Що зміниться у житті першокласника Нової української школи

Сусідка співавторки цієї публікації, семирічна Марійка, цьогоріч піде до першого класу.

Вона потрапить у нову школу, з новими програмами, підручниками і підходами до навчання.

Так виглядають підготовлені до першачків НУШ парти у СШ 148 імені Івана Багряного міста Києва. Фото з Facebook Сергія Горбачова

Мама дівчинки, як і багато інших батьків,хвилюється, чи знатиме її донька не менше старшого брата. І чи не бавитиметься увесь час у школі замість навчатися письма, читання та лічби.

Одразу хочемо запевнити: вона точно знатиме не менше, аніж ті діти, які навчались до початку реформи Нова українська школа (НУШ).

Навіть більше – не лише "засвоїть" знання, але й розумітиме, як їх використовувати та вмітиме це робити у різних ситуаціях.

Усе це – без муштри і заучування, важких рюкзаків та постійного сидіння за підручниками.

Це цілком досяжна мета, про що свідчить досвід ста пілотних шкіл, у яких близько 6000 учнів уже навчалися за програмою НУШ минулого навчального року.

Тут ми хочемо докладніше пояснити, що ж чекає цьогорічних першачків.

Фото: ArturVerkhovetskiy/Depositphotos

Якщо у вас залишаться запитання чи якісь нез’ясовані моменти – надсилайте запитання команді порталу nus.org.ua і вони оперативно дадуть на них відповідь.

Перший раз у перший новий клас

Кожен день для першачків починатиметься з ранкових зустрічей.

Це – щоденні обговорення у колі своїх однолітків проблем класу, правил, планів, ігор на уважність та згуртованість.

Такі зустрічі розвивають соціальні навички дітей, вміння вислуховувати інших та не боятися висловити свою думку.

Наприклад, темою для ранкових зустрічей перших тижнів може бути "дорога до школи".

Під час цієї, здавалося б, гри, діти обговорюють способи добирання до школи, їхню безпечність та швидкість тощо.

Або ще одна тема – наш клас. Марічка з однокласниками обговорюватиме, наскільки їм комфортно в школі, чому, і як досягнути більшого.

Діти домовлятимуться про прості правила: хочемо, щоб було чисто – не смітимо; хочемо, щоб було тихо – не шумимо. Роздумуватимуть над тим, що таке спільнота? Як створити класну спільноту?

Фото: poznyakov/Depositphotos

Це – орієнтовні теми та "проблемні питання" для першого тижня навчання, коли діти переживають стрес від нового середовища, колективу та правил.

Вступ до шкільного життя має бути м’яким: навчання через гру, спільне формування правил шкільного життя, спілкування та співпраця, взаємодія та взаємодопомога, призвичаювання до повсякденних ("рутинних") дій, комунікативні вправи та ігри на формування спільноти, заняття в різних осередках, а не тільки за партами.

Вересень – місяць, який дозволяє вчителям багато часу проводити з дітьми на свіжому повітрі, досліджуючи світ довкола таким, як він є.

Тому не варто з порога хапатися за штудіювання Букваря, схиляючись за партами у класі. Більше руху, більше цікавої, захопливої діяльності та спілкування.

Нова українська школа – це безпечна школа, дружня до дитини.

Ви часто чуєте про компетентності та наскрізні вміння, які має розвивати Нова українська школа.

Йдеться про вміння розв’язувати проблеми, критично та творчо мислити, співпрацювати та ефективно спілкуватися, розвивати власний емоційний інтелект та рефлексувати. діти мають вміти самостійно організовувати свою діяльність, досліджувати довкілля тощо. Усе це передбачають навчальні програми НУШ.

Замість того, щоб на уроці лише сидіти та слухати, діти активно обговорюватимуть питання у спільному колі, групах, парах, конструюватимуть з LEGO та інших матеріалів, творитимуть спільні колажі, рухатимуться у класі та поза ним.

Фото: FamVeldman/Depositphotos

При цьому навчання буде інтегрованим, адже діти в ранньому віці сприймають світ цілісно, а не фрагментарно.

Відтак предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем. Цей інтегрований курс в НУШ називається "Я досліджую світ".

Автори НУШ запропонували тематично-проблемний інтегрований підхід, де кожен тиждень упродовж першого року навчання присвячено окремій темі. Наприклад, у вересні мають вивчатися такі теми:

• "Я – школяр/ школярка"
• "Наш клас"
• "Мої друзі"
• "Моє довкілля".

Тож вчитися читати і писати, додавати і віднімати, а також висловлювати і захищати свою думку, критично оцінювати "медіатексти" (так-так), читати діаграми, діти будуть не лише на окремих уроках української мови та математики, а й на заняттях з інтегрованого курсу "Я досліджую світ".

Крім того, вони експериментуватимуть, спостерігатимуть, збиратимуть та аналізуватимуть дані, сумніватимуться, помилятимуться, дивуватимуться і радітимуть пізнанню нового.

Досліджуватимуть воду, сніг, росу та паморозь, а також як позбутися тіні і куди поділися "сонячні зайчики".

