Soft skills в hardовий час: як змінилася ІТ-освіта через пандемію

З початку локдауна, який уряди чи не всіх країн оголосили в березні минулого року, через закриття шкіл та університетів постраждали 1,5 млрд дітей і молоді в 190 країнах.

Карантин повністю змінив підхід до навчального процесу, засвоєння знань та навичок.

За рік вже навіть провели масові дослідження, які доводять ефективність онлайн-навчання.

Наприклад, що студенти запам'ятовують на третину або навіть половину більше, отримуючи знання за комп'ютером або смартфоном, ніж якщо сидять в аудиторії.

Або те, що онлайн-освіта вимагає на 40-60% менше часу, оскільки студенти мають можливість навчатися в комфортному їм темпі, повертаючись до складних тем у зручний час.

Але! Онлайн-навчання теж має свої "темні" сторони. І їх потрібно знати, розуміти і хеджувати, щоб результат дав очікуваний ефект. Особливо, якщо це стосується безпосередньо технологічної галузі, – ІТ.

НЕ КОДАМИ ЄДИНИМИ: Три історії програмістів, які створили бізнес на хобі

Ось три тенденції, які активізувалися в ІТ-освіті під час пандемії: розвиток дистанційної партнерської освіти (школи/університети і бізнес), доступ до матеріалів (безліч курсів як в Україні, так і по всьому світу виклали онлайн) та ріст потреби в соціальних контактах.

Останнє дуже важливе для відпрацювання практичних навичок, закріплення інформації.

Про це далі детальніше.

💻 Дотримуємося дистанції

Раніше в Україні практично не було спільних програм бізнесу і університетів, як в США чи Німеччині.

Де, наприклад, є єдиний диплом, який видає і компанія, і навчальний заклад. У дипломі написано: людина не просто закінчила такий-то університет, а й пройшла практичну підготовку у конкретній компанії.

Цей досвід перейняли практично всі країни Європи і ми теж рухаємося в цьому напрямку.

В Україні такі формати дуальної освіти тестують кілька навчальних закладів.

Але цей формат навчання побудований на офлайн взаємодії. Він передбачає лекції, особисте спілкування, менторство, роботу в лабораторіях.

Ми ще до карантину почали розробляти спільні навчальні програми з вишами. Проте карантин змінив підхід на дистанційний.

З позитиву: з одного боку нам, як партнерам навчальних закладів, не потрібно було нічого переробляти – ми все робили з нуля та задавали напрям. Будували дистанційні програми, на базі наших лекцій в Zoom, Google Meet та інших платформах.

Безліч курсів як в Україні, так і по всьому світу виклали онлайн.
Фото EdZbarzhyvetsky/Depositphotos

З іншого боку – місцями було складно бути першопрохідцями. Саме такою була спільна магістерська програма з машинного навчання на факультеті комп'ютерних наук і кібернетики Університету Шевченка, яку запустили під час карантину.

В її основі – практика в компанії і теоретичне навчання на факультеті. У нас є навчальні проєкти, на які ми взяли команду студентів магістерської програми, зараз їх 4 людини. Ми даємо їм практику, а вони паралельно проходять теорію у ВНЗ.

У майбутньому така тенденція – взаємодії університетів і бізнесу – у різних її проявах буде поглиблюватися. Адже ринок онлайн-навчання до 2025 року може зрости до $350 млрд.

Це будуть як всілякі додатки, інструменти відеозв'язку, так і віртуальне навчання або окреме ПО для електронних кабінетів і уроків. Усе це потрібно і розробляти, і тестувати, тому якісне навчання фахівців ІТ має тільки посилитися.

Тобто, наприклад, платформам, які розробляють онлайн-системи для навчання або програмують, або роблять щось інше, буде корисно розгорнути кілька додаткових хмарних серверів, щоб викладачі могли якісно вести урок, роздаючи його по мережі. Або ж надати техніку для навчання, або посприяти в іншому напрямку.

Від цього стратегічно як ринок, так і сама компанія тільки виграють.

💻 Навчання без обмежень

Університет Тараса Шевченка на початку карантину зробив дуже корисну штуку: вони оформили з Coursera підписку для своїх студентів за попередньою реєстрацією на безліч курсів. Такі ж приклади були і в інших ВНЗ.

Тобто навчальні заклади забезпечили унікальні можливості для студентів отримувати знання з різних куточків земної кулі.

За допомогою такого підходу можна зробити шалений стрибок у підвищенні якості освіти.

Але ця тенденція має і зворотну сторону: з'явилося дуже багато контенту. При чому безкоштовного.

Надлишок у цій сфері навпаки може викликати роздратування, перенасичення або навіть тривожність: адже хочеться вхопитися за все, а не виходить.

Але це все ж краще, ніж відсутність пропозиції – як мінімум, розвиває розбірливість, критичне мислення і підхід.

