Як в Україні працює Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ) готується запустити велику програму в Україні. МКЗБ співпрацюватиме з державними установами, родинами зниклих безвісти та організаціями громадянського суспільства, щоб допомогти владі розробити процес, який дасть змогу знайти зниклих безвісти та возз’єднати їх із їхніми сім’ями, а також ідентифікувати людські останки з масових і підпільних поховань.

Українське законодавство та міжнародні угоди, які Україна підписала, включно з Міжнародною конвенцією про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, яку Україна ратифікувала у 2015 році, захищають права сімей зниклих безвісти. Це право на правду про долю та місцезнаходження членів родини, право на ефективне та офіційне розслідування, право шукати, отримувати та передавати інформацію, право створювати асоціації та спілкуватися з міжнародними організаціями, право на сімейне життя (діти мають право не бути розлученими зі своїми родичами проти їх волі), право на ефективний доступ до правосуддя та адекватне відшкодування, право на управління та контроль над особистою інформацією, а також право не піддаватися дискримінації за будь-якою ознакою, включаючи стать, релігію, етнічну чи політичну приналежність.

У Нацполіції повідомляють, що з 24 лютого 2022 року в Україні зникли 32 028 осіб, з них 14 504 вважаються зниклими безвісти. Крім того, мільйони українців були переміщені. Багатьох розлучили зі своїми родинами.

Відтоді як у 2014 році МКЗБ було вперше запрошено на допомогу українській владі, ми продуктивно працювали з інституційними партнерами. МКЗБ не прагне дублювати роботу агенцій, які відповідають за розшук зниклих безвісти – він прагне надати цим агенціям допомогу на основі свого досвіду та досвіду, отриманого під час розшуку зниклих безвісти під час конфліктів у всьому світі. Існують ефективні стратегії та методи, розроблені МКЗБ, і ми хочемо надати їх у розпорядження наших партнерів в Україні.

Генетична наука та технологія баз даних є основними стовпами будь-якої успішної програми зниклих безвісти. ДНК можна використовувати для возз’єднання сімей, які були розділені, а також для ідентифікації осіб, які зникли безвісти та вважаються померлими. ДНК вилучається з людських останків, знайдених у підпільних і масових похованнях, і порівнюється з ДНК, отриманою через зразки слини чи крові родичів зниклих безвісти.

МКЗБ може надати українській владі доступ до своєї ДНК-лабораторії в Гаазі, яка має високорозвинені можливості для отримання профілів ДНК із дуже складних випадків невпізнаних людських останків, таких як деградовані зразки кісток. МКЗБ провела найбільшу в світі програму ДНК-тестування зниклих безвісти осіб, успішно перевіривши понад 60 000 зразків кісток і створивши базу даних із понад 100 000 сімейних еталонних профілів ДНК для підтримки ідентифікації понад 20 000 зниклих безвісти осіб.

МКЗБ може збирати референтні зразки сімей в Україні та в сусідніх країнах та інших країнах, що приймають велику кількість українських біженців. Підтримка МКЗБ може пришвидшити процес ідентифікації великої кількості зниклих безвісти осіб, забезпечити наукову точність і за допомогою належного ланцюга зберігання зв’язати особу зниклої особи з місцем злочину, таким чином забезпечуючи високий рівень розслідування тисяч справ зниклих безвісти осіб, з якими стикається Україна.

МКЗБ також може допомогти розвинути інституційну спроможність України та законодавчу базу, а також забезпечити широке навчання з усіх аспектів процесу зниклих безвісти від збору даних до захисту та обробки даних.

Інтегрована система управління даними МКЗБ (iDMS) забезпечує комплексну обробку даних про зниклих безвісти в усьому світі, а Центр онлайн запитів, доступ до якого доступний через веб-сайт МКЗБ, дає змогу повідомити про зниклу особу з будь-якої точки світу.

МКЗБ вже надає конкретну допомогу Україні. У липні 2022 року ICMP зібрала в Міністерстві внутрішніх справ зразки 17 людських останків і передала їх до лабораторії МКЗБ у Гаазі для відбору та аналізу ДНК. Було введено в дію процедури передачі результатів ДНК-тестів, і першу ідентифікацію на основі ДНК було надано владі. Таким чином, останки зниклого безвісти остаточно ідентифіковано та повернуто рідним для поховання, а розслідування кримінального провадження, яке триває, було посилено. МКЗБ прагне поширити цей процес на всі випадки, коли осіб, яких вважають зниклими безвісти, уже немає в живих.

Українська програма МКЗБ, яка пидтрімується Європейським Союзом і скоро отримає підтримку інших донорів, принесе користь родинам зниклих безвісти; вона підтримуватиме агентства, які є відповідальними за розшук зниклих безвісти, і підтримуватиме справу справедливості та правди, які залишатимуться важливим елементом у відновленні країни ще довго після закінчення війни.

Кетрін Бомбергер, генеральна директорка Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ), спеціально для УП. Життя

МКЗБ – це міжнародна організація, створена на договірній основі зі штаб-квартирою в м.Гаага, Нідерланди. Її сфера компетенції полягає в тому, щоб забезпечити співпрацю урядів та інших сторін у пошуку осіб, зниклих безвісти внаслідок конфліктів, порушень прав людини, катастроф, організованої злочинності, нелегальної міграції та інших причин, а також надати підтримку у виконанні відповідних заходів. Це єдина міжнародна організація, уповноважена працювати виключно над питанням зниклих безвісти. Для отримання додаткової інформації про МКЗБ та її програму в Україні відвідайте www.icmp.int

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.