Як навчатися і займатися професійним саморозвитком під час війни?

Пів року життя в умовах повномасштабної війни перетасували пріоритети мільйонів українців. І якщо безпека досі на першому місці, то далі у життя багатьох повертаються такі речі як саморозвиток і навчання задля кар’єрного і професійного зростання.

Але чи є сенс навчатися зараз, коли в країні триває війна?

Клайв Стейплз Льюїс, автор всесвітньовідомого фентезі "Хроніки Нарнії", філософ та літературний критик, у 1939-му році виголосив промову на цю тему. Льюїс говорив про те, що навчатися для людей — природно. На його думку, вершин досягають лише ті, хто настільки сильно прагне знань, що шукає їх навіть в геть несприятливих умовах — "сприятливі умови ніколи не настануть".

В такий складний період життя, в якому ми всі опинилися зараз, будь-що потрібно робити свідомо. Тож, якщо для вас кар’єрне зростання і навчання не в пріоритеті, не варто себе силувати. З іншого боку, якщо ви хочете розвиватися і маєте на це ресурс, згадайте Льюїса та не чекайте, поки зійдуться всі зірки.

Навчання під час війни — це про віру в майбутнє. Адже це щось, що ми робимо зараз заради того, щоб вміти щось потім. Тож коли ми навчаємося у таких складних умовах, то ми віримо, що все мине та інвестуємо у краще майбутнє, вдосконалюючись самі.

Чому люди хочуть навчатися

Для когось навчання — це спосіб взаємодіяти з іншими людьми, інші таким чином спрямовують свої емоції у щось раціональне. Дехто так усвідомлює свою надію на майбутнє. Багатьох це заспокоює та дає певну опору.

Через війну багато бізнесів, особливо ІТ-компаній, глобалізувалися у пришвидшеному темпі, вийшли на нові клієнтські ринки та об’єднали команди. Це спонукало спеціалістів більше уваги приділяти різним сертифікаціям, які дозволяють підтвердити свої знання, здобутки та навички новій аудиторії.

У першому півріччі сертифікації у нашій компанії пройшло на 55% більше людей у порівнянні з першим півріччям 2021 року. Також у зв’язку з релокацією зросла потреба в кроскультурних і мовних курсах.

Зрештою, багато людей не полишили свої плани кар’єрного розвитку, тож зараз ми маємо активність як на технічних курсах, так і на лідерських програмах. Через переорієнтацію проєктів і зміну попиту, популярністю користуються retraining-програми з перекваліфікації, які дозволяють опанувати новий напрямок роботи чи технологію в межах компанії.

Не втратили своєї актуальності й індивідуальні заняття і наставництво (менторинг). Окрім того, що так людина отримує певні знання і навички, це ще й про партнерство між людьми та емоційну підтримку, оскільки є людина, яка вкладає свій час і зусилля, щоб допомогти іншій розвиватися.

Що може стати на заваді саморозвитку?

Постійні ракетні обстріли та запеклі бої на фронті, безумовно, не назвеш сприятливими умовами. Це постійна небезпека, яка позначається на нашій нервовій системі. Навіть різкі звуки за вікном, грюкання дверима чи шум від машин, тим паче в нинішніх умовах можуть нас по-справжньому злякати.

Якщо небезпека є системною, як зараз, наш організм постійно витрачає ресурси, аби ми могли давати собі раду. В таких умовах навчатися буде дуже складно, тож перше, що потрібно зробити — це подбати про безпеку, як фізичну, так і психологічну. При індивідуальному навчанні людина може обирати для себе зручний графік, забезпечувати комфортні умови і задовольняти потребу в безпеці.

Завдання організаторів навчання сьогодні полягає в тому, щоб створити максимально безпечне середовище в психологічному плані. Це означає, що стиль викладання повинен бути дуже емпатичним, а комунікація — давати людям відчуття гнучкості, безпеки, позитивної налаштованості і співпраці. Якщо ви займаєтеся віч-на-віч, то варто наперед проговорити певні умови і передбачити простір для маневру у форс-мажорних ситуаціях.

Як грамотно побудувати навчальний шлях

Я переконана, що дорослу людину не можна примусити щось робити. В основі будь-якої нормальної діяльності є свідоме рішення. Тому відразу відкинемо випадки, коли людина не в ресурсі через системний стрес, депресію чи інші психологічні проблеми.

Для того, щоб будь-яка діяльність була ефективною, потрібно розуміти хоча б основи свого ментального здоров’я та вміти продіагностувати симптоматику. Якщо у вас проблеми психологічного характеру, не варто "бігти з переламаними ногами" і намагатися з допомогою навчання перемкнутися чи збадьоритися, бо завтра буде тільки гірше.

В іншому разі, слід поставити собі реалістичні та обдумані цілі, спираючись на власні цінності. Подумайте, що для вас важливо, що вас мотивує, як ви готові розподіляти свої ресурси та час. Це розуміння приходить тільки через рефлексію, коли ми оцінