Мовний закон: ризик для вищої освіти

Мовний закон: ризик для вищої освіти

16 травня в газеті "Голос України" офіційно опублікували текст закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Тоді ж розпочався відлік 2 місяців до набрання ним чинності.

Відразу після ознайомлення з фінальним текстом виникає питання: як бути з навчальними дисциплінами, що викладають іноземною мовою?

Авторитетний освітянин Тимофій Мілованов написав категоричний пост про негативний вплив мовного закону, зокрема, через фактично заборону на навчальні курси англійською мовою.

Розбираємось, то що ж насправді заборонив закон, і які це становить ризики для закладів вищої освіти.

Що було?

Норми про мову викладання в закладах вищої освіти закріплені в статті 48 закону "Про вищу освіту".

За нею, у вищій школі викладають державною мовою, однак у частині третій є виключення для університетів, створених іноземними державами, та приватних закладів.

Вони мають право вільного вибору мови навчання, необхідно лише при цьому викладати українську мову окремою дисципліною.

Що змінюється?

У прикінцевих та перехідних положеннях закону є перелік змін, які вносять до інших актів через ухвалення "мовного" закону.

Згадана стаття 48 матиме нову редакцію. Вона складатиметься з двох частин.

Друга частина передбачатиме, що застосування інших мов у закладах вищої освіти регулюватимуть закони "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та "Про освіту", які не передбачають права вибору мови викладання в приватних університетах.

Водночас, частина 5 статті 21 "мовного" закону передбачає, що "одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу".

Це означає заборону на викладання всіх навчальних дисциплін у закладах вищої освіти всіх форм власності іншою, окрім української, мовою.

Що ж робити вишам, які викладають курси англійською мовою

Після початку обговорення цього питання в соцмережах почали з’являтись пропозиції щодо того, як слід в нових умовах вчиняти приватним "вишам".

Для початку, є певний люфт зі словом "декілька" (дисциплін), які можна продовжувати викладати іноземною мовою.

Звісно, постає питання: декілька – це скільки?

Нижня межа поняття "декілька" зрозуміла – це два, натомість з максимальним значенням точності немає.

Є ще варіант з отриманням письмової згоди від студентів на викладання їм курсу англійською мовою (по аналогії зі згодою на обробку персональних даних). Це ризиковано, адже норма про мову викладання є імперативною.

До того ж, немає передбачених наслідків (негативних) за недотримання заборони на викладання більшості навчальних дисциплін неукраїнською мовою.

Уточню, що йдеться виключно про повноцінні навчальні дисципліни у ліцензованих закладах вищої освіти, тоді як всі інші навчальні курси чи семінари чи тренінги можна буде проводити будь-якою мовою, якщо тільки не буде вимоги когось з учасників про переклад українською.

Можливо, ситуаціб прояснить поява передбаченого законом так званого "мовного" Уповноваженого, який за своїм правовим статусом має повноваження здійснювати моніторинг виконання законодавства про державну мову.

Що буде з англійською мовою?

Англійська мова за "мовним" законом отримує низку гарантій для функціонування в Україні.

Зокрема, зазначається, що держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.

Визнається публікація англійською наукових видань, дисертацій та авторефератів до них, а також відгуків.

Захист дисертацій за бажанням здобувача також може здійснюватися англійською мовою.

Англійська на рівні з українською визначається мовою публічних наукових заходів (наукові конференції, круглі столи, симпозіуми, семінари, наукові школи тощо), інтерфейсу комп’ютерних програм та спеціального обладнання.

У разі потреби англійською може дублюватися інформація у пасажирському транспорті, на вокзалах та в аеропортах.

Назви органів державної влади, окрім української мови, можуть писати мовою Шекспіра.

Слід визнати, що таке обмеження викладання всіх навчальних дисциплін англійською чи іншою, окрім української, мовою становить ризик для окремих навчальних закладів.

Враховуючи імперативний характер обмеження і певну правову невизначеність, таким закладам доведеться або переглядати своє "меню" курсів чи навіть передислоковуватись, або вдаватись до помірних засобів обходу норм закону.

Обидва варіанти є небажаними, правильним видається оперативне внесення змін до закону із тим, щоб повернути можливість збалансованого вибору мови викладання навчальних дисциплін.

Владислав Власюк, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін'юсту,

Ігор Конєв, державний експерт Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності, спеціально для УП.Життя

Титульне фото: kasto/Depositphotos

Більше про освіту:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні