Як у Харкові перейменувати Пушкінську вулицю?

10838
16 червня 2022

Пушкінська вулиця у Харкові з’явилась у травні 1899 року. Тоді  колишню Німецьку перейменували на честь 100-річчя від дня народження російського письменника Олександра Пушкіна.

П’ятьма роками пізніше у сквері поезії з’явився ще й постамент із бюстом російського письменника. Однак сам Пушкін вважав Харків провінційним містом, не вартим його уваги, і ущипливо писав під час однієї з мандрівок, що хороший трактир кращий за можливість відвідати наше місто.

Від перейменування минуло понад століття, але й досі одна з головних вулиць міста носить ім’я людини, котра його не поважала і проміняла на "водку". І саме у травні (символічно!) російська ракета влучила у будівлю музею Григорія Сковороди на Харківщині. Вони не соромляться знищувати українські міста, архітектуру зі столітніми спогадами та культурну спадщину.

Видавництво Vivat вже неодноразово заявляло про свою громадянську позицію. Нам важливо, щоб люди ходили вулицями, названими на честь українських письменників. Це наш внесок в історичну справедливість, адже Харків — український, і топонімам країни-агресора тут не місце.

Ми переконані, що Харків уже зараз має скидати з себе усі назви, що стосуються країни-агресора. Добре, що нарешті закінчилась епопея з перейменуванням проспекту маршала Жукова на проспект Петра Григоренка, зараз триває робота громадськості й Харківської топонімічної групи щодо пропозицій по перейменуванню кількох сотень об’єктів.

Читайте також: (Не)лагідна дерусифікація: що відбувається з перейменуваннями вулиць у Києві

Видавництво Vivat ініціювало перейменування вулиці Пушкінської на вулицю Григорія Сковороди — це наша відповідь на зруйнування приміщення музею, це знак того, що ми в Харкові визнаємо значимість філософа і поета, великої людини для України та світу.

Звісно, процес перейменування, ще й під час війни, нелегкий, потрібно пройти через багато узгоджень. Серед громадськості точаться пекельні дискусії та з’являються нові й нові пропозиції: перейменувати Пушкінську на Німецьку, Британську. Мені здається, нам варто відходити від найменувань наших українських вулиць на честь закордонних міст і країн. Ми пропонуємо називати вулиці на честь українських героїв, діячів культури. Ми ж будуємо самостійну країну, тож давайте нарешті шанувати своє!

Людям потрібно аргументувати нашу думку, спираючись на історичний контекст. Ми вже заручились підтримкою багатьох установ, зокрема й найперше узгодили пропозицію із Національним літературно-меморіальним музеєм Григорія Сковороди, запропонували висловити свою аргументовану підтримку Харківському національному педагогічному університету імені Г. С. Сковороди, Харківському національному університету імені В. Н. Каразіна, Українському інституту національної пам’яті та іншим.

Читайте також: Як правильно дерусифікувати метро Льва Толстого та вулиці Толстого і Пушкіна?

Ми віримо у те, що зможемо дочекатись, коли по цій вулиці змінять таблички на нові, з іменем Григорія Сковороди. Утім, ніхто не скаже достеменно, коли це відбудеться. Поки маленькими кроками показуємо ворогу, що не здамось.

Україна має своїх зірок культури і літератури, тож у місті, на яке припадає 80% усього книгодрукування країни, не мають ховатись чужоземці в топонімах. Для мене особисто важливо, щоб наші діти вивчали насамперед українських філософів і письменників, а не віддавали дань культурі країни, котра ненавидить все українське.

Юлія Орлова, гендиректорка видавництва Vivat, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.





Головне на сайті