Добрі справи дарують 5 років життя – нейробіолог

3250
3 листопада 2018

Альтруїзм закладений у нас еволюцією.

Як не дивно, ця риса притаманна не тільки людині.

Тварини, які живуть у споріднених соціальних групах, також часто жертвують власними інтересами для порятунку інших.

Наприклад, багато з них видають гучний сигнал тривоги, помітивши хижака, тобто наражають себе на небезпеку, аби попередити родичів.

Емпатію та альтруїзм спостерігають навіть у лабораторних щурів.

У 2011 році вчені з Чиказького університету провели експеримент: щуру пропонували з’їсти шоколад (який для цієї тварини – надзвичайно апетитна принада) у той час, як інший щур потрапляв у пастку.

Чуйна тварина спершу рятувала товариша, а вже потім вони разом куштувати солодощі.

Японські вчені пішли далі – довели, що у 80% випадків щури готові взагалі відмовитись від винагороди заради порятунку інших.

Механізми, що спонукають людей дбати про інших, древні й свого часу були умовою виживання виду.

Проте наш альтруїзм усе ж виходить за рамки тваринного.

Система винагороди (сукупність структур головного мозку, важлива для формування мотивації та позитивних емоцій) однаково активується у людей, коли вони отримують грошову винагороду та коли роблять співрозмірні благодійні пожертви, довели вчені з Вашингтонського університету.

А, як відомо з дослідження Ізраїльського технологічного інституту, навіть короткочасна активація системи винагороди має позитивний вплив на імунітет.

Можливо, саме цей механізм робить тих, які регулярно займаються волонтерством та благодійністю, в середньому на 5 років здоровішими за соціально пасивних людей.

Це довело дослідження Гентського університету, в якому взяли участь 40 000 європейців.

Низка досліджень Гарвардського університету демонструє, що волонтери відповідальніше ставляться до власного здоров’я, мають кращі показники психологічного благополуччя та фізичної активності.

Наприклад, у волонтерів рідше зустрічається підвищений тиск у літньому віці.

 Фото: Syda_Productions/Depositphotos

Ймовірно, добрі справи дарують людям відчуття наповненості, що позитивно впливає на емоційне та фізичне здоров’я.

Наявність у житті мети (так звана eudaimonia) є запорукою щастя, за Аристотелем.

Волонтери мають більше міцних соціальних зв’язків, що добре впливає на психологічний стан.

Отже, допомога іншим робить нас не тільки здоровішими, але й щасливішими.

За даними дослідження Corestone Group і GfK Ukraine на замовлення Фонду родини Загорій, 70% українців за останній рік зробили бодай одну грошову або речову пожертву.

Це гарний показник, що демонструє чуйність людей, які нас оточують.

Ми вже з’ясували, що допомагаючи іншим, ми допомагаємо самим собі, тож ефективнішого способу покращити життя годі й шукати.

Незабаром в Україні відбудеться Всеукраїнський день добрих справ у рамках глобального благодійного руху Giving Tuesday, який існує в понад 150 країнах світу.

Це гарний привід спробувати себе у волонтерстві, зробити добру справу та, звісно, підвищити імунітет.

Подібні заходи об’єднують людей навколо допомоги, нагадують про важливість взаємної підтримки та дарують можливість зупинитися й зробити світ трішечки кращим (а себе – здоровішим).

Не проґавте! Долучайтесь 27 листопада до Щедрого Вівторка.

Василь Микитюк, нейробіолог, магістр наукових досліджень в Інституті Макса Планка

Титульне фото: Abigail210986/Depositphotos

powered by lun.ua

Головне на сайті