Топ-5 викликів для благодійників у 2019 році

742
1 лютого 2019

Бути професійним благодійником – те ще завдання!

Щоб зібрати кошти на допомогу іншим, потрібно добряче попотіти і ловити загальні світові тренди.

Ось 5 глобальних викликів, що стоять перед благодійниками. Саме у цих умовах ми робитимемо світ кращим впродовж найближчих років.

1. Залучення покоління Z

Доки вчені сперечаються, який рік вважати точкою відліку покоління Z, вже час констатувати: багато з них повнолітні, мають право голосу та є невід'ємною частиною нового українського суспільства.

Важливо вчасно включити молоду аудиторію у благодійний рух, аби інвестиції у покращення світу стали природною частиною їх буденності.

У школах тільки-но починають проводити уроки доброти, а батьки не завжди можуть прищепити культуру благодійності з дитинства.

Тому одним з головних сучасних викликів третього сектору є залучення покоління Z.

За опитуванням Global Trends in Giving 2018 року, кожному п'ятому представнику покоління Z у Європі важливо впливати на світ навколо.

Також 59% опитаних надають перевагу пожертвам через соціальні мережі та месенджери.

На Заході є можливість фандрейзити прямо у Facebook, але українським благодійникам все одно важливо підхопити тренд та запровадити можливість донейту за допомогою чат-ботів.

Наразі месенджери у своїй роботі використовують лише 18% неурядових організацій у світі, за даними Global NGO Technology Report 2018, тож це виклик для всіх країн.

2. Розвиток peer-to-peer фандрейзингу

Люди більш охоче жертвують кошти онлайн-кампаніям, які запускають їхні близькі, йдеться у звіті Global NGO Technology Report.

Минулого року 33% неурядових організацій використовували волонтерський фандрейзинг (peer-to-peer fundraising) і звітували про гарні результати.

У 2017 році топ-30 найбільших неурядових організацій в США залучили за допомогою волонтерського фандрейзингу 1,45 мільярда доларів, згідно дослідження Peer-to-Peer Professional Forum.

Peer-to-peer фандрейзинг дає можливість кожному охочому створити власну сторінку та привід для збору коштів на сайті фонду.

Так амбасадори благодійних організацій поширюють інформацію про тему, яка їх хвилює та закликають друзів жертвувати кошти на вирішення цієї проблеми.

Одним з різновидів такого фандрейзингу є прохання перерахувати кошти на благодійність замість подарунків на весілля або день народження.

Але насправді приводів може бути безліч, від івенту до бриття бороди, і важливо, аби запускати такі кампанії було просто й зручно.

3. Діджиталізація сектору

За даними Global NGO Technology Report, 92% НУО в усьому світі мають сайт, 72% приймають кошти онлайн, 63% роблять регулярні імейл-розсилки, 45% користуються CRM-системою.

Останні – аби краще відслідковувати поведінку донора та пропонувати йому персональні можливості долучення до вирішення проблеми, над якою працює організація.

Автоматизація взаємодії з донорами є трендом-2019, онлайн-інструменти з комерційної сфери наразі активно адаптують благодійники з усіх куточків планети.

У звіті Global Trends in Giving йдеться, що 54% донорів всього світу надають перевагу переказу коштів на благодійність онлайн.

Останні п'ять років онлайн-благодійність в США зростає в середньому на 8% щорічно, говорить директор Інституту філантропії Blackbaud Ешлі Томпсон.

Україна ще тільки набирає обертів у цій сфері.

За даними дослідженні Corestone Group і GfK Ukraine на замовлення Фонду родини Загорій у 2018 році, 50% українців вважають готівку найзручнішим способом жертвувати на благодійність і лише 6% визнали перекази онлайн зручними для себе.

Проте досвід Української біржі благодійності, яка зібрала онлайн 3,5 мільйона доларів за перші п'ять років існування, говорить, що українці все ж готові за потреби робити онлайн-пожертви і це варто культивувати.

4. Встановлення довготривалих стосунків з добродіями

Люди готові інвестувати у зміни світу за умови, що ці зміни дійсно відбуваються.

За даними звіту Global Trends in Giving, 58% європейців хочуть неодноразово підтримувати організацію, якщо вона регулярно повідомляє про результати своєї роботи та розповідає про вплив, який мали пожертви.

Щодо залучення донорів до регулярних пожертв, лише 14% організацій спонукають добродіїв підписатись на щомісячні перекази під час донейту.

Натан Хілл, євангеліст сервісу для неурядових організацій NextAfter, переконує, що така пропозиція нікого не відлякує і збільшує кількість регулярних донорів на 64%.

Ще цікава статистика з досвіду Натана: 91% організацій припиняють дякувати донорам за щомісячну пожертву на третій місяць, пояснюючи це острахом зайвий раз нагадати про себе, аби людина не відписалась.

Також один з чотирьох фондів не робить жодної спроби повернути донора після того, як у нього змінився номер картки.

Звісно, це приклади того, як не треба робити.

Кожен донор має відчувати свою цінність і значення власного вкладу у діяльність організації.

Постійна та відверта комунікація – запорука довірчих відносин.

5. Підвищення довіри до сектору

За дослідженням Corestone Group і GfK Ukraine, лише 6% українців з тих, хто приймав участь у благодійності у 2017 році, жертвували кошти чи речі безпосередньо через фонди.

Решта допомагали жебракам, напряму дитячим будинкам або людям, яких вони знають.

Це неабиякий виклик для благодійного сектору – довести свою прозорість та ефективність мешканцям України.

Системні зміни можливі лише за системних дій, а ті можливі за наявності стратегії і правильної комунікації.

Український Католицький Університет у партнерстві з Центром розвитку благодійності запускають комплексний курс для лідерів благодійної сфери "Управління благодійними фондами".

Освітня програма спрямована на розвиток ефективної філантропії та альтруїзму.

Курс стартує 28 лютого в Києві та за чотири місяці випустить 30 лідерів, які очолять трансформацію благодійного сектору в країні. Деталі ТУТ.

powered by lun.ua

Головне на сайті