Онлайн-етикет: 5 правил поведінки в інтернеті, яким вам варто навчити своїх дітей

Інтернет для сучасної дитини є куди більш цікавим світом, ніж світ реальний.

Уроки, школа, домашні завдання – все це здається нудним. А ось у мережі можна бути ким завгодно: здаватися доросліше, крутіше, привабливіше для протилежної статі.

Але разом з цим, цифровий світ має онлайн-ризики. І в силу життєвої недосвідченості дитина може на них наштовхнутися.

Ось практичні рекомендації, як поводитися в Інтернеті розсудливо. Або "5 ніколи" цифрового етикету.

1

Ставтеся дбайливо до особистої інформації

Батькам варто стежити, щоб дитина не ділилася особистою інформацією про себе і своїх близьких: адреса будинку, номер телефону, повне ім'я, розташування школи, імена батьків.

А краще зовсім не розміщувати приватну інформацію у відкритих джерелах.

Месенджери мають перевагу перед соціальними мережами – користувачі самі визначають коло свого спілкування. При цьому особиста інформація не зберігається на серверах.

[BANNER2]

Якщо ви використовуєте Viber, то можете бути впевнені, що ваше листування завжди захищене наскрізним шифруванням за замовчуванням.

Загалом, уникайте всього, що може бути використано зловмисниками проти вашої дитини або сім'ї.

2

Інтернет-друг може виявитися не тим, за кого себе видає

Згідно з лякаючою статистикою, кожна четверта дитина у віці від 10 до 15 років піддавалася сексуальним домаганням в інтернеті.

Ніколи, за жодних обставин не дозволяйте дитині самостійно "розвіртуалізовуватися", тобто зустрітися з інтернет-френдом в реальному житті.

Зустріч у реальному житті зі знайомим по інтернет-спілкуванню не є хорошою ідеєю, оскільки люди можуть бути різними в діджитал-просторі і під час реальної зустрічі.

Якщо дитина бажає зустрітися з ним, то на першу зустріч слід піти разом.

3

Допомагайте дитині освоїти інтернет

Відвідуйте мережу разом з дітьми, цікавтеся їхнім досвідом освоєння цифрового простору. Так ви зможете захистити дитину від відвідування небажаних ресурсів.

Навчіть дітей довіряти інтуїції – якщо їх щось турбує в інтернеті, нехай повідомляють вам.

[BANNER1]

Допомагайте дитині зареєструватися в програмах, які потребують реєстраційного імені та заповнення форм, не використовуючи особистої інформації.

Скажіть дітям, що далеко не все, що вони читають або бачать в інтернеті – правда, порадьте звертатися до вас, якщо вони не впевнені.

4

Блокуйте небажаних підписників і контакти

Дитина повинна розуміти, що на образи в мережі можна і потрібно скаржитися.

Агресивних співрозмовників потрібно відправляти в "чорний список" – тоді вони більше не потурбують.

Головне – зрозуміти, що немає нічого ганебного в тому, щоб позбутися від цькування, "забанивши" кривдника.

Не слід відповідати на повідомлення або оголошення непристойного характеру, особливо якщо вони несуть загрозу. Тут краще одразу повідомити про це батькам і поскаржитися в адміністрацію конкретної соціальної мережі, але робити це має тільки один з батьків.

5

Дотримуйтеся загальнолюдської етики

Ніколи не ображайте і не принижуйте інших інтернет-користувачів. Не провокуйте кібербулінг.

Агресія проти іншої людини може спровокувати аналогічну реакцію у вашу сторону, і невідомо, якими наслідками це може обернутися.

[BANNER3]

Не хочете стати жертвою інтернет-цькування – не пишіть образи на адресу інших.

Залишатися цивілізованою людиною – мабуть, головний постулат поведінки, про який ніколи не потрібно забувати і передавати це знання своїм дітям.

Наприкінці я хотіла б дати пораду батькам.

Замість того, щоб у наказовому порядку вимагати в дітей посилання на їхні акаунти і паролі доступу, запропонуйте їм подружитися в соціальних мережах.

Так ви зможете підтримувати дитину (наприклад, лайкати записи його відеоблогу) і паралельно стежити за її поведінкою в інтернеті: з ким вона спілкується, в яких групах є.

Поясніть дітям, що ви хочете дружити в соцмережах не для того, щоб порушувати їх право на приватне життя, а щоб розділяти їх інтереси і підтримувати у важку хвилину.

Резюмуючи сказане, хочу особливо підкреслити роль батьківського контролю в адаптації та поведінці дитини в інтернеті. Це повинна бути ненав'язлива турбота і просвітницька робота, адже підлітки дуже охороняють свій особистий простір.

Ніколи не ставайте інтернет-наглядачем для дитини, але завжди тримаєте руку на пульсі її онлайн-життя.

Дебора Доерті, керівник департаменту B2B-маркетингу Viber, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як не налажати в інтернеті: поради експерта з цифрової безпеки

Психологія інтернет-тролів: хто вони і як зробити інтернет більш гуманним

Інтернет, який шкодить дитині. На що звернути увагу батькам

Звідки береться булінг і що з ним робити

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні