Як правильно дерусифікувати метро Льва Толстого та вулиці Толстого і Пушкіна?

Як правильно дерусифікувати метро Льва Толстого та вулиці Толстого і Пушкіна?

Київрада в квітні цього року ухвалила рішення про дерусифікацію столиці, і я його цілковито підтримую. Минулої каденції я входила до складу комісії з питань перейменувань і бачила, наскільки важко проходив цей процес через супротив проросійських політичних сил.

Зараз є політична воля і розуміння важливості процесу, але це не означає, що він має відбуватися хаотично, без залучення відповідних інституцій та експертів. Все, що ми перейменовуємо, має добре лягати на карту столиці і бути там навіки, а не черговим політичним піаром, про що писали на сторінках "УП.Життя".

Багато вулиць, площ, скверів, провулків та установ нашого міста названо на честь російських діячів політики, літератури та мистецтв, які жодним чином не мають стосунку до Києва та України загалом. Ці назви є результатом політики побудови спільного загальноросійського та загальнорадянського культурного простору. Наприклад, Лев Толстой чи Олександр Пушкін не мають жодного стосунку до української культури.

Це не питання до якості праць російських діячів чи митців. Проблема в тому, що їхні імена в наших топонімах не лишили простору для увіковічення імен тих, хто безпосередньо поклав власне життя заради становлення та незалежності України та української культури. В історії України достатньо багато діячів та Героїв, які гідні того, щоб на їхню честь називати вулиці площі Києва.

Зважаючи на вищевказане, я проконсультувавшись з низкою фахівців, подала депутатські звернення щодо перейменування метро Площа Льва Толстого на Площу Героїв України (і відповідно площу над нею), вулицю Толстого на вулицю Полку "Азов", а Пушкінську на – Європейську. Зараз я зупинюся окремо на кожній із пропозицій.

ВІДЕО ДНЯ

Площа Льва Толстого

Метро Площа Льва Толстого знаходиться в самісінькому серці нашої столиці, тому його перейменування має бути знаковим, символічним та логічним. Площа Героїв України – це саме та назва, яка має бути в центрі міста, а не околицях Києва, як зараз це пропонують.

І дуже символічно, коли після станції Майдан Незалежності буде йти площа Героїв України, які боролися і поклали своє життя за Незалежність нашої держави.

І Площа Героїв України – це всі українські герої, як минулого та сьогодення. Ми всі безмежно гордимося нашими Збройними силами, які героїчно боронять нашу землю, але це ще не всі Герої. Хіба не Герої лікарі, які в підвалах і бомбосховищах лікують людей, а волонтери, які під кулями доставляють гуманітарні вантажі, а пожежники, які гасять полум’я від вибухів? Навіть хлібороби, які проводять посівну на замінованих полях, теж справжні Герої.

А якщо подивитися в минуле, то в пам’яті спливають і славетна козацька пора, і дружинники Української народної республіки, і військо Української повстанської армії.

І кого б ми не згадували, то їх всіх об’єднувала безмежна любов до України.

А зараз на площі розташована незрозуміла багатьом киянам і ніяк не пов’язана навіть із чинною назвою станції метро конструкція. І до естетичного вигляду та ідейної композиції виникають питання. Тому після перейменування станції метро це треба гармонізувати.

Можна піти типовим європейським шляхом і встановити обеліск Слави Українським Героям, встановивши фігури Захисників України всіх часів – дружинника Княжої доби, козака, воїна армії УНР і сучасного українського вояка. Цю ідею ми обговорювали з Тимішем Мартиненком-Кушліанським, відомим фахівцем з топоніміки.

Від теперішньої площі Толстого виходять дві вулиці: Пушкінська та Толстого.

Якщо перейменувати станцію метро на Площу Героїв України, то цілком очевидно, що назви цих двох вулиць мали б поглиблювати цю концепцію.

Вулиця Толстого

Якою має бути нова назва вулиці Льва Толстого?

Про Полк "Азов", про їхній героїчний подвиг в обороні Маріуполя почув весь світ, тому увічнення пам’яті патріотів та захисників є визначальним для української історії та культури загалом.

Ці люди давно боронять нашу країну від російської окупації. Вони в кожному бої показували та доводили свою витривалість та жертовність, борючись за незалежність нашої країни. Вони показали, що таке боєздатність.

Бійці Полку "Азов" б'ються та вмирають абсолютно не чекаючи винагороди, вони були та залишаються вірними присязі українському народу. Ці бійці – досвідчені, рішучі та готові боронити нашу країну до останньої краплі крові.

Вулиця Пушкінська

Стосовно вулиці Пушкінської, то суверенна Україна продемонструвала світові палке бажання стати частиною європейської спільності не тільки географічно, але й політично та економічно.

Зараз ми зі зброєю в руках виборюємо наше європейське майбутнє на полі бою проти російського агресора. Тому було запропоновано вулицю Пушкінську перейменовувати на Європейську, бо саме європейський шлях ми обираємо для себе та наших дітей і цей вибір захищають наразі Герої України.

Зараз Україна бореться за мирне майбутнє всієї Європи. Україна свій вибір зробила і наше місце саме в Європі.

Олеся Пинзеник, депутатка Київради, фракція УДАР, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Реклама:

Головне сьогодні