Чому Україні потрібні юридичні клініки
Нерідко представники юридичного бізнесу та інші роботодавці скаржаться на те, що вчорашні студенти юридичних закладів вищої освіти мають достатньо теоретичних знань, інколи навіть енциклопедичного характеру, проте не вміють написати елементарний процесуальний документ або просто конструктивно поспілкуватися з клієнтом та виявити його проблему.
Через брак досвіду та практичних навичок випускникам буває вкрай важко влаштуватися на роботу за фахом.
Причому що більше часу минає з моменту закінчення навчання, то складнішим стає працевлаштування, адже роботодавці зазвичай не хочуть мати справу з юристом без жодного досвіду роботи.
Таке замкнене коло є гострою проблемою для молодих юристів, тому юридичні заклади вищої освіти можуть посприяти студентам у набутті тих знань та навичок, які цінуються роботодавцями у сфері права.
Через брак досвіду та практичних навичок випускникам буває вкрай важко влаштуватися на роботу за фахом. Малюнок bravopravo.com |
Одним з ефективних інструментів є юридичні клініки, які гармонійно поєднують у собі кілька функцій: навчальну, правопросвітницьку та координаційну.
Так чому ж юридичні клініки не створюються повсюдно там, де є школи права?
Сьогодні в Україні існує близько 200 юридичних факультетів та закладів вищої освіти, але кількість юридичних клінік не перевищує 60.
Цікавим є те, що правничі заклади вищої освіти, студенти яких продемонстрували найкращі результати зі складання єдиного фахового вступного випробування до магістратури з блоку "Право", здебільшого мають юридичні клініки.
Так, у п’ятірку лідерів увійшли Національний університет "Києво-Могилянська академія", Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при президентові України та Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
При цьому в трьох перших закладах вищої освіти активно діють та розвиваються юридичні клініки, тому, можливо, це також є одним із ключів успіху студентів.
Юридична клініка, здійснюючи навчальну функцію, є прекрасним інструментом для набуття студентами практичних навичок та закріплення теоретичних знань через надання правової допомоги.
Водночас слід розуміти, що надання безоплатної правової допомоги громадянам є компетенцією центрів безоплатної правової допомоги, у той час як юридичні клініки мають працювати лише з тими справами, які становлять навчальний інтерес для студентів, адже навчальна функція є провідною у їхній діяльності.
Вважається, що юридичні клініки можуть бути дуже ефективними у правопросвітницькому напрямі.
Так, наприклад, якщо до юридичної клініки звертається особа, справа якої нецікава в навчальному аспекті або якій не може бути надано допомогу в клініці, то студенти можуть розповісти такій особі про її права та, за наявності відповідних підстав, перенаправити до центру надання безоплатної правової допомоги чи проконсультувати щодо її прав та шляхів їх захисту.
Співпраця юридичних клінік з правопросвітницькими проектами, особливо з таким масштабним як загальнонаціональний проект Мін’юсту "Я МАЮ ПРАВО!", допомагають студентам у розвитку важливих для юриста "м’яких навичок", зокрема вміння комунікувати з різними верствами населення, чітко доносити інформацію, а також швидко та правильно виявляти проблему клієнта.
Вагомий внесок у розвиток юридичної клінічної освіти зроблено Асоціацією юридичних клінік України, яка сприяє мережуванню юридичних клінік закладів вищої освіти, а також впровадженню найкращих міжнародних практик.
Одним із напрямів діяльності Міністерства юстиції є реформування юридичної освіти, яке включає в себе, крім іншого, посилення практичних навичок студентів.
Вважається, що керівники юридичних закладів вищої освіти та громадські організації, зокрема Асоціація юридичних клінік, можуть ефективно взаємодіяти та розширювати мережу юридичних клінік, що позитивно вплине на досягнення спільної мети, якою є підвищення якості освіти.
Причиною непопулярності юридичних клінік є незацікавленість студентів, адже молоді люди не бачать конкретних бонусів за участь у діяльності клініки.
Звичайно, якщо участь студента-клініциста зараховуватиметься йому до практики або певного курсу, це буде позитивним стимулом.
Проблемою є також те, що найчастіше клініки не мають системного спілкування з роботодавцями та HR-ми юридичного бізнесу, проте така взаємодія буде корисною для роботодавців, яким потрібно набирати нових співробітників, а також для самих закладів вищої освіти, котрі, допомагаючи студентам працевлаштуватися, формують власний позитивний та престижний імідж.
Cтудентам не слід ігнорувати можливість попрактикуватися в юридичній клініці. Активний студент – успішний юрист у майбутньому.
Сьогодні конкуренція серед правників дуже висока, тому для того, щоб навчитися застосовувати знання на практиці та працювати з документами, а також створювати власну мережу робочих зв’язків, досвід роботи в юридичній клініці буде надзвичайно корисним.
Юридична клініка є багатофункціональною платформою, зусилля від створення якої є значно меншими в порівнянні з користю, яку вона має.
Владислав Власюк, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін'юсту
Ольга Осінська, державний експерт Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін'юсту