Коли реформа НУШ вдалася: приклад тих, хто попереду в Новій українській школі
Цього 1 вересня досить непомітно відбулася важлива подія реформи Нова українська школа – учні пілотних класів НУШ завершили початкову освіту, 4 клас, стали 5-класниками і перейшли до базової середньої школи.
Історія першопрохідців реформи шкільної освіти не повинна загубитися, тому я хочу розповісти докладніше про школи і педагогів, які наважилися впроваджувати шкільну реформу на рік раніше, ніж вона стартувала по всій Україні.
Дуже важливо, щоб досвід перших вчителів і учнів НУШ був збережений і поширений.
Реформа Нової української школи, яка розроблялася спільнотою фахівців з 2012 року, мала на меті змінити життя дітей в школі – зробити освіту корисною для їхньої успішної самореалізації в світі XXI століття, під час навчання не лише передавати знання, а й вчити застосовувати їх в реальних ситуаціях, допомогти кожній дитині якнайкраще розкрити свої здібності і нахили.
І – що дуже важливо і чого бракувало пересічній українській школі – не просто навчати шкільних предметів, а розвивати критичне мислення, здатність логічно обґрунтувати свою позицію, виявляти ініціативу, оцінювати ризики і ухвалювати рішення, конструктивно керувати емоціями, вміти співпрацювати в команді.
Під ці цілі був підготовлений новий Закон "Про освіту", відповідно до нього велася робота над новим державним стандартом початкової освіти. Упровадження реформи Нова українська школа було призначено на 2018 рік – коли до 1 класу НУШ мали піти всі українські діти.
Але за рік до того, як реформа стартувала по всій Україні, вона була апробована в режимі експерименту в понад 100 школах України.
Щонайменше 4 школи в кожній області, по 2 міських і 2 сільських, з вересня 2017-го року взяли на себе сміливість пілотувати реформу. Сміливість проявили і батьки – погодившись, що їхні діти вчитимуться за експериментальною програмою, в якій багато що (якщо не все) буде інакше.
Щоб навчати дітей інакше, необхідне також нове освітнє середовище – мобільні одномісні парти, матеріали для дослідницької діяльності дітей, місце для ранкового кола.
Відповідальність за матеріальне забезпечення пілотних класів взяли на себе місцеві влади.
Але найбільшим викликом став зміст освіти – коли почалася експериментальна апробація навчання за реформою НУШ, державний стандарт початкової освіти ще не був ухвалений.
Не було підручників і готових навчальних матеріалів. Їх розробляла робоча група, яка щотижня надсилала матеріали вчителям-пілотникам.
Вже наступного року, коли пілотники перейшли в 2 клас, матеріали були у вигляді робочих зошитів на місяць, на третьому році пілотування з’явилися перші експериментальні підручники. У донесенні свіжої необхідної інформації допомагала також команда сайту "Нова українська школа".
Тобто всі роки пілотування вчителі, які випробовували реформу, працюючи без підручників, великою мірою самі конструювали уроки, придумували нові форми роботи, готували наочність, експериментували з уроками на свіжому повітрі, груповими проектами, вчили дітей розпізнавати емоції і конструктивно ними керувати і робити багато іншого.
Вони підтримували один одного в ФБ-групі, ділилися знахідками і відкриттями, спільно шукали відповіді на питання, на які вперше намагалися відповісти в українській шкільній системі – як не лише виконати програму, а як зробити так, щоб насамперед учні і учениці полюбили вчитися, зробити так, щоб діти не боялися ставити запитання, щоб хотіли ходити до школи, щоб почувалися комфортно і безпечно, але при цьому досягали академічних досягнень, відповідних їхньому віку.
І цим відданим справі вчителям це вдалося – як показало моніторингове дослідження пілотних класів НУШ минулого року.
В учнів пілотних класів вищі показники за наскрізними вміннями порівняно з непілотними класами – вони показали кращі результати за такими показниками, як-от вміння співпрацювати, ухвалювати рішення, розв’язувати проблемні завдання, обґрунтовувати власну позицію, проявляти ініціативу і творчість. Переконайтесь самі, переглянувши відео.
Це учні комунальної київської школи №309, яка з першого дня бере участь в пілотуванні державного стандарту освіти НУШ.
Її директорці Ользі Тимошенко разом з вчителями вдалося створити атмосферу довіри, в якій діти краще розкривають свої сильні сторони, не бояться експериментувати, робити помилки, вчитися на них і досягати результатів без стресу і за підтримки дорослих.
Тут я хочу окремо відзначити всіх директорів пілотних шкіл України, без чиєї управлінської майстерності пілотування реформи було б неможливим. Бо саме керівник школи підтримує ініціативу і педагогічну свободу педагогів, встановлює правила партнерства і співпраці, є орієнтиром для батьків в тому, чи підтримають вони нові підходи чи ні.
Згадане вище моніторингове дослідження пілотних класів показало, що більшість вчителів і керівників закладів освіти позитивно ставляться до реформи НУШ і вважають її такою, що здатна покращити якість шкільної освіти.
Прикметно, що і більшість опитаних батьків позитивно оцінюють НУШ: при чому серед батьків пілотних класів таких 81%, серед батьків учнів спеціалізованих шкіл – 55%, загальноосвітніх – 51%. Ось що кажуть про досвід навчання в пілотних класах батьки:
Учні пілотних класів перейшли до 5 класу, тепер вони учасники апробації державного стандарту для базової середньої школи (5-9 клас).
Держстандарт затверджений, як і модельні програми з різних предметів, і з цього боку, це кращі умови для пілотування, ніж було 4 роки тому.
З іншого ж – в освітньому процесі в базовій середній школі задіяно значно більше педагогів-предметників, ніж в початковій. Перенавчити працювати за новими підходами таку кількість вчителів – величезний виклик.
Як не лише передавати знання, а й вчити застосовувати їх на практиці, вчити учнів ставити запитання, не боятися експериментувати і проявляти ініціативу, вміти працювати в команді над більш складними проєктами, розвивати м’які наскрізні навички учнів – цьому вчителів потрібно навчати.
Також забезпечення освітнього середовища в базовій середній школі потребує більших інвестицій з боку держави, ніж це було передбачено на НУШ в початковій школі.
143 школи по всій Україні і їхні директори, 7349 учнів, 261 педагогів, а ще вчителі іноземних мов, фізкультури та мистецтва, координатори пілотування в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти – це люди, завдяки яким вся Україна вчилася запроваджувати реформу НУШ.
Саме на основі їхнього досвіду був створений онлайн-курс для вчителів початкової школи, програми підвищення кваліфікації, чимало вчителів-пілотників самі стали тренерами для колег. Для продовження реформи критично важливо, щоб досягнення цих людей були оцінені і максимально поширені.
Завжди найважче тим, хто йде по ще не второваному шляху. Для цього потрібні відвага, довіра і професійна майстерність.
Зусилля і досвід освітяни-першопрохідців, які успішно завершили пілотування НУШ в початковій школі, мають бути належно оцінені органами влади.
А ті педагоги, які продовжать цього навчального року пілотувати НУШ вже у 5-му класі, потребують підтримки, можливостей для професійного розвитку і належного навчально-методичного забезпечення.
Адже від успіху цих людей залежить успіх впровадження реформи НУШ у базовій школі, в якій навчається найбільша кількість наших дітей.
Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України (2016-2019), спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Титульна світлина Konstanttin/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
"Перетворити школу на місце, куди біжать діти". Вчителька історії Світлана Стельмах
Яким має бути вчитель XXI століття? Пояснює Наталія Голоднюк
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.