Як стати благодійником, або 5 способів бути корисним
За професією я перекладач італійської мови. 13 років тому, під час мого першого декрету, подруга попросила підмінити її та сходити на перемовини. Вона пояснила, що приїдуть волонтери з Італії, які хочуть поспілкуватися з керівництвом Інституту раку.
Я на той момент навіть не знала, що є такий Інститут, що діти хворіють раком, адже про це ніхто не говорив і не писав. Я прийшла на перемовини і з того дня працюю в благодійності.
На тій зустрічі також були волонтери, які тепер є нашими партнерами, і завдяки яким ми заснували фонд "Запорука".
Вони принесли в Україну європейську модель: по-перше, спитали, чому у дітей немає психолога; по-друге, спитали, чому діти не виходять із палат; по-третє, почали купувати батькам дітей якісь харчі, хоча ми тоді думали, що витрачати треба тільки на ліки.
Добрі справи – універсальні ліки від будь-якої депресії чи поганого настрою.
За роки роботи у благодійності я не раз ставала свідком, як волонтери, що допомогли врятувати життя дитині, швидше переживали особистісні кризи і навіть трагедії.
Сьогодні хочу поділитися з вами кількома простими способами допомогти тим, хто цього потребує, і завдяки цьому відчути себе краще.
Отже, що робити, щоб стати благодійником?
Зрозуміти, що благодійність – це не тільки гроші
Якщо сьогодні у вашому гаманці порожньо, це не привід відмовлятися від бажання бути корисним. У вас є руки, ноги, голова, здоров’я – і це багатство, яким можна і потрібно ділитися.
Наприклад, у Центрі для онкохворих дітей "Дача" щовесни ми влаштовуємо генеральне прибирання подвір’я. Півдня на свіжому повітрі у нашому саду – і ти відчуваєш себе супергероєм, який подарував любов і затишок сотні дітей, які мешкають тут під час лікування.
Завжди потрібні руки і в притулках для тварин. Наприклад, у притулку "Сіріус" раді волонтерам, які можуть вигуляти собак, що днями сидять у клітках.
Ще один приклад – столичний зоопарк, який нещодавно шукав волонтерів, які просто погладять котів.
Пригадати свої явні і приховані таланти
Ви художник? Необов’язково бути Клодом Моне, щоб подарувати комусь радість.
В Інституті раку малеча місяцями лежить у закритих приміщеннях і з нетерпінням чекає гостей. Заняття з волонтерами для неї – як пігулка, що покращує аналізи.
Навіть якщо ви вважаєте, що не можете нічим поділитися, прислухайтеся до себе. Подумайте, за що вас люблять друзі. Можливо, ви вмієте свистіти, жонглювати чи просто слухати?
Зателефонуйте до нашого фонду "Запорука" – і ми знайдемо застосування вашим талантам чи навичкам.
Пам’ятати, що навіть 100 гривень можуть змінити чиєсь життя
Нещодавно ми рятували від ампутації ногу 14-тирічного Вадима Головка. Потрібно було зібрати 700 тисяч гривень. Ми зібрали цю захмарну суму за лічені тижні.
Здогадайтесь, яким був розмір середнього внеску? Правильно – 100 гривень!
Творити добро з мудрістю
Благодійність – це не подачки і милостині. Кинувши пожертву до скриньки невідомого вам фонду, не можна бути впевненим, що ваші гроші дійсно принесуть комусь благо.
Перед тим, як підтримувати певну благодійну програму чи допомагати конкретній людині, переконайтеся, що маєте справу з чесним і прозорим благодійним фондом.
Оскільки ми багато років співпрацюємо з Українською Біржею Благодійників і разом неодноразово збирали кошти на допомогу нашим підопічним, я раджу звертатися саме до УББ. Тут зібрані сотні кращих благодійних фондів з усіх напрямків допомоги: охорона здоров’я та навколишнього середовища, освіта, спорт тощо.
Усі фонди перевірені та зобов’язані надавати повну фінансову звітність за кожну отриману гривню.
Почати робити добро вже сьогодні
Нехай це стане для вас такою ж звичкою, як чистити зуби.
Пам’ятайте: добро для інших обертається добром, в першу чергу, для себе. Наприклад, уже сьогодні ви можете приєднатися до надзвичайно теплого флешмобу у підтримку онкохворих дітей на "Дачі" #чикчирикявдомике.
Правила прості: руками "будуєте" над головою хатинку, як у всім відомій дитячій грі, фотографуєтесь та викладаєте фото у соцмережах із хештегом #чикчирикявдомике.
Цей простий вияв підтримки забезпечить затишок у будиночку-фортеці, де мешкають онкохворі діти з усієї України.
До доброго флешмобу вже приєдналися тисячі користувачів Facebook. Долучайтесь і ви!
Наталія Оніпко, президент благодійного фонду "Запорука", спеціально для УП.Життя
Фото для пунктів 1 та 2 від Depositphotos