Візьмімо тему "час". Ось маленький фрагмент з модельної програми для 1 класу.

Школярі з’ясовують, яке нині століття. А потім роздумують, у якому столітті вони хотіли б жити, якби була машина часу, і пояснюють чому.

Потім дізнаються від учителя та з інших джерел про появу різних годинників, вчаться формувати пунктуальність.

Відтак обговорюють, як діяти, якщо запізнився на театральну виставу?

А якщо друг прийшов на твій день народження на 2 години пізніше (або раніше)?

Усе це вчить дітей не лише організовувати свій час, але й відповідно поводитися.

Фото: SimpleFoto/Depositphotos

Під час вивчення теми "веселка" діти роблять прості досліди (щоб отримати веселку), описують та малюють побачене, читають та вигадують історії.

Усе це – зовсім інша якість навчання, яка дає дітям не лише знання, але й компетентності – тобто вміння їх використовувати за будь-яких, часто непередбачуваних та несподіваних обставин.

Очевидно, що без знань не буде компетентностей, тому вони в Новій українській школі не залишилися поза увагою.

Можна впевнено стверджувати, що після закінчення 4 класу НУШ діти знатимуть точно не менше, аніж нинішні "випускники" початкової школи.

Змістовий обсяг галузі не зменшиться, а способи подачі матеріалу сприятимуть тому, що дитина не втрачатиме інтерес до навчання.

Більше радості та руху на уроках

Сам шкільний клас буде виглядати інакше.

В ідеалі має бути створене динамічне середовище, де легко пересуваються парти та змінюється простір.

У класі мають бути різні осередки (наприклад, навчально-пізнавальної діяльності, тематичні, ігровий, художньо-творчої діяльності; куточок живої природи для проведення дослідів; відпочинку).

Це не означає, що клас має бути обов’язково поділений на певну кількість зон, осередки можуть існувати в одному просторі: розсунули парти, сіли на пуфи – утворили осередок гри та спілкування.

Тематичні осередки можуть займати лише стіни та/або фліпчарти і змінюватись, залежно від тем, які вивчають учні.

Учні самі стануть активними творцями шкільного життя.

На стінах мають бути не виготовлені вчителем або придбані батьками плакати чи стенди, а результати спільної творчої діяльності дітей.

Діти зможуть навіть впливати на планування дня чи проекту, висловлюючи свої пропозиції на ранкових зустрічах чи в обговоренні різних питань у колі.

Не лише вчителі, а й учні братимуть участь у "моделюванні" навчальних програм, пропонуючи теми та питання, які їх цікавлять.

Фото: serrnovik/Depositphotos

На допомогу вчителю

У 100 пілотних школах, в яких першокласники навчалися протягом 2017/2018 н.р. без підручників, за комплексними щотижневими навчальними матеріалами, результати навчання, швидкість опанування матеріалом, розвиток комунікаційних навичок, атмосфера творчого пошуку, збереження інтересу до навчання – надихають.

Тож навчальні матеріали перших 4-х тижнів були доопрацьовані, їх і пропонують вчителям для роботи впродовж вересня.

Знайти цю інформацію можна на сайті міністерства освіти і науки.

[L]У відкритому доступі розмістили й модельні програми з "Математики", "Української мови", інтегрованого курсу "Я досліджую світ" для 1-2 класу (тобто на увесь перший цикл навчання)якими можуть користуватись вчителі.

Ідея створення модельних програм у тому, що учителям пропонують рамкову модель (авторське бачення) викладання предмета, а вчителі на її основі можуть створювати власну програму спільно з колегами в академічних спільнотах.

Якщо вчитель вважає, що для досягнення певних "очікуваних результатів" краще інакше сформулювати тему чи обрати інші види діяльності, він може це робити.

Ця програма дає вчителю не лише перелік занять, завдань, ігор та дослідів, які можна використати на уроці.

Вона також містить необхідні матеріали для роботи. Навіть батькам буде цікаво й корисно ознайомитись з цими матеріалами.

Усі вчителі, які набирають перший клас, пройшли ґрунтовне підвищення кваліфікації.

Вони навчалися на тренінгах упродовж трьох очних сесій на базі обласних інститутів післядипломної освіти із залученням тренерів, що пройшли відповідну підготовку за програмами, запропонованими Всеукраїнським Фондом "Крок за кроком" та Громадською організацією "Освіторія", а також. опанували обов’язковий дистанційний курс на платформі EdEra.

На тренінгах педагоги практично відпрацьовували вивчене: як проводити ранкові зустрічі та організовувати роботу дітей в групах, як розвивати критичне мислення та прищеплювати любов до читання, як реагувати на помилки дітей та визнавати, що й вони самі можуть помилятися, як створити атмосферу вільної творчості, беззастережного шанування людської гідності, визнання того, що кожна дитина талановита і жодна не може бути дискримінована.

Усе найскладніше, але й найцікавіше – попереду.

Ми зможемо!

Дослухаймося до думки дітей – вони знають щось таке, про що ми з вами й не здогадуємося.

Роман Шиян, координатор робочої групи з навчально-методичного супроводу НУШ

Галина Титиш, освітній експерт, для УП.Життя