Ремінь безпеки рятує: три історії тих, хто пристебнувся і вижив

Ремінь безпеки рятує: три історії тих, хто пристебнувся і вижив

7-го листопада Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроект №8492.

Раніше Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, який піднімає відповідальність за непристебнутий ремінь безпеки і на передніх і на задніх місцях до 850 грн.

– Тепер завжди пристібаюся та не їду, поки цього не зроблять інші пасажири.

Такі слова лунають з вуст кожного з наших героїв, які вижили в ДТП лише завдяки паскам безпеки.

За статистикою, в Україні з початку січня по 1 жовтня у ДТП загинуло 2266 людей. Тобто щодня близько 8-9 людей.

За статистикою ВООЗ, у половині смертельних ДТП людина могла б вижити, якби була пристебнута ременем безпеки.

Ось три історії тих, хто вижив.

ІСТОРІЯ ПЕРША

У 2009 році Олександр Моторний їхав відпочивати з Броварів у Крим.

Переночували у дорозі, зранку була хороша погода, швидкість, за словами Олександра, була 100 км/год.

На ділянці між Армянськом та Кросноперкопськом, з узбіччя протилежної смуги, з місця, яке не було видно через зустрічну фуру, раптово виїхала машина.

Олександр згадує, що трохи встиг повернути кермо, але цього виявилося недостатньо, щоб уникнути прямого зіткнення.

Машину відкинуло на узбіччя, де вона зустрілася з деревом.

Тепер Олександр каже, що пристібається завжди і відмовляється їхати, поки інші не зроблять того ж.

– Якби я просто почав зупинятися, не повертаючи, ми би врізалися в пасажирські двері, в тій машині були б жертви.

На щастя, в нашій машині всі, включно з пасажирами на задньому сидінні, пристебнуті.

Залишилися лише синці від ременів безпеки у жінок. Від удару об дерево передні двері заклинило, вибиралися через задні. Якби пасажири не були пристебнуті, була б біда,– згадує Моторний.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРИ ЗІТКНЕННІ

Ось що каже керівництво з безпеки дорожнього руху для керівників та фахівців "Ремені безпеки та дитячі утримуючі пристрої.

Під час зіткненні непристебнута у машині людина продовжить рухатися зі швидкістю, що дорівнює швидкості автомобіля до аварії.

Тоді її як з катапульти викине вперед – на деталі конструкції транспортного засобу.

Скоріш за все, на рульове колесо, якщо це водій, або на спинки передніх крісел, якщо це пасажири задніх сидінь.

В інших випадках їх може повністю викинути з автомобіля.

При викиді з автомобіля ймовірність важких травм і смертельного результату різко збільшується.

ІСТОРІЯ ДРУГА

Про іншу історію, яка трапилася далекого 1984 року, розказав Володимир Караваєв.

Він їхав за межами населеного пункту, коли наприкінці довгого підйому побачив крутий поворот.

За словами водія, знаку про це не було. Як виявилося згодом, місцеві його періодично знімали.

Дорога була вологою, тож машину занесло.

– Питання поставало лише в тому, у який кювет летіти – за внутрішнім діаметром чи за зовнішнім, – пригадує Володимир.

Враховуючи висоту дороги, метри зо три, обрав внутрішній.

Чотири повороти навколо осі! Залишився живим лише завдяки паску безпеки, слід від якого носив на плечі цілий рік, як згадку про аварію.

Пам’ятаю, як деформується кузов, відкриваються двері і мене викидає з машини, але ремінь тримає, не дає вилетіти.

На мені була футболка, так от ремінь з такою силою натиснув на тіло, що фарба від футболки в’їлася в шкіру, наче татуювання…

Того дня пристебнувся ременем вперше в житті. Мабуть, янгол-охоронець змусив, розповідає чоловік.

РЕМЕНІ БЕЗПЕКИ ЯК ЗАХИСТ ВІД ВИКИДАННЯ З САЛОНУ

Американська колегія лікарів швидкої допомоги закликає використовувати ремені безпеки як найкращий спосіб захисту від викиду при зіткненні.

Викидання з автомобіля – один з найбільш травмонебезпечних результатів для людини, що потрапила в аварію.

75% всіх водіїв і пасажирів, викинутих при зіткненні, гинуть.

Ефективність ременів безпеки для захисту від викидання з салону висока.

Виявляється, що 44% непристебнутих загиблих пасажирів повністю або частково викинуло з автомобіля порівняно всього з 5% серед пристебнутих пасажирів.

ІСТОРІЯ ТРЕТЯ

У середині двохтисячних Світлана їхала з відрядження трасою Одеса-Київ, працювала у великій лізинговій компанії.

Трасу тоді активно перебудовували. Так сталося, що у перший же день за кермом після тривалої паузи жінка потрапила в аварію.

8 вересня її авто вилетіло з дороги та впало з пагорба.

За словами постраждалої, там було 22 чи 23 метри, але не було жодних огорож або знаків.

Дорогоюжінка не помітила знак про обмеження швидкості, тому їхала небезпечною ділянкою зі швидкістю 70 км/год.

– Я, мабуть, зачепила глину колесами і просто полетіла. Зірвалася. Таке відчуття було, ніби ти ще не розумієш, що сталося. Бо я ще в повітрі намагалася вирівняти те кермо,– каже водійка.

Єдиним правилом, яким вона ніколи не поступалася, було пристібати пасок безпеки.
Світлана стверджує, що їм з юристкою, яку вона везла у машині, дуже пощастило, що там не було дерев.

Її OpelAstra перегортався декілька разів. Під час скочування вниз, обидві жінки втратили свідомість.

Вилізти з розтрощеного автомобіля жінці допомогла пасажирка.

Експерти потім стверджували, що усі в машині мали б загинути, в такому стані вона була. На тому самому місці в ті роки сталася низка аварій і загинуло багато людей.

– У стані афекту першим ділом зателефонувала на роботу. Навіть не розуміла, що мені потрібна допомога.

Дуже переймалася станом моєї пасажирки. Думала, не дай Боже, вбила людину.

Швидка відвезла нас в Умань, мені зашивали обличчя, я зідрала волосся, був струс мозку та перелом пальця. Дякувати Богу, не зламала спину та не пошкодила внутрішні органи,– згадує жінка.

Постраждалі проходили тривалу реабілітацію. Зараз Світлана знов водить машину, але й надалі не зраджує своєму принципу, який колись врятував її життя.

Надалі пристібається і наполягає на тому, щоб це робили інші.

Катерина Черновол, Денис Самигін, за підтримки Кампанії "За безпечні дороги"

Всі фото: Depositphotos

Реклама:

Головне сьогодні