Цирк без тварин: за що платимо, купуючи квиток?
Кілька років в Україні ведеться справжня боротьба за цирк без тварин.
У нинішньому масштабі її розпочав гуманістичний рух UAnimals, якому вдалося добитися локальних заборон у десятках міст.
З наближенням нового року ініціативу нарешті підтримали в Міністерстві екології та Кабінеті міністрів.
Чому ж варто заборонити цирк із тваринами?
Нещодавно, я грала з друзями у "Крокодил", коли треба описати предмет, не називаючи його.
Серед учасників були голландці, французи, американці та українці.
Слово, яке ми вгадували найдовше, було "цирк". На нього пішли добрих півгодини, допоки не зрозуміли культурної відмінності – серед усіх представників культур, лише в Україні й досі існують цирки з тваринами.
Коли я розказала, що в Україні, все ще йде боротьба, щоб звільнити тварин від циркового рабства, на мене подивились, як на дику людину.
На початку 2017 року один з найстаріших пересувних цирків – Цирк братів Рінглінг, Барнум та Бейлі зупинив своє існування.
Власники цирку пояснили, що все менше людей купують квитки на їхні шоу, й стало невигідно утримувати цирк.
Причина одна – все змінюється, як і сприйняття світу, мода та розваги.
ЯК ЗМУСИТИ СЛОНА ТАНЦЮВАТИ?
На арені посміхаються дресувальники, сяє яскраве світло та вібрує музика, а лев, якому видалили кігті, налякано злиться у кутку.
Циркові голуби, вільно злітають до купола – вони глухі, цих птахів спеціально оглушили, аби навчити робити трюки.
Слон, що стоїть на одній нозі, увесь вкритий шрамами від батога із залізним наконечником, – ціна, яку тварина заплатила, аби вивчити трюк для розваги людей.
Ці тварини готові на все, аби отримати шматок їжі, а коли оксамитові куліси зачиняються, і затихає музика, тварин заганяють у клітки, де вони сидять без свіжого повітря, під електричним холодним світлом, замість сонця, та міряють домівки від стіни до стіни, у монотонних муках.
Ці тварини не знають ласки, їхнє життя запрограмоване до останнього подиху: клітка, дресування, вистава.
Щоб день за днем божеволіти, й чекати, поки не помруть, щоб стати кормом для інших тварин, чи покинутими напризволяще.
ЦІНА ЗАЛІЗНОЇ КЛІТКИ
У природному середовищі тварини постійно рухаються, спілкуються один з одним, полюють.
У пересувних чи звичайних цирках, умови й близько не схожі на природні.
Дельфіни сидять у хлорованій воді, й сліпнуть.
На арену виводять хворих тварин, що з останніх сил роблять трюки, заробляючи гроші на оплесках дітей, траплялись випадки, коли зірки цирку помирали прямо на очах глядачів.
Тропічних, незвичних нашому глядачу, тварин перевозять у залізних фургонах у тридцятиградусний мороз, страусів та кенгуру тримають у клітках, де, від відсутності руху, відмовлять внутрішні органи, а сильніших тварин й зовсім приковують кайданами.
У березні в Прилуках гастролював цирк, звідки втекла молода левиця, коли клітку не зачинили. Тварину намагались спіймати працівники цирку, але вона, перестрибнувши через паркан, пішла гуляти по приватному сектору. Це була її остання прогулянка на свободі, левицю, заради безпеки жителів, застрелили.
ЗЛАМАНА ПСИХІКА ТВАРИН ЧИ ГЛЯДАЧІВ?
Через жорстоке поводження та умови життя, у тварин починаються психічні розлади: вони сидять у кутку чи розгойдуються зі сторони в сторону, можуть стати агресивними чи навпаки, занадто в‘ялими, тому власники цирку використовують транквілізатори, аби контролювати поведінку тварин.
Але інколи ліки не спрацьовують, і воля до життя, до свободи, бере своє. У травні 2017 році, в Білій Церкві бурий ведмідь хотів втекти з арени, та побіг на глядачів.
У ЗМІ пишуть "ведмідь напав на глядачів, були поранені", але тварина просто тікала на свободу, в іншу сторону від дресувальника.
Можна лише уявити, що відбувається в голові тварини, яка все життя живе у стресі та напруженні, та очікує на той єдиний шанс, коли дресувальники допускають помилку.
А як щодо дітей? Невже шестирічний глядач не помітить, які нещасні тварини, що бігають по арені? Невже це та розвага, яка розвиває чи робить дитину добрішою?
Неочевидні психологічні травми, отримані в дитинстві, впливають на психіку протягом усього життя.
Віктивна поведінка, пасивна агресія, безпорадність та відчуття покинутості – ось, за що платять батьки, купуючи квиток до цирку з тваринами.
Місця, де насилля завуальоване розвагою, лише культивують насилля та агресію, починаючи з найменших – сердець дітей.
НЕВЖЕ ТАК ПОГАНО В УСЬОМУ СВІТІ?
Ні, саме тому, граючи у "Крокодил" представники інших національностей, не могли вгадати слово "цирк".
У їхніх країнах вже давно нема такого поняття.
Починаючи з 2000 року, по всьому світу почали забороняти цирки з тваринами: Австралія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Болівія, Боснія та Герцоговина, Бразилія, Великобританія, Угорщина, Греція, Голландія, Данія, Естонія, Еквадор, Індія, Ізраїль, Канада, Кіпр, Китай, Коста-Ріка, Колумбія, Мальта, Норвегія, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Сінгапур, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Естонія та деякі штати Америки відмовились від розваг внаслідок страждання тварин.
Всього в цьому списку близько п'ятдесяти країн, на жаль, там все ще немає України.
Cirque du Soleil, Zirkus Meer, Zirkus Flic Flac, Zirkus Swamp дивують глядачів безмежжям можливостей людського тіла, а в Україні все ще купують квитки, щоб подивитись, як голодні та перелякані тварини ходять на задніх лапах.
Вас також може зацікавити:
Анна Біленька, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина interactimages/Depositphotos