Раз, два, три – "ліки" від корупції прийми
30
Такий бал отримала Україна у 2017 році за дослідженням Transparency International, яке рейтингує країни за рівнем сприйняття корупції.
Дослідження базується на шкалі від 1 до 100, де 1 – дуже погано, а 100 – дуже добре. Для порівняння, Німеччина набрала 81 бал, США 75, Китай 41. А ми 30.
Це загальна цифра, але вона показова. Наївно було б очікувати, що на фоні загального рівня корупції в країні сектор охорони здоров’я стане несподіваним виключенням. Тим більше, що він традиційно вважається одним з найбільш чутливих до корупції. Чи унікальні наші проблеми?
6
Стільки основних видів корупції у сфері охорони здоров’я виділила Єврокомісія у своєму звіті 2017 року. Звіт охоплював всі країни-члени ЄС, але фокусувався на країнах Східної та Південної Європи. Тож найпоширеніші види корупції у секторі:
- хабарництво при наданні медичних послуг (у тому числі неофіційні платежі лікарям)
- корупція у сфері державних закупівель ліків та медичних виробів
- некоректні маркетингові практики приватних компаній стосовно лікарів та інших професіоналів охорони здоров’я
- зловживання службовим становищем
- неналежні вимоги щодо відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсації)
- шахрайство та привласнення щодо лікарських засобів та медичних виробів.
Звучить знайомо, чи не так?
13
Стільки загальних висновків зробила Єврокомісія, аналізуючи заходи, які вживають країни ЄС для боротьби з корупцією в сфері охорони здоров’я.
Чимало з них реалізує й Україна. Наприклад, вважається, що зниженню корупції у сфері держзакупівель мають сприяти централізація закупівельного процесу та підвищення його прозорості.
ProZorro, залучення до закупівель спеціалізованих міжнародних організацій (UNDP, UNICEF, Crown Agents), робота над створенням централізованої закупівельної організації МОЗ України – саме про це.
Але корупція в охороні здоров’я – багаторівнева проблема, яку не вирішують окремі ізольовані кроки.
Як показує дослідження Єврокомісії, причини корупції у секторі множинні і включають у тому числі такі явища, як її загальне прийняття, неефективність системи управління та фінансування, брак коштів та нерівномірний розподіл ресурсів.
Досвід країн ЄС демонструє, що саме по собі підвищення зарплат лікарів не має визначального превентивного впливу на зменшення корупції при наданні медпослуг.
Достойні зарплати критично необхідні, але вони мають бути частиною ширших, структурних змін. Яким би складним не був шлях мед реформи, навряд чи у нас є інші варіанти.
[L]У відносинах між приватними компаніями та лікарями Єврокомісія виділяє саморегулювання як один з потужних інструментів протидії корупції.
Найпомітнішими останніми його прикладами в Європі є Кодекс EFPIA(Європейської федерації фармацевтичної промисловості і асоціацій) 2015 року щодо розкриття інформації про платежі фармакомпаній на користь професіоналів та організацій охорони здоров’я та Кодекс етичних бізнес практик MedTech Europe 2017 року.
Хоча європейські кодекси імплементують окремі місцеві галузеві асоціації та існують інші ініціативи галузевого саморегулювання, наразі Україна далека від однорідних норм етичної поведінки для всіх гравців ринку, що безумовно впливає і на стан конкуренції.
Арсенал інструментів, які використовують різні компанії для просування своєї продукції та ведення бізнесу, залишається дуже відмінним, у тому числі з точки зору їх етичності та прозорості.
Щоб бути ефективними, ініціативи щодо саморегулювання, як і будь-які інші окремі кроки, спрямовані на подолання корупції, має системно підтримувати держава – як законодавчо, так і на рівні правоохоронної та судової системи.
Юристи знають краще за будь-кого, що є велика різниця між тим, щоб закон просто був, і тим, щоб його фактично виконували.
За спостереженнями GRECO, антикорупційного органу Ради Європи, одна з кожних п’яти рекомендацій, які вони дають країнам, стосується контролю за дотриманням та примусового виконання законодавства, що вже існує.
Фактичне притягнення до відповідальності у корупційних справах запобігає корупції у секторі, сприяє зміні самої норми поведінки.
З цього боку Україні треба пройти довгий шлях. Але поки ми наздоганяємо потяг, корупція давно перестала бути справою однієї юрисдикції – як мінімум для транснаціональних корпорацій та українських компаній, які працюють з іноземними ринками та контрагентами.
114
Стільки розслідувань щодо підкупу іноземних посадових осіб вели США станом на кінець 2017 року за даними Trace International.
Значна їх частина припадає на сектор охорони здоров’я та фармацевтику. Безумовно, Закон про корупцію за кордоном (FCPA) досі залишається найбільш яскравим та ефективним прикладом екстра-територіального застосування антикорупційного законодавства.
Завдяки йому США мають репутацію глобального поліцейського, ігнорувати якого неможливо як мінімум через ризик багатомільйонних санкцій. Але справа вже давно не лише у США.
Все більше країн приймають антикорупційні закони, подібні до FCPA за своєю далекосяжною дією.
Серед них – Великобританія, Канада, Франція, цього року подібний закон ухвалили в Ірландії.
В цілому станом на кінець 2017 року країни Європи вели 118 розслідувань щодо корупції стосовно іноземних посадовців.
До одного з найгучніших антикорупційних кейсів щодо Вимпелкому, який завершився у 2016 році, одночасно залучили правоохоронні органи принаймні 10 різних юрисдикцій.
Антикорупційні заходи, у тому числі у сфері фармацевтики, медвиробів та охорони здоров’я, поступово набувають глобального характеру. А відповідальності стає складніше уникнути, незалежно від того, в якій юрисдикції сталося порушення.
4
Принаймні у стількох справах у США, пов’язаних з порушенням FCPA, вже фігурувала Україна та/або її громадяни.
Дві з них стосувалися сфери фармацевтики та медвиробів. Навряд чи це кінцевий рахунок. Станом на жовтень 2017 року, Україна входила до 15 країн, які найчастіше згадували у контексті поточних розслідувань за FCPA. Тож далі буде.
Дещо прикро, що ризики санкцій та репутаційних втрат за кордоном поки що впливають на культуру ведення бізнесу в Україні чи не більше за її власне законодавство.
Але це той випадок, коли не так важливо, хто рухає потяг, головне, що він рухається.
Ще 10 років тому мало хто в Україні чув про антикорупційний комплаєнс. Та якщо ви і зараз не розумієте, навіщо він потрібен, це не old school, це – інфантилізм. Часи змінюються. І конкурентна перевага на боці тих, хто це вчасно відчув.
Вікторія Подворчанська, радник, керівник практики фармацевтичного права та охорони здоров'я ЄПАП Україна
Титульне фото: Ginasanders/Depositphotos