Зарядка з медіаграмотності: покращіть своє інформаційне поле за 7 днів

643
30 жовтня 2020

У середньому людина витрачає п’ять років свого життя на соціальні медіа і сім років – на перегляд телебачення.

Цього часу вистачило б для того, щоб 32 рази піднятися на Еверест, 3,5 рази пройтися Великою китайською стіною й пробігти 10 000 марафонів.

Увага, яку ми приділяємо медіа, тільки зростатиме. Але наше медіаполе отруєне багатьма речами – алгоритмами в соціальних мережах, фейками й маніпуляціями, викривленнями та брехнею.

Як стати спокійними, зосередженими і підготовленими до життя у світі фейків і маніпуляцій?

В межах підготовки до виставки про персональні дані, кібербезпеку та медіаграмотність – Data CTRL Centre, яка відбудеться

з 30-го жовтня по 22-е листопада у Центрі сучасного мистецтва М17 в Києві, а також у онлайн-форматі – ми зібрали путівник інформаційними джунглями.

Виконуйте ці поради регулярно, як зарядку з медіаграмотності, і ваше інформаційне самочуття покращиться.

  День 1. Свідомо формуйте свій інформаційний простір

Щоб зрозуміти свій інформаційний простір, запитайте себе: "Який мій цифровий раціон?"

Проаналізуйте протягом дня, з якою кількістю медіа та інформації ви взаємодієте.

Чи дивує вас щось? Чи усвідомлювали ви, скільки часу витрачаєте на медіа? Чи може ваше медіаполе бути інформаційною бульбашкою, за межі якої ви не можете вийти?

Неможливо повністю контролювати інформацію, яка потрапляє до нашої стрічки новин у Facebook, Instagram тощо.

На основі наших лайків, репостів, друзів алгоритми соцмереж персоналізують інформацію, яку ми бачимо. Вони обирають те, що вважають найбільш релевантним для нас.

Соціальним мережам вигідно, щоб ми залишалися на сайті якомога довше. Так ми бачимо більше реклами й ізолюємося у власній ідеологічній або культурній бульбашці, яка може викривлювати сприйняття світу, а Facebook та інші техгіганти отримують фінансову винагороду.

Але пам'ятайте: ви – творці свого інформаційного простору. Ви самі обираєте, яку інформацію споживати. Тому, якщо зараз ваш інформаційний простір не тішить вас, покращіть його.

  День 2. Вимкніть режим автопілота

Ви готові відмовитися від гортання стрічки у соціальних мережах на кілька годин? На день? А на тиждень?

Вагаєтеся? Не дивно, адже принципи роботи соціальних медіа запозичені з азартних ігор. Бездумне прокручування стрічки та "клікання" в очікуванні новини схоже на формування залежності.

Хоча нав'язливе користування соцмережами не є діагнозом, але такі звички відволікають від важливої інформації та реального життя.

Одна з найкращих речей, яку ви можете зробити для свого медіараціону, – це обмежити час споживання інформації та сфокусуватися на його якості.

Радимо, налаштувати на телефоні функцію "екранний час". Так ви побачите, скільки часу дивитеся в екран смартфона, на які додатки його витрачаєте найбільше, скільки разів розблоковуєте екран протягом доби та скільки сповіщень надходять на ваш телефон.

І ще одна порада – вимкніть усюди сповіщення. Звучить радикально, але ефективно. Зробивши це, ви відновите контроль над власним часом і читатимете новини в телеграмі й відповідатимете на повідомлення в месенджері тоді, коли захочете, а не коли почуєте "дзінь-дзінь".

Вимкніть усюди сповіщення. Фото Tiko0305/Depositphotos

  День 3. Опануйте думки та емоції

Сильні емоції (позитивні й негативні) є ключовим фактором для формування вірусного контенту.

Дослідники з Массачусетського технологічного інституту провели дослідження, яке показало, що користувачі соцмереж найбільше поширюють не правдивий контент, а фейки та маніпуляції через їхню емоційність.

Тож коли ви читаєте матеріали, які викликають сильні емоції, зупиніться, зробіть "емоційну паузу", подумайте, до яких емоцій апелює текст і навіщо автор хотів викликати саме цю реакцію.

Після цього запитайте себе, чи варто продовжувати читати далі або поширювати цю інформацію.

Завжди вимагайте фактів, щоб самостійно робити висновки. Особливо в новинному тексті важливо розмежовувати факти й судження.

Факт – це точна інформація, яку можна перевірити, довести або спростувати. Факти дозволяють робити висновки самостійно.