ТУТ БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Що таке дуальна освіта і навіщо вона українцям

💻 Потреба в контакті

Під час пандемії ми отримали доступ до безлічі ресурсів – від фільмів на стрімінгових платформах до унікальних курсів і лекцій. Але люди все одно були дистанційовані одне від одного.

Відсутність взаємодії дзеркальних нейронів, соціальних контактів, кулуарних дискусій на тему навчання – цього немає. І в цій ситуації накопичується роздратування та ми не отримуємо звичні стимули.

Річ у тім, що соціальне навчання стало трендом останніх кількох років, коли ти в кулуарах деякі речі проговорюєш і додатково освоюєш якісь навички.

Послухати лекцію – це добре. Але 15-20% нашого навчання – це взаємодія з тими, з ким ми вчимося. Тобто, поки не закінчиться пандемія, всі (від школярів до професіоналів) недоотримають ці 15-20%.

Мозку важко сприймати "спілкування" з комп'ютером – як мінімум, розсіюється увага, потрібна величезна концентрація і ресурс, щоб споживати інформацію з екрану, мозок має тенденцію до деградації через це.

Так, для технарів соціальна складова була завжди менш важлива. І багатьом інтровертам може здаватись, що такий підхід навіть кращий: їм легше вчитися, працювати, відпочивати. Але ті 15-20% все одно неможливо отримати в ізоляції.

До того ж, навіть у технологічній галузі є моменти, де потрібен безпосередній контакт. Наприклад, не можна програмувати "залізо", не тримавши його в руках.

Або вивчати, як це робиться, тільки по картинках. Нехай навіть в онлайні чи VR-шоломі.

Навіть ІТ-шникам потрібна не тільки віртуальна реальність.
Фото saquizeta/Depositphotos

Як у нашій компанії вирішували цю проблему: в рамках embedded-напрямку ми надіслали студентам обладнання на період навчання, а вони нам його повернули назад. Так, були витрати на амортизацію, бо дещо ламалося, але й був ефект.

Також, щоб не втрачався зв'язок між студентами і професіоналами з бізнесу, ми продовжуємо відкривати наукові лабораторії. І робимо це в рамках GlobalLogic Education вже 2 роки.

За цей час нам вдалося залучити $3,5 млн на навчання ІТ-фахівців в Центральній і Східній Європі, причому більша частина інвестицій припадає на Україну.

Що було зроблено за ці гроші? Запустили 19 програм співробітництва між ВНЗ і компанією, відкрили лабораторії в різних містах України, запустили спільні магістерські програми, де студенти об'єднують теорію і практику під менторством експертів. І не зупиняємо цей процес навіть під час карантину.

Це – показник того, що робота йде стратегічно і системно. Адже карантин колись в якомусь режимі закінчиться, студенти повернуться в університети, і потрібно далі відпрацьовувати навички. Інакше відсутність практики в перспективі може відкинути прогрес назад.

Зараз це зовсім непомітно, але в найближчі кілька років це стане відчутно, коли сьогоднішні студенти підуть програмувати, будувати або розробляти рішення для бізнесу.

Що бізнес робить зараз: накопичує інформацію, щоб потім вистрілити з нею. Соціальність знань вона потрібна. Поки що її відсутність не критична, але чим далі, тим більшим буде попит саме на цей аспект.

І українські ВНЗ в цьому сильні. У нас навчання завжди було якісним у фундаментальних знаннях. На високому рівні була і є підготовка до математичної школи.

Прикладом можуть бути школярі різного віку, які беруть участь в міжнародних олімпіадах.

Це означає, що люди знають дуже багато якісної класної теорії. На це легко надбудовувати з хорошими практиками будь-які проєкти. І ми це будемо робити.

Підсумуємо. Що точно буде в майбутньому: онлайн-фрагмент освіти залишиться.

Не можу прогнозувати саме цифри, але частина лекцій, семінарів або цілих курсів точно перейде в онлайн. І це має сенс. Тому що модель, в якій в місті по заторах потрібно обов'язково приходити щодня на 08.30 ранку на лекцію, вже застаріла.

Але ось якісні офлайн-івенти раз в один-два тижні – прекрасний досвід. Тобто, ключові речі можуть перейти в офлайн, а операційка точно може зміститися в онлайн.

І в цьому – великі можливості для бізнесу проявити себе в підготовці майбутнього покоління.

Тетяна Хряпіна, EMEA L&D Regional Head, GlobalLogic, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина olly18/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Дуальна освіта: як втримати ІТ-мізки в Україні

Как стать IT-патриотом и развивать IT-сектор в своем городе

Які IT-виші в Україні найкращі? РЕЙТИНГ

Дуальна освіта – ми розпочали. Перші висновки

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".

Реклама:

Головне сьогодні