Як школа "інфікує" пороками і особистісними рисами раба

Традиційна класно-урочна школа – головна загроза існування сучасної цивілізації, людства в цілому.

Абсурд? Маячня? Шизофренія?

Дозвольте довести, що це не так.

Для цього поставлю декілька питань. Відповіді на них буду давати я, але певен, що ви зі мною погодитесь.

Традиційна класно-урочна школа – головна загроза існування сучасної цивілізації, людства в цілому. Фото sangoiri/Depositphotos

Питання 1. Від кого чи від чого виходять сьогодні основні загрози для людства?

Відповідь: від самої людини.

Глобальні та локальні загрози: екологічні, техногенні, кліматичні, енергетичні, політичні, продуктові, економічні, природно-ресурсні – з наростаючою агресивністю насуваються на людство.

Нікуди не зникла й загроза ядерної війни.

Все це поглиблюється з незупинним ростом народонаселення Земної кулі.

Якщо проаналізувати будь-яку проблему, яка загрожує людству, незалежно від її масштабів і характеру, то стає цілком очевидним: першопричина цієї загрози є самі люди.

[L]Питання 2. Від кого саме з людей виходять ці загрози, ці небезпеки?

Відповідь: від усіх людей.

У тому числі від мене і від вас.

Питання 3. Яку ж небезпеку людству несемо ми?

Відповідь: ми всі є носіями агресивної гордині й боягузливої байдужості.

Будемо відвертими (хоча б перед собою!) – ми не здатні виявляти необхідну активність, не здатні рішуче діяти, об’єднуватися, щоб захищати загальнолюдські цінності, відстоювати справедливість.

Ми переповнені різним вадами, які опутали нам руки, ноги, заморозили наші відчуття і розум.

Питання 4. Як вдалося "інфікувати" всіх нас, кожну людину, цим синдромом безволля й байдужості?

Відповідь: за допомогою класно-урочної школи в якій ми провели роки нашого дитинства і підлітковості, коли наші особистості активно формувалися.

Класно-урочна система "царює" сьогодні у всіх країнах світу. Відмінностей між школами різних країн майже немає, вони тільки у дрібницях.

В головному всі школи у світу однакові:

• діти "розірвані" на початкову, середню і старшу школи;
• всі учні згруповані в одновікові "резервації"-класи;
• всі школярі у класі навчаються за однаковими програмами і підручниками;
• всі учні у класі навчаються в одному темпі;
• через рік діти автоматично переходять на клас вище;
• всіма процесами керують учителя;
• кожен шкільний день поділений на "порції"-уроки;
• на кожному уроці вивчається тільки один навчальний предмет;
• результати навчальної діяльності учнів оцінюють вчителя тощо.

А тепер згадаємо, що класно-урочна система сформувалася ще за часів феодальних, тоталітарних держав, десь 400 років тому.

Прочитайте праці геніального Я.А.Коменського (1592-1670 рр.) і переконайтесь, що класно-урочна школа з того часу зовсім не змінилася.

Тобто, школа залишилась такою ж, як і в епоху феодальних, тоталітарних, авторитарних держав.

Класно-урочна система, яка сьогодні панує в усіх школах світу, включаючи найбільш демократичні країни, прийшла до нас з епохи узаконеного рабства.

Сьогодні загальноосвітні школи готують громадян для тоталітарної рабовласницької держави. Тобто, школи сьогодні формують людей-рабів.

Хоче того людина чи ні, але за багато років її перебування у школі, коли вона була дитиною, підлітком, юнаком або дівчиною, і коли її особистість активно формувалась, – її "інфікували" пороками і особистісними рисами раба.

Це досягається не стільки тим, "що" дають опановувати у школі, скільки тим, "як" цей процес організовано.

В учня сьогодні немає можливості хоча б що-небудь обирати у школі: "ні що", "ні скільки", "ні коли", "ні як довго", "ні з ким", "ні у кого" "ні чому", "ні за допомогою чого", "ні з якою інтенсивністю" він може вчитися.

Як наслідок, люди (практично все народонаселення Земної кулі) після проходження крізь "жорнова" класно-урочної системи:

• НЕ здатні протистояти гордині і жадібності своїх правителів;
• НЕ здатні дати відсіч націоналістичному або релігійному екстремізму своїх співвітчизників, якщо самі не стали носіям цих "інфекцій";
• НЕ здатні подолати свою байдужість або боягузливість, щоб піднятись на захист моральних, культурних, історичних або інших цінностей, ідеалів, якщо ці ідеали якимось дивним чином проросли в їх душах, всупереч "напалму" класно-урочної системи;
• НЕ здатні ні інтелектуально, ні морально творити, будувати майбутнє, оскільки привчені бути мовчазними виконавцями чужої волі;
• НЕ здатні розірвати "кайдани" давно застарілих традицій, вигаданих фобій і забобонів, що "крадуть" у них їх свободи і гідність тощо.

Вдивіться у випускників сучасних класно-урочних шкіл, і ви побачите у них "метастази" цих пороків.

І якщо комусь вдається уникнути повного "інфікування", то тільки в силу якихось випадкових обставин, які, як правило, знаходяться поза школою і поза її впливом.

На зорі свого становлення у 17 сторіччі класно-урочна школа грала прогресивну роль у цивілізаційних процесах.

Але в епоху активного переходу від феодалізму до капіталізму у першій половині 19 сторіччя (десь 150-200 років тому), коли йшло звільнення людства від рабства, коли активно оновлювалися усі суспільні відношення, повинна була відбутися і заміна класно-урочної системи на якісно іншу.

Але цього не сталося.

Суспільство кардинально змінювалося, а найважливіша суспільна інституція – школа, залишалася незмінною.

Я переконаний, що якби перехід до капіталізму в 19 столітті супроводжувався переходом шкіл від класно-урочної системи до адекватної новому суспільству моделі школи, то перші дві світові війни (та і вся решта війн) у 20 сторіччі вже були б неможливі.

Зараз класно-урочна система все ще владарює у школах практично всіх країн світу. А це значить, що людству продовжують загрожувати і локальні, і глобальні катастрофи, і ця небезпека буде зростати.

Необхідна принципово нова модель школи. Замість класно-урочної системи потрібна якісно інша навчально-виховна система.

Неодноразові спроби покращити класно-урочну систему ні до чого не призводили. Потрібні принципово інші підходи.

Треба поспішити. Терміново необхідно розпочати інтенсивний пошук нової системи. Від того як швидко вона буде винайдена і створена, а потім масово розповсюджена – залежить все.

Георгій Кандибур, педагог, автор книги "Школа, которая изменит мир", спеціально для УП. Життя