Чому треба збільшити мінімальний пороговий бал правничого ЗНО
Починаючи з 2016 року, вступ до закладів вищої освіти на магістратуру з права здійснюється на основі єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ).
Воно передбачає перевірку загальних правничих компетенцій, іноземних мов та знань з основних правничих дисциплін.
У процесі тестувань визначають мінімальний пороговий бал для кожного тесту, по суті "склав/не склав".
Так мають "відсікати" абітурієнтів, які не продемонстрували мінімально достатнього рівня знань та (або) достатніх навичок логічного, критичного та аналітичного мислення.
Насправді, це одночасно і регулювання загальної кількості потенційних абітурієнтів, і встановлення "портрету" мінімально прийнятного пограничного кандидата на правничу магістратуру.
А портрети ж мають бути хорошими?
***
У 2016 році запровадили експеримент щодо вступу на магістратуру з права, до якого долучилися лише 9 закладів вищої освіти.
В рамках пілотного проекту вступникам на магістратуру пропонували скласти тести з загальних правничих компетенцій, іноземну мову та право, що включало шість дисциплін: конституційне право, адміністративне право, цивільне право та процес, кримінальне право та процес.
Порогові бали у 2016 році були мінімальними.
З блоку "Право" пороговий бал склав 19 з 70, з іноземної мови – 8 з 25, а з блоку загальної навчальної правничої компетенції пороговий бал взагалі не встановили.
Невесело, що поріг сліпого вгадування, або так званий "monkey score" – коли мавпочка складає тест, при якому допускається імовірність вгадування, становив: для права – 17,5, для іноземної мови – 9, для загальної навчальної правничої компетенції – 6.
Оскільки порогові бали встановили на рівнях, близьких до порогів сліпого вгадування, кількість осіб ("екстремально допустиме найменше значення успішності абітурієнтів"), які не подолали хоча б один поріг, склала всього кілька відсотків.
Склалась неоднозначна ситуація, коли магістрантами можуть бути ледь не всі охочі з 16 тисяч осіб.
***
У 2017 році ситуація стала дещо іншою, хоча кардинально поріг не змінився.
Порогові бали у 2017 встановили на рівні 22 з 70 для блоку "Право" (31%), 7 з 25 для іноземної мови, та 7 з 30 для загальної навчальної правничої компетенції.
Поріг сліпого вгадування не змінився (17,5, 9 та 6 відповідно).
Можна сміливо стверджувати, що рівень порогу "склав/не склав" через його наближення до порогу сліпого вгадування, а для іноземної мови взагалі нижче порогу сліпого вгадування, не забезпечив достатнє відсікання відверто слабких та непідготовлених вступників.
Поріг з права у 2017 році не подолали в середньому за денною та заочною формою 10,7% вступників, з загальної навчальної правничої компетенції – 7,3%, з іноземної мови – 4,9 %.
При цьому всі три бар’єри подолали 79,7% вступників.
Склалась ситуація, коли на правничу магістратуру може претендувати 4 з 5 кандидатів.
***
За концепцією магістратури, є висока ймовірність, що далі випускник займатиметься наукою.
Магістратура також надає право на доступ до "регульованих" правничих професій – суд, прокурор, адвокат, нотаріус.
Але ж який рівень підготовки таких випускників магістратури, враховуючи, що як мінімум навички логічного, критичного та аналітичного мислення за час навчання на магістратурі не розвинуться?
Критично слід оцінювати, чому ж навчать за роки у магістерці в багатьох закладах вищої освіти.
Додатково, можна ознайомитись із оцінкою результатів ЗНО 2017 року у Детальний аналіз єдиного фахового вступного випробування.
***
У 2018 році дещо змінилися підходи до тестувань, наприклад, кількість тестових завдань в блоці "Право" збільшилася до 100.
До блоку "Право" додали дві дисципліни: "Міжнародне публічне право" та "Міжнародний захист прав людини". Це можна лише привітати.
Цього року рівні порогів "склав/не склав" слід суттєво збільшити. І от чому:
Сама концепція магістратури передбачає доступ до неї найкращих абітурієнтів з перспективою, що далі вони займатимуться науковою та особливо відповідальними правничими професіями
Не може пороговий бал бути приблизно такий же, як сліпе вгадування, а надмірна кількість абітурієнтів створює додаткове навантаження
Низький рівень пересічного абітурієнта на практиці означатиме невисокий рівень магістра права, і кореляція результатів тестувань "на вході" і "на виході" підтверджена
В Україні наразі існує профіцит юристів (не менше 250 тисяч дипломів юриста за останні 10 років) і стагнація правничої науки. Зокрема й тому, що надмірна кількість недостатньо кваліфікованих юристів з дипломами магістрів займаються професією та наукою.
Корисною може бути інформація щодо прохідного балу з LSAT в топових американських юридичних школах. Максимальний бал за цей тест – 180. Провідні правничі школи США приймають до себе осіб з балами за LSAT не нижче 163.
Наприклад, у Єльський або Гарвардський університет можливо вступити, набравши 170-175 балів за цей тест.
Питання недоліків якості юридичної освіти, професійної підготовленості суддів і прокурорів, слабкості як мінімум у глобальному контексті правничої науки, зрештою, навіть корупція у закладах вищої освіти – всі вони, можливо, певною мірою пов’язані із низькими пороговими балами.
Склалась ситуація, коли низькі порогові бали правничого ЗНО підтримують або заклади вищої освіти (їх не менше 183), для яких абітурієнти є способом заробляти гроші, або ті, кому диплом магістра треба суто формально.
[L]Ті ж, для кого пріоритетом є якісна освіта і високий професійний рівень, підтримають суворіші вимоги доступу до правничої магістратури.
Мін`юст зацікавлений у якості юридичної освіти та професійній компетентності юристів.
Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності вже бере участь у процесах, метою яких є підвищення якості юридичної освіти, зокрема, створення навчального курсу "Професійна відповідальність правника", розвиток незалежних центрів забезпечення якості освіти, сприяння розвитку юридичного клінічного руху, аналітичне дослідження потреб юридичного ринку.
Прямо зараз нашим пріоритетом є підняття мінімальних порогових балів.
Рішення прийматимуть у пятницю, 20 липня, і вплинуть на наступні роки розвитку юридичної освіти.
Ми вважаємо, що в інтересах суспільства мінімальні порогові бали слід піднімати.
Владислав Власюк, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін'юсту, для УП.Життя
Титульне фото: Paulmhill/Depositphotos