Судження – це суб’єктивна інформація, емоції, чиїсь припущення або готові висновки.

Професійні журналісти не нав’язують вам свої думки, а лише повідомляють певні факти – висновки ви маєте робити самостійно.

Когнітивні викривлення

У вас були такі ситуації, коли людина не мала слушності у чомусь, але що більше ви її хотіли у цьому переконати, то більше вона не хотіла сприймати протилежну думку і використовувала лише ту інформацію, яка підтверджувала її думку?

У психології є поняття "когнітивні викривлення". Наш мозок не може знати все, але йому важливо створювати ілюзію знання, впевненість у чомусь. Коли ми маємо певне припущення, ставлення до чогось, то автоматично займаємося лише збором інформації, яка б їх підтверджувала, та ігноруємо спростувальну інформацію.

Щоб зменшити кількість таких когнітивних викривлень, насамперед потрібно усвідомити, що так працює людський мозок. Не бійтеся змінювати певні припущення або сталі переконання – з цим допоможе увага до фактів, навіть якщо вони підтверджують протилежну думку.

  День 4. Розумійте, як працюють медіа

Щодня довкола нас відбувається набагато більше подій, ніж медіа можуть висвітлити.

Тому редакції відфільтровують інформацію на основі алгоритмів соцмереж і трендів, редакційної політики та правила наближення інтересів (чи цікава інформація їхній аудиторії, наприклад, через місце проживання чи специфічні інтереси).

Звісно, редакційна політика відповідальних медіа повинна відповідати професійним та етичним стандартам.

Є чотири фундаментальні журналістські стандарти:

🧩  Достовірність і точність. Робота журналіста – це перевірити всі факти у відповідних джерелах. Їх має бути кілька і вони мають бути надійними.

🧩  Оперативність і повнота інформації. Журналіст має максимально швидко та повно висвітлювати події, відповідаючи на запитання що, де, коли і яким чином.

🧩  Баланс точок зору. Цей стандарт дає змогу побачити ситуацію зі всіх сторін. Якщо висвітлюється конфлікт, то слово мають надавати всім сторонам конфлікту.

🧩  Відокремлення коментарів від фактів. Думка журналіста має бути чітко відокремлена від фактів і коментарів експертів.

Синдром злого світу

Медіа зосереджуються на тому, що найбільше привертає увагу аудиторії – на контенті, який шокує. Така подача інформації може зіпсувати наше сприйняття реальності.

Дослідник Джордж Гербнер назвав цей феномен синдромом злого світу. Коли люди отримують багато негативної інформації, пов’язаної з насильством та жорстокістю, вони починають думати, що світ більш небезпечний, ніж він є насправді.

Аби подолати синдром злого світу, зосередьтеся на тому, що ви можете зробити, щоб розв'язати ваші проблеми й проблеми своєї спільноти.

Уникайте ненадійних джерел і сфокусуйтеся на тих, що дотримуються високих журналістських стандартів.

Регулярно робіть цифровий детокс – не використовуйте деякий час смартфон і не дивіться телевізор.

  День 5. Перевіряйте й аналізуйте інформацію

Бабуся надіслала у Viber якусь дивну новину, відома блогерка поділилась у себе на сторінці підозрілим постом, а новинна стрічка ніби прогнозує наближення кінця світу.

У нас є лише 24 години у добі, які точно не можна витратити лише на перевірку всієї інформації, яку ми споживаємо.

Навчіться перевіряти надійність інформації швидко і довести розпізнавання маніпуляцій до автоматизму, щоб не потонути в інформаційному шумі.

Отже, на що звертати увагу:

📺  Де опубліковано? Є надійні ЗМІ, а є не дуже. Завжди читайте додатково про медіа, його команду й репутацію.

📺  Чи містить новина посилання для перевірки? Навіть якщо ви довіряєте певним ЗМІ та журналістам, вони мають завжди посилатися на джерела.

📺  Хто ще опублікував? Коли з'являється якась сенсаційна новина, важливо перевірити, хто ще її опублікував.

Якщо інформація має суспільне значення, про неї обов'язково напишуть офіційні особи та авторитетні медіа.

📺  Хто експерти та очевидці? Перевіряйте, чи справді людина – професіонал у темі, яку коментує.

Звертайте увагу на те, що саме говорить експерт: це загальні фрази, емоційні заяви чи факти? Він намагається пояснити ситуацію чи вплинути на вас?

