З Днем сім’ї, або З чого починається відповідальне батьківство

1135
15 травня 2020

15 травня – в Україні та світі відзначають День сім’ї.

З мого досвіду роботи з сім’ями, можу сказати – ми й досі не до кінця усвідомлюємо всю важливість відповідального батьківства.

Основним документом держави, який встановлює певні правила, є Сімейний кодекс, де визначено основні права та обов’язки батьків. Дитинство, сім’я, материнство, батьківство охороняється державою.

Але що ми маємо в реальності?

Цифри говорять самі за себе.

За останніми даними, в інтернатах перебуває близько 100 тисяч дітей, 92% яких мають батьків.

Я не буду підіймати соціальну сторону цієї ситуації, бо вона далеко неоднозначна, але хочу поговорити про відповідальне батьківство з погляду психології.

В кожного з нас батьківство закладено природою. Ми часто чуємо фразу: "Материнський інстинкт".

Чи існує він насправді?

Так. Наше материнство чи батьківство вмонтоване в психіку. Ця програма вже закладена, і запускається в різні періоди життя.

Початком є дитячий вік, коли ми граємося ляльками чи в доньки-матері, так само, коли турбуємося про уявну дитину.

І продовжується в період, коли з'являються статеві стосунки і ми плануємо народження дитини.

Це програмується в нашому мозку, який виконує дуже багато функцій.

Він працює на трьох рівнях: 

  • інстинктів (мозок рептилій);
  • емоцій (мозок ссавців);
  • когніцій (лобна кора, думаюча, аналізуюча, яка приймає рішення).

Рівень інстинктів (їх є близько 50), відповідає за жування, хапання, виживання та продовження роду. Вже на цьому рівні природою закладено, що ми маємо дбати про своє потомство.

Рівень емоцій є дуже важливим, адже саме емоції є так званою рушійною силою у відповідальному батьківстві, бо саме вони визначають ступінь задоволення наших потреб, а саме: 

  • коли, ми були дітьми (наскільки нас любили, оберігали, хвалили, вчили, настільки ми в дорослому віці маємо знання та навички для відповідального батьківства);
  • коли ми стали батьками (чи зростали ми в любові, як підтримуємо розвиток наших дітей, відповідно до їхнього віку).

Відповідальне батьківство з’являється не в один момент, це постійний процес росту та розвитку дорослих і дітей.

Чому ж так відбувається, що не у всіх запускається "програма відповідального батьківства"?!

Таких причин є дуже багато, їх усіх не перелічити.

Ось лише деякі:

  • якщо діти були покинутими батьками після пологів;
  • якщо діти народилися з інвалідністю;
  • якщо діти жили в дисфункційних сім'ях, страждали від домашнього насильства;
  • якщо батьки страждали від різного роду залежностей, і діти жили в великих злиднях;
  • і, найдеструктивніше, якщо діти не мали прикладу відповідального батьківства та жили без дорослого, який був для них прикладом для наслідування.

Тому в дорослому віці саме останнім значно важче бути відповідальними батьками.

Щоб діти вижили, їм потрібно, щоб їх любили.

До такого висновку, прийшов Джон Боулбі. Після другої світової війни у Великій Британії були створені дитячі будинки, і в них спостерігалась велика смертність дітей.

А ті діти, які виживали, були більш хворобливими, менш витривалими, невпевненими в собі, навіть в порівнянні з дітьми із дисфункційних сімей.

Тоді англійський психіатр та психоаналітик спробував дослідити, чому так відбувається і від чого це залежить.

Боулбі розвинув теорію прив’язаності, яка говорить про те, що кожній дитині потрібен об’єкт прив’язаності. Це дорослий, який буде любити та задовольняти базові потреби дитини.

Якщо такого об’єкту немає, а базові потреби не задоволені, то в дорослому житті така людина не зможе нікому довіряти, не буде вміти любити та матиме багато труднощів у житті.

Тому важливо, щоб кожна народжена дитина мала дорослого, який став би для неї об’єктом прив’язаності. 

Цю тему можна продовжувати та досліджувати. Але важливо розуміти, які кроки можуть робити батьки, щоб підвищити свою компетенцію.

Ось кілька практичних порад для тих, кому важлива відповідальність перед своєю дитиною:

👩‍👩‍👧‍👦  Постійно розвивайтеся у сфері батьківства та в особистих знаннях і навичках, бо знання нам дають розуміння себе й інших. 

👩‍👩‍👧‍👦  Пам’ятайте, що кожна дитина є індивідуальністю, тому ніколи не можна порівнювати її з іншими.

👩‍👩‍👧‍👦  Якщо ви наробили помилок у вихованні, не впадайте у відчай, завжди можна спробувати змінити ситуацію.

👩‍👩‍👧‍👦  Просіть про допомогу, якщо вона вам потрібна.

👩‍👩‍👧‍👦  Не засуджуйте тих батьків, які не змогли впоратися, а підтримайте, якщо це можливо.

👩‍👩‍👧‍👦  Не будьте байдужими, якщо на вашому шляху є діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування чи діти з неблагополучних сімей, спробуйте їм допомогти.

👩‍👩‍👧‍👦  Ніколи не карайте своїх дітей, це завдає колосальної шкоди впевненості дитини, успішному її розвитку, принижує її гідність і особистість.

👩‍👩‍👧‍👦  Якщо ви стали свідками насильства чи злочинів щодо дітей – не мовчіть, звертайтеся до служби у справах дітей чи поліцію.

👩‍👩‍👧‍👦  Піклуйтеся про себе, таким чином ви зменшуєте рівень стресу і вам стає легше піклуватися про дитину.

Наостанок хочу сказати, що основою розвитку у відповідальному батьківстві є бажання працювати над собою.

Кожен день робіть крок до себе і своїх дітей, адже для них ви є прикладом, опорою та підтримкою.

І головне – відповідальне батьківство має стати усвідомленим, тоді і дитинство, і батьківство будуть щасливими!

Наталія Герцунь, практикуючий клінічний психолог, КПТ консультант для дорослих і підлітків, спеціально для УП.Життя

Матеріал підготовлено в рамках інформаційної кампанії про відповідальне батьківство.

Титульна світлина AllaSerebrina/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Що робити з дітьми під час карантину: ресурси і поради

Як виглядають сучасні сім’ї та скільки людей живуть самі – інфографіка ООН

"Біг – то не моє", або Як ми побігли всією сім'єю

Сімейні радниці: хто вони і що роблять?

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua