#НашВершинін: чому в Маріуполі люди стали на захист поліцейського

Якби п'ять років тому мені сказали, що я підпишу колективне звернення про поновлення на посаді начальника міської патрульної поліції, я б відповіла, що це неможливо.

Не тільки тому, що патрульної поліції на Донеччині тоді ще не існувало, а поліцейські ніколи не були великими друзями активістів.

Просто я живу в Маріуполі. І так само, як і інші жителі міста, пройшла через події 2014 року – антимайдан, "референдум", проголошення "народного мера". Тому прекрасно пам'ятаю, як на все це реагувала поліція.

В основному – ніяк. Поліцейські спостерігали за подіями з позиції: нас нічого не хвилює, що хочете, те й робіть. Тобто фактично пасивно підтримували антимайдан.

Для патріотично налаштованих маріупольців – не найкраще враження.

Але саме тому Маріуполь сьогодні встав на захист свого копа – Михайла Вершиніна.

Михайла Вершиніна, керівника обласного управління патрульної поліції, відсторонили від посади

Всього за кілька днів лист на його підтримку підписали 750 осіб. Це абсолютно різні люди: жителі Маріуполя та інших міст, активісти і пересічні городяни, підприємці, поліцейські, ветерани АТО, волонтери.

Ніколи раніше мені не доводилося бачити, щоб в Україні люди так захищали поліцейських.

Але про те, як маріупольські активісти відносяться до начальника патрульної поліції в Донецькій області, можна судити навіть по хештегу #НашВершінін.

Нагадаю, з чого все почалося.

Державне бюро розслідувань виявило кількох перевертнів у лавах патрульної поліції, після чого керівника обласного управління, Вершиніна, відсторонили від посади. До з'ясування обставин. Для України – звичайна практика.

Проблема в тому, що нам не потрібен інший начальник патрульної поліції. Ми йому довіряємо і не віримо, що він може бути замішаний в злочині.

Ось це, дійсно, прецедент.

І те, що він стався саме в Маріуполі – зовсім не випадково.

Маріуполь 2014 і 2020 року – два абсолютно різних мегаполіси. Сьогодні Маріуполь – одне з найбезпечніших міст в Україні. І патрульна поліція у нас працює так, як і повинна працювати.

Мене, наприклад, дуже здивувало, коли я дізналася, що в багатьох містах ставлення до поліцейських не змінилося, а патрульну поліцію критикують.

Напевно, в інших містах більше негативних чинників. Але в цілому, я дотримуюся думки, що це Маріуполь отримав унікальний досвід.

У нас патрульна поліція створювалася в 2016 році – з нуля.

При цьому відбір в поліцію проводився за активної участі Громадської ради. Тобто ми бачили, хто бере участь в конкурсі. І могли впливати на процес.

Серед кандидатів були переважно високомотивовані люди: переселенці з проукраїнською позицією з Донецька та інших міст області, волонтери, ветерани АТО.

Але, звичайно, визначальну роль у формуванні нової служби зіграли керівники.

В цьому плані Маріуполю повезло двічі. Спочатку патрульну поліцію в місті очолив "кіборг" Віталій Горкун. Потім, три роки тому – Михайло Вершинін, теж ветеран АТО.

Лише один штрих – патрульна поліція Маріуполя налічує близько 200 співробітників.

При цьому понад 70% з них – це люди, що прийшли одночасно з Вершиніним. Для поліції – дуже хороший показник.

Що ж стосується, самого Вершиніна, це дуже відкрита людина. І він зовсім не схожий на стереотипного поліцейського. Напевно, тому, що не зі старої поліцейської системи.

З ним дуже легко спілкуватися. І при зверненні до нього – завжди є фідбек, незалежно від того, це Facebook, телефонна розмова або особисте спілкування.

Взагалі, для нас він Миша, хоча він Михайло Олександрович. І це зовсім не панібратство.

Він дуже серйозна людина, але так побудував роботу патрульної поліції, що ти знаєш – з усіх питань, які відносяться до його компетенції, можна розраховувати на його допомогу.

Простий приклад. Для нас, маріупольців, найбільш напруженим днем року є 9 травня.

У 2014 році на цей день припав пік протистояння, антимайданівці спробували захопити будівлю УВС, загинули люди.

І тепер щороку 9 травня ми чергуємо біля будівлі УВС: щоб не допустити провокацій, не дозволити російським телеканалам зняти "картинку" для спекулятивних сюжетів.

Так от, патрульна поліція нам в цьому всіляко допомагає. Поліцейські проводять з людьми роз'яснювальну роботу, стежать за порядком. І так у всьому.

Вершинін жодного разу не відмовив нам у допомозі при проведенні різних проукраїнських акцій, автопробігів.

І, до речі, місцевими заходами наша співпраця не обмежується.

Коли 5 років тому до міськради Маріуполя несподівано для всіх увійшла ПП "Сила людей", вона асоціювалася в основному з екологічним рухом.

Говоримо про близькі ліберальні цінності – свобода особистості, рівність всіх перед законом, створення умов для підприємництва.

Тому в міськраді одним з ключових напрямків нашої роботи практично відразу стала боротьба з корупцією в місцевому самоврядуванні.

За родом цієї діяльності нам часто доводиться стикатися і з Нацполіцією, і з прокуратурою, і з судами. І, як правило, це дуже непросте спілкування.

З Вершиніним подібних проблем ніколи не виникає.

Більш того, у нас навіть були спільні законодавчі ініціативи. Зокрема, щодо коригування позовного терміну при залученні до відповідальності водіїв за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Відповідний проект закону був зареєстрований у Верховній Раді.

Тобто, в Маріуполі зараз, дійсно, унікальна диспозиція. Жителі міста демонструють безпрецедентну довіру до патрульної поліції, а вона зі свого боку безпрецедентно відкрита і прозора.

На жаль, цей феномен не поширюється на інші підрозділи. На ту ж Нацполіцію.

І це, звичайно, має своє пояснення. Свою роль напевно зіграло те, що в Нацполіція обмежилася проведенням переатестації співробітників. Це – окрема тема.

На практиці ж все це обертається тим, що 9 травня біля нашого будинку УВС я зустріла співробітників Нацполіціі, переконаних, що в 2014 році в Маріуполі події розгорталися саме так, як це транслює російська пропаганда. З нашими копами спілкування у подібному тоні просто неможливе.

Це ще одна відповідь на питання, чому маріупольські активісти підтримали Вершиніна. Ми побоюємося, що в разі, якщо нам не вдасться його відстояти, переможе система, а не нова поліція. А всі ми – програємо, у що не хотілося б вірити.

І за великим рахунком, це серйозний тест для всієї української правоохоронної системи.

Олена Золотарьова, "Сила Людей", Маріуполь, спеціально для УП.Життя

Матеріал підготовлений в рамках співпраці Сили Людей з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу. Окремі думки й погляди, висловлені авторами у матеріалі, не обов'язково відображають погляди Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.

Вас також може зацікавити:

Чи виконає патрульний незаконний наказ?

О патрульной службе, ремнях и слабаках, ими пристегивающимися

Як з американських фільмів. Перший день київських велопатрульних

Безкоштовні послуги для патрульної служби: кава, сендвічі, макіяж та манікюр

Ми не хочемо втрачати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я.