Очевидці не можуть бути єдиним джерелом інформації – адже, як і всі люди, вони можуть подавати інформацію суб'єктивно.

  День 6. Розпізнавайте маніпуляції

💣  Маніпуляції з фото

Наш мозок обробляє зображення значно швидше, ніж текст. Тому фотографії – ідеальне поле для маніпуляцій.

Наприклад, їх можна обрізати, відредагувати (додати/прибрати якісь деталі), використати в іншому контексті.

Щоб розпізнати маніпулятивне фото, звертайте увагу на відсутність джерела, невідповідність змісту фото темі публікації та на "дивні" деталі.

Інколи достатньо уважно роздивитися фото, щоб помітити невідповідності на ньому. Наприклад, людина тепло вдягнена, а в підписі вказано, що це літо.

💣  Маніпуляції з відео

Щоб не потрапити на гачок маніпуляторів, звертайте увагу на інтонацію та міміку ведучого або журналіста – емоційність промови є ознакою маніпуляції.

Уважно подивіться, чи відповідає картинка на екрані тому, що говорить ведучий.

Кому в ефірі дають слово, а кому – ні? Сюжет інформує вас чи, навпаки, намагається сформувати певне ставлення до проблеми?

💣  Маніпуляції з заголовками

"Шок-контент! Терміново! Сенсація! ВІДЕО". Подібні заголовки називають клікбейтними, бо вони привертають нашу увагу і викликають бажання перейти за посиланням, збільшуючи у такий спосіб відвідуваність ресурсу та прибутки від реклами.

Ознакою клікбейту може бути емоційність, інтрига, а також наявність однієї або кількох складових з формули "6С + 1Г" (секс, смерть, страх, сміх, скандал, сенсація, гроші).

Чим небезпечні маніпуляції заголовками? 59% користувачів не переходять за посиланням, яке вони поширюють. Така поведінка сприяє засміченню інформаційного простору і поширенню дезінформації.

Навіть якщо ви довіряєте певним ЗМІ та журналістам, завжди перевіряйте інформацію.
Фото VitalikRadko/Depositphotos

💣  Боти, тролі, фейкові інфлюенсери

Чи означає велика кількість підписників, що перед вами сторінка лідера думок?

Не завжди. Фейкові інфлюенсери виглядають як справжні, але більшість їхніх підписників – фейкові сторінки та боти.

Щоб не потрапити на їхній гачок, перевіряйте цифрові сліди лідерів думок в інтернеті, читайте коментарі під їхніми дописами.

Якщо більшість коментарів – емодзі, беззмістовний набір слів, то, ймовірно, для збільшення популярності сторінки постаралися боти.

  День 7. Будьте частиною рішення

Межі між тими, хто створює інформацію, та тими, хто її споживає, сьогодні дуже розмиті. Те, що ми публікуємо, лайкаємо і поширюємо, може мати вплив на те, як інші люди реагують на події, ставляться до меншин, вирішують конфлікти й голосують.

Через природну потребу людей відповідати нормам і бути прийнятими іншими ми надаємо перевагу і довіряємо інформації, яку отримуємо від власного оточення.

Тому нам всім потрібно усвідомити відповідальність за те, яку інформацію ми споживаємо, і яку роль відіграємо в тому, що споживають наші друзі, родина та колеги.

Потрібно чимало енергії, особливо на початку, щоб відповідально поширювати й споживати інформацію. Та важко буде тільки спочатку. Медіаграмотність – як м’яз, її потрібно тренувати.

Спочатку буде крепатура – м’яз буде боліти від незвичного навантаження. Але, як і в спорті, до цього звикаєш.

Ви навіть не помітите, як ваш мозок буде відрізняти фейки, аналізувати достовірність інформації й контролювати емоції.

Заряджайтеся медіаграмотністю щодня!

Більш повну версію "Зарядки з медіаграмотності" шукайте на виставці Data CTRL Centre.

"Зарядку з медіаграмотності" спеціально для виставки розробила команда проєкту "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність", що виконують міжнародна організація IREX у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української Преси і за підтримки Посольств США та Великої Британії.

Олеся Безкоровайна, спеціально для УП.Життя

Над текстом також працювали Марина Дорош, Ірина Баран, Олександра Усенко

Титульна світлина VitalikRadko/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Звідки беруться фейки та дезінформація, і як від них захиститися

КоронаВірусне: спростовуємо фейки, якими обріс CoViD-19

Як розпізнати фейк-новини та шукати істину. Добірка TED

20 фейкових статей: як західні науковці рік обдурювали наукові журнали

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua