відміну від судді, ніколи не буде "вирішувати ваш спір". Його робота – допомогти вам самостійно розібратись з вашими бажаннями. Фото eelnosiva/Depositphotos

Медіація від самого початку виникла в США, як альтернатива традиційному суду, котрий для багатьох громадян був дорогим, довгим, складним, емоційно напруженим та ще й публічним процесом.

Крім того, його результат далеко не завжди міг задовольнити учасників спору.

Медіація, відповідно, запропонувала більш дешевий, швидкий, гнучкий та порівняно простий і конфіденційний спосіб досягнення домовленості між сторонами.

Конфліктуючі сторони почали все частіше користуватися цією можливістю, усвідомлюючи її переваги.

Найкраще дані переваги проявлялися в тих випадках, де сторони самостійно або за допомогою своїх радників – адвокатів могли приблизно уявити та спрогнозувати рішення, яке може винести суддя в їхній справі.

З часом, виявилася ще одна перевага, яка на сьогоднішній день стала ключовою в різниці між судом та медіацією – можливість під час спільного обговорення відновити або покращити стосунки та знайти таке вирішення конфлікту, яке задовольнить обидві сторони.

Розуміння даної переваги з’явилося внаслідок того, що найкращі медіатори помітили можливість найбільше допомогти сторонам не стільки завдяки процедурним прийомам, котрі допомагали знайти компромісне рішення і "зберегти обличчя" в процесі переговорів, скільки завдяки можливості налагодити більш якісне та відверте спілкування між сторонами – не стільки про те, чого вони хочуть, скільки про те, чому вони хочуть саме такого результату для себе.

Подібний підхід допомагав краще зрозуміти інтереси один одного та знайти причини непорозуміння, що в свій час виникало між бізнес партнерами, колегами по роботі, подружжям і т. д. та справді вирішити конфліктну ситуацію шляхом взаємного задоволення.

Хоч це не постійний і не обов’язковий результат медіації, проте він вартий того, щоб не впустити свою можливість та спробувати.

Відповідно, перспектива справжнього вирішення конфлікту, як і досягнення компромісу, дуже залежить від фаховості людини, яка буде вашим медіатором.

Отож, як її знайти?

Припустимо, ви знайшли інформацію в мережі інтернет, або вам порадили і дали контакти організації, яка пропонує послуги з медіації і має вибір медіаторів.

Такий варіант сам по собі непоганий, оскільки зазвичай означає, що організація власноруч займається навчанням своїх медіаторів та/або відповідає за якість їхньої роботи.

Тим не менш, варто поцікавитись наявністю етичного кодексу в організації, якого мають дотримуватись її медіатори, та процедурами/механізмами забезпечення якості їх роботи.

Окреме питання в тому, за якими критеріями визначається якість роботи медіатора. Проте для вас, як замовника цієї послуги, мабуть, важливіше розуміти чи буде у вас шанс на нього комусь поскаржитись, якщо щось піде не так.

Якщо вас задовольнила відповідь, вам запропонують поспілкуватися з медіатором, або вибрати собі медіатора зі списку.

З одного боку, добре якщо у медіатора є попередній досвід роботи зі схожими справами (наприклад з розлучення, оренди торгівельної площі, захисту інтелектуальної власності і т. д.).

Проте, це ще не означає, що він або вона вам підходить.

Ключовим фактором успіху медіації є довіра сторін до медіатора, яка зазвичай є результатом наших несвідомих реакцій на людину – поки ви не поспілкуєтесь з нею, ви не зможете знати чи ця довіра виникне.

Перше, що може унеможливити довірливі стосунки з медіатором – це факт його зацікавленості або особистих зв’язків з протилежною стороною або з вами (що буде проблемою для іншої сторони).

Медіатор повинен бути незалежним та неупередженим стосовно сторін та суті спору.

Тому адвокатам сторін, як правило, закон не дозволяє виступати в ролі медіатора в справі свого клієнта (хоча, вони можуть надати якісну допомогу в переговорах з іншою стороною щодо досягнення мирової угоди, залишаючись радниками).

Етичний кодекс зобов’язує медіатора заявити про будь-який конфлікт інтересів, якщо він є, та відмовитись від справи.

Якщо під час попередньої зустрічі з медіатором у вас виникає відчуття, що в його ставленні до вас або до фактів присутня упередженість, це може стати на заваді формуванню довіри в процесі і досягненню домовленості про вирішення спору.

Наступне, на що варто звернути увагу – це те, як медіатор спілкується: чи виникає у вас відчуття, що ця людина вас розуміє?

Чи в процесі спілкування з ним (або з нею) вам стає більш зрозумілою ситуація в якій ви опинилися?

Якщо так – це означає, що дана людина володіє емпатією (здатністю розуміти почуття та емоції інших) та певними аналітичними навичками (що є корисним для раціонального мислення та розуміння проблем і суті конфлікту).

Залишається лише зрозуміти наскільки спокійною та впевненою в собі є ця людина.

Чи є у неї "тиша в очах"?

Якщо відповідь "так", – вам пощастило!

Спробуйте докласти усіх зусиль, щоб вирішити свій спір саме з допомогою цієї людини. Імовірно, кращого шансу розібратися в собі та зрозуміти, що у вашому житті призвело до появи даного конфлікту у вас не буде.

Все решта, що зазвичай можна знайти в формальних рекомендаціях "на що звернути увагу під час вибору медіатора" – такі як: професійний одяг, вища освіта, досвід роботи з аналогічними справами, почесні звання, кількість сертифікатів додаткового навчання і т. д. – відверто кажучи, не мають значення.

Якщо людина є неупередженою, викликає довіру та допомагає вам краще зрозуміти себе та ситуацію, є висока імовірність того, що в процесі медіації вона справді допоможе вам і вашому опоненту налагодити взаєморозуміння і знайти варіант рішення, що задовольнить вас обох.

[L]Якщо вам порадили контакти окремого медіатора, а не організації, або ви знайшли їх самі – є сенс спитати у нього, де він проходив навчання з медіації.

В деяких країнах (наприклад, в США) закон не зобов’язує нікого проходити обов`язкове навчання перш ніж пропонувати послуги медіації на ринку праці.

В Україні ж ця практика є ще зовсім новою і, на нашу думку, однієї уяви про процес (без практичного навчання навичкам та принципам посередництва у вирішенні конфліктів) недостатньо.

Довірившись людині, котра без відповідної освіти переконає вас у власній фаховості та досвіді, ви ризикуєте втратити свій шанс на успіх в такій важливій справі, як знаходження порозуміння, а також марно витратити час та гроші.

У будь-якому разі – вибір за вами!

Врешті решт, головний принцип медіації – самовизначення її учасників.

Її ключові цінності – розуміння (ситуації, думок, мотивів поведінки, вибору і т.д.), повага (один до одного і не тільки…), відповідальність (за власні дії, прийняте рішення, його виконання та інше) і підтримка (небайдужість).

Ми віримо, що справжня нейтральність медіатора полягає в його щирому прагненні допомогти обом сторонам розв’язати їх конфлікт.

Бажаємо успіху в вирішенні ваших конфліктів!

Не забувайте, що кожен конфлікт – це завжди не лише проблема, але і можливість.

Можливість знайти нові рішення та нове бачення ситуації, досягти справжнього розуміння, відродити стосунки, покращити якість спілкування і багато чого іншого.

Роман Коваль, голова правління Інституту миру і порозуміння (ІМіП), спеціально для УП.Життя