Якими будуть майбутні юристи України

Україна є державою, яка характеризується напрочуд високою часткою громадян з формально наявною вищою освітою.

При цьому вже тривалий час однією з найпопулярніших серед абітурієнтів та студентів спеціальностей є правознавство.

На перший погляд, такий стан речей може видаватися позитивним – ну що поганого, коли багато освічених юристів, тобто громадян, які знають власні права?

Однак рівень правової обізнаності суспільства залишається низьким, а готовність випускників-юристів до реалій професійної роботи – недостатньою.

Є мудра сентенція про "якщо щоразу робити так, як до цього, то результат не зміниться". Так і задля покращення рівня знань у випускників правничих шкіл треба змінювати освітні процеси.

Наприклад, змінити можна структуру освітнього процесу: концепція реформування юридичної освіти розробляється Міністерством освіти та науки України.

Відповідно до неї, може з’явитися освітньо-професійний ступінь молодшого бакалавра, який здобуватиметься на початковому рівні вищої освіти, та інтегрована магістратура для регульованих правничих професій.

Структурні зміни, однак, потребують багато часу й політичної волі, тому бажаним є одночасне підвищення якості вищої юридичної освіти в рамках чинного законодавства.

Зараз готовність випускників-юристів до реалій професійної роботи є недостатньою. Фото MIKHAIL_GRACHIKOV/Depositphotos

БІЛЬШЕ РОЗВИТКУ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

Ефективним способом підвищення якості юридичної освіти може бути запровадження додаткових практичних компонентів до структури навчальних курсів.

Формування у студентів таких практичних навичок, як юридична аргументація та аналіз, критичне мислення, усні та письмові навички адвокації, емоційний інтелект, вміння здійснювати пошук, готувати алгоритми чи інші структурні документи, базові знання з менеджменту, вміння ефективно комунікувати, є важливим завданням для правничих шкіл.

Популярність усіх онлайн-курсів, виступів, майстер-класів, активностей для розвитку практичних професійних вмінь підтверджує потребу інтеграції нових компонентів до освітніх процесів.

Звертаю увагу і на можливість участі в юридичних клініках, а вже скоро – у проекті "Помічник адвоката системи безоплатної правової допомоги".

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ

Важливим є також незалежне управління якістю освіти. Тобто формування навчального плану та забезпечення його дотримання в ідеалі має бути незалежним у межах однієї окремо взятої правничої школи.

Наразі розробляється модельне положення для таких підрозділів, яке можна буде використовувати.

Крім того, активізувався процес утворення Національної агенції з забезпечення якості вищої освіти.

ПРОФЕСІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАВНИКА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

Сьогодні юридична спільнота усвідомлює потребу реальної професійної відповідальності правника, зокрема це є серйозним антикорупційним інструментом.

Вважаємо, що формувати почуття відповідальності необхідно ще в студентів. Так, розвиток цінностей етичності в діяльності юриста, особливо якщо він є суддею, прокурором, адвокатом або нотаріусом, потребує тривалого осмислення, і краще починати в більш податливому віці.

Крім того, всі правники мають відчувати єдність у тому сенсі, що вони працюють, перш за все, для захисту прав людини та на благо суспільства й держави.

[L]Міністерство юстиції України відчуває потребу суспільства у висококваліфікованих фахівцях у галузі права, знання та навички яких відповідатимуть потребам роботодавців та суспільства.

Наразі в Мін’юсті діє експертна група з правової освіти Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності, яка в межах компетенцій здійснює власний внесок у реформування правової освіти.

Успівпраці з програмою USAID "Нове правосуддя" розробляється модельне положення "Про Центр забезпечення якості юридичної освіти", що може стати основою для тих юридичних шкіл, що зацікавлені в реалізації сучасних інструментів управління якістю освітою.

Крім того, експертна група з правової освіти бере участь у створенні концептуально нового навчального курсу "Професійна відповідальність правника", який формуватиме більш усвідомлене ставлення до професійної діяльності юриста, а також відчуття відповідальності перед суспільством.

Цей курс позитивно відрізнятиметься від класичної юридичної деонтології та етики, які хоч і є обов’язковими курсами, проте в реаліях сучасності не завжди сприймаються студентами з належною серйозністю.

Насамкінець, ми усвідомлюємо потребу в розробленні стандартів професійної діяльності юриста і будемо раді долучитися до відповідних процесів.

Перелічені кроки покликані підвищити рівень знань і компетенцій у випускників правничих шкіл, забезпечити сталі комунікаційні зв’язки між відповідними закладами вищої освіти, а також сприяти утворенню студентоцентричного середовища.

Де беруться до уваги потреби студентів та випускників, зокрема щодо подальшого працевлаштування за фахом.

Владислав Власюк, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

У співавторстві з експертами Ольгою Осінською і Мариною Якубович