Недитячі забавки: 7 порад, як захистити дітей в кіберпросторі
Діти – одні з найбільш вразливих інтернет-користувачів. Тільки в США за 2020 рік відбулося понад 3000 кіберзлочинів, пов’язаних із неповнолітніми. Це понад вдвічі більше ніж за рік до того.
Тому зараз розповідати дітям про інтернет-гігієну – майже так само важливо, як навчати мити руки.
Безпека дітей в інформаційному просторі – одна з тем виставки Віднови контроль від Куншт, яка триватиме з 9-го по 24-е грудня біля Київської держадміністрації.
Розповідаємо, як захистити своїх дітей від небезпек в інтернеті.
Знати, про що говорити
Аби навчити дитину коректно освоювати онлайн-простір, важливо подумати, як це робите ви. Така рефлексія буде не зайвою, щоб і собі нагадати про надійні паролі для важливих облікових записів, перевірити налаштування приватності сторінок у соцмережах і поцікавитись останніми випадками онлайн-шахрайства, аби знати, як не потрапити на гачок.
Це також дозволить зрозуміти, які саме небезпеки взагалі можуть трапитися з дитиною в мережі, і знизить рівень тривожності.
Також допоможе звузити загальну тезу "інтернет поганий" до конкретних проблем.
Наприклад, "мати слабкий пароль не бажано, бо його легко підібрати та отримати доступ до соціальних мереж". Або "краще мати закритий обліковий запис в інстаграмі, щоб тільки перевірені люди бачили фотографії, які туди завантажуються".
Батьківський контроль – не панацея
У більшості соціальних мереж для реєстрації є віковий ценз – 13 років. Це пов’язано з американським документом Children’s Online Privacy Protection Act, який регулює використання персональних даних дітей до 13 років.
Проте згідно зі статистикою міжнародної благодійної організації "Служба порятунку дітей" у партнерстві з Уповноваженим з прав дитини Миколою Кулебою, 51,9% дітей почали користуватись інтернетом у віці від 6 до 9 років. Вперше зареєструвались у соцмережах у віці 8–10 років 55,3% дітей.
Якщо дитина вже має персональний ґаджет та акаунт у соцмережі зі згоди батьків, а в мережу виходить із браузера, на якому є налаштування батьківського контролю, це не обов’язково вбереже її від небажаного контенту.
Зокрема від контекстної реклами речей, які не відповідають віку, повідомлень від незнайомця із нецензурними словами або двозначними фотографіями.
Тож важливо перед виходом дитини в мережу проговорити основні проблемні теми, з якими вона може зіткнутися, а також заохочувати її питати чи показувати батькам контент, який викликає запитання.
Обережно із завантаженнями
Іноді спам-банери на деяких сайтах виглядають дуже заманливо і час від часу люди все ж на них клікають.
Через це можна завантажити і встановити шкідливу програму. Важливо пояснити дітям принципи інтернет-гігієни: не завантажувати нічого підозрілого, користуватись перевіреними сервісами. А якщо є бажання встановити якусь гру, краще про це повідомити дорослих.
Також дорослим варто контролювати прив’язку власних банківських карток до сервісів онлайн-покупок, щоб дитина випадково не придбала щось поза бюджетом.
Все, що потрапляє в інтернет, залишається там назавжди
Навіть якщо обліковий запис відкритий для перегляду конкретним особам, залишається шанс того, що хтось зробить скріншот фотографії або допису та поширить це своїм знайомим.
Можна пояснити дитині це через "правило білборду". Воно звучить так: перед тим як писати щось в інтернеті, треба подумати, чи хотів/ла би ти, щоб це з’явилось на білборді біля школи.
Чутлива інформація, яку дитина пише в мережі, може стати причиною кібербулінгу або навіть шантажу.
Чутливі фотографії у приватній переписці можуть потрапити до інших людей
Згідно зі статистикою міжнародної благодійної організації "Служба порятунку дітей", кожна десята дитина у середній школі та кожна п’ята дитина у старшій школі отримувала запит на надсилання інтимних фотографій.
5% та 7% дітей відповідно отримували запит торкатись до інтимних частин тіла на камеру. 7% дітей у старшій школі висилали такі матеріали.
Існують небезпеки, пов’язані із надсиланням інтимних фотографій у переписці. Сексторшен – це шантаж, пов’язаний із погрозами опублікувати інтимні фото чи відео дитини, якщо вона відмовиться щось зробити. Можуть вимагати гроші або інші дії.
Також є грумінг – коли дорослий входить у довіру, щоб використати дитину із сексуальною метою. Важливо нагадати підлітку, що фліртувати можна іншими способами, оминаючи надсилання відвертих знімків.
Онлайн-друг не завжди той, ким здається
Дружба в мережі – поширене явище, проте час від часу онлайн-знайомий виявляється не тим, за кого себе видає.
Якщо дитина має намір зустрітись особисто з людиною, з якою вона знайома лише онлайн, про це мають знати батьки. Дуже важливо запитати таке, щоб дізнатись, чи стосунки не токсичні:
- чи випитує людина приватну інформацію або щось інтимне;
- чи просить тримати дружбу в секреті;
- чи агресивно реагує на відмови;
- чи звертається по допомогу: просить грошей чи щось зробити.
Якщо є можливість, можна попросити напередодні зустрічі організувати відеодзвінок разом із співбесідником та його/її батьками.
Порадити налаштувати профілі у соціальних мережах
І дорослим, і дітям важливо надійно захистити власні акаунти: встановити двофакторну автентифікацію, налаштувати надійний пароль та не забути його, пам’ятати, що варто виходити із акаунтів на чужих пристроях та не розголошувати важливу інформацію, яка стосується банківських карток.
Аліна Елєвтєрова, консультантка з цифрової безпеки та цифрової грамотності. Співпрацює з ГО "Лабораторія цифрової безпеки" та ГО "Gender Stream", тренерка проєкту "Ювенальний поліцейський інспектор", спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Кожна 5 дитина в старшій школі спілкувалася про секс з незнайомцем в інтернеті. Опитування
Онлайн-етикет: 5 правил поведінки в інтернеті, яким вам варто навчити своїх дітей
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.