Чому Україна не зможе залишитись осторонь світового Нового зеленого курсу

Зміни клімату здавались українцям далекою темою, яка їх не стосується.

Однак кліматична криза дістала і українців.

Пилові бурі, посухи і відсутність снігу взимку, які змінюються зливами, що заливають міські вулиці по коліна, пожежі, що випалюють сотні гектарів лісів та смог, що зависає над великими містами, ураганні вітри – це руйнівні наслідки зміни клімату, що зараз прямо впливають на рівень життя, врожаї, безпеку і економіку.

Державна політика та підхід до господарювання України і світу має радикально змінитись, аби запобігти кліматичній та економічній катастрофі.

Рішення є – Новий зелений курс, який вже впроваджують у Європі та США.

Ціна бездіяльності дорожча за рішення

Чи можливо виправити ситуацію, або хоча б запобігти її загостренню?

Причина аномальної погоди і глобального потепління – викиди СО2 внаслідок спалювання вугілля, нафти та газу.

У Парижі в грудні 2015 року країни-учасниці Конвенції ООН про зміну клімату дійшли висновку про необхідність обмеження глобального потепління у рамках "значно нижче" 2°С, в ідеалі – не вище ніж 1,5°С до 2100 року, якщо ми хочемо зберегти світ таким, як звикли його бачити на карті.

Ці домовленості були відображені в Паризькій кліматичній угоді, яка вступила в силу 4 листопада 2016 року.

Наразі прогнози невтішні – зростання температури за теперішніх умов господарювання держав становлять 3,5 – 4°С.

Змінити ситуацію можна, якщо до 2050 року зробити світ "кліматично нейтральним", звівши викиди вуглецю до мінімуму, в ідеалі – до нуля.

[BANNER4]

Реалістичним рішенням виходу з кризи виглядає Новий зелений курс, який взявся впроваджувати Європейський Союз і активно просуває його на законодавчому та економічному рівнях.

Новий зелений курс – це дорожня карта реформ задля подолання кліматичної кризи та соціальної несправедливості, адаптована під кожну країну.

Це не одна ухвалена державна програма, а напрямок, якому варто слідувати, аби вийти з кліматичної кризи.

Для його імплементації кожній країні потрібно розробити законодавчу базу та відповідні стратегічні документи, провести комплекс реформ практично у кожному секторі господарювання.

У 2019 році Всесвітній саміт мерів С40 в Копенгагені зібрав 80 мерів мегаполісів і сотні кліматичних лідерів з усіх сфер, які підтримали цілі Паризької кліматичної угоди, визнали глобальну кліматичну кризу і ухвалили початок Нового зеленого курсу для своїх міст.

Проте, перелаштовуватись і платити за майбутнє готові далеко не всі.

Така проблема назріває вже, оскільки про готовність змінити своє життя відповідно до принципів "зеленої" економіки заявив Євросоюз, однак окремі країни ЄС вже висловлюють свої застереження і незгоду.

Американська суспільна дискусія про необхідність Нового зеленого курсу розпочалась ще з 2009 року, але наразі гайдом до дій є документ резолюції, розробленої і представленої демократами Олександрою Окасіо-Кортес та Едвардом Маркі у лютому 2019 року.

Тоді президент Трамп особисто відкинув ідею декарбонізації (скорочення викидів), проте активна частина суспільства продовжує вимагати від політичної еліти відповідальності, соціальної справедливості та підтримує Новий зелений курс.

Відображення цього протистояння ідеологій можна побачити у рейтингах кандидатів до президентських виборів 2020.

[BANNER1]

Як зміниться кожна сфера економіки

Новий зелений курс передбачає розвернення економіки в іншу сторону – демонополізації, локальності, екологічності.

Замість викопного палива – відновлювальна енергетика, замість діяльності агрохолдингів – пріоритет малому і середньому бізнесу, замість вуличних заторів – орієнтація на залізницю, зручний громадський транспорт і електрокари.

"COVID-19 показує нам, що швидкі трансформаційні зміни можливі. Інший світ, інша економіка неочікувано наближаються.

Це безпрецедентна можливість відійти від неврівноваженого зростання за будь-яку ціну та від старої економіки, побудованої на викопному паливі, забезпечити довготривалий баланс між народами, процвітанням та нашими планетарними межами.

Ми знаємо, якими є рішення: інвестування у відновлювані джерела енергії замість викопного палива; інвестування у збереження природи та відновлення лісів; інвестування у стійкі харчові системи та екологічне землеробство; а також перехід до більш локальної, кругової та низьковуглецевої економіки", – йдеться у зверненні відомого Римського Клубу.

🥕 Зміни в сільському господарстві

Виявляється, 10% викидів від людської діяльності можуть утримувати якісні ґрунти.

Однак це має бути органічне бережне землеробство, із застосуванням сівозмін, залуження ґрунтів, збереженням залишків врожаю чи мульчі після його збору на поверхні.

Це і скоротить викиди СО2, і збереже біологічні види, що живуть в ґрунтах.

Більшість сучасних агрохолдингів не господарюють таким чином, а намагаються вижати максимум із землі.

Тому в полі зору "зеленої" економіки – підтримка дрібних органічних ферм і крафтових бізнесів, що водночас розвиває малий бізнес і дає робочі місця.

🚗 Транспортна революція

Зміна системи громадського транспорту, сприяння використанню залізниці для вантажних перевезень, побудова велосипедних доріжок і надання субсидій велосипедам для доставки – відповідно до дослідження Фонду Гайнріха Бьолля, були би шляхом до скорочення викидів від транспорту і ефективної системи сполучення.

Розумно організована мобільність могла б зменшити викиди, пов’язані з транспортом, наприклад, в Німеччині на 95% до 2050 року.

🌞 Енергоефективність

Спалювання викопного палива спричиняє дві третини викидів парникових газів, тому необхідно повністю вилучити вугілля, нафту і газ з енергетики.

В України найбільш енерго марнотратна економіка в Європі. Тому в нас є величезний потенціал до енергоефективності – утеплення будівель, заміна систем опалення та освітлення.

Лише в опалювальний сезон до 20% тепла втрачається у тепломережах, і ще 50% – у будинках.

Інвестиції у сектор енергоефективності житлово-комунального сектору здатні створити до 100 тис. нових робочих місць по всіх регіонах, стимулюючи їх розвиток.

[BANNER2]

Де брати гроші на зміни

Однак виникає питання: нехай людство усвідомить загрози кліматичної кризи і навіть вдасться подолати лобізм олігархів, монополістів та власників великих бізнесів, які непогано заробляють в сучасних умовах ведення економіки, але де брати гроші на "зелений" перехід?

Згідно із дослідженням Стенфордського університету при переході 139 країн світу на 100% відновлюваних джерел енергії буде створено майже вдвічі більше робочих місць (52 млн), ніж скорочено у вугільній та нафтогазовидобувній сферах (27,7 млн).

В ЄС шукають свої фінансові рішення.

Там Новий зелений курс передбачає започаткування "Зелених громадських робіт" (GPW) – інвестиційної програми, яка буде спрямована на підтримку відповідних бізнес-ідей задля досягнення цілей сталого розвитку.

Фактично це будуть гранти та кредити для громадського сектору та бізнесу, які будуть впроваджувати кліматично нейтральне господарювання і передбачати кліматичні ризики.

Це може бути невелике фермерське господарство, де вирощують овочі без використання добрив та пестицидів.

Або енергоефективний проект, або стартап, який скоротить використання пластику чи запропонує безпечну переробку небезпечних відходів.

Загалом пропонується також переспрямувати кошти, які зараз витрачаються на дотування галузей, пов’язаних з видобутком та переробкою викопного палива, на побудову "зеленої" економіки.

Багатомільярдні субсидії, які все ще роздувають компанії, що працюють з викопним паливом, можна було б використати інакше – гроші могли б бути направлені на освіту, медичний догляд, системи соціальної безпеки чи забезпечення соціальної страховки для тих, на кого вплине трансформація енергетичних систем.

[BANNER3]

Паралельно з цим планують збільшити оподаткування забруднюючих галузей, підвищити вартість квот на викиди тощо.

В державних закупівлях також пропонують витрачати кошти лише на такі товари та послуги, які мінімізують негативний вплив на навколишнє середовище та рівень утворення шкідливих відходів. Це потужний економічний важіль впливу на розвиток бізнес-сектору.

Власне гроші в економіці вже є. Потрібно змінити русло їх інвестування.

Під час останньої зустрічі в Давосі виявилось, що 10 з 24 світових інвестиційних банків вклали у вугільну та нафтогазовидобувні галузі близько трильйона доларів.

Саме така сума, за попередніми підрахунками ЄС, потрібна, аби звернути європейську економіку на Новий зелений курс.

Зміни будуть глибокими та рішучими, і ми до них готові. Це вже показала пандемія, коли весь світ різко змінив стиль життя і економіка почала теж перелаштовуватись на нові підходи.

Зміна курсу на зелений – це не політична забаганка, а гостра потреба, поки на цій планеті ще можливо жити.

Юлія Пашковська, кампейнерка 350.org в регіоні СЄКЦА (Східна Європа, Кавказ та Центральна Азія), спеціально для УП.Життя

Титульне фото lyndell23/flickr.com

Вас також може зацікавити:

🔥 Торф: чому він горить та його справжня ціна

🔥 Як харчуватися, коли у місті смог та дим. Поради дієтолога

🔥 Як насправді виглядають санітарні рубки в Карпатах

🔥 Екологічний діагноз для України: рецепт оздоровлення

🔥 Як екологи два роки борються за карпатську полонину Боржава. Там хочуть поставити вітряки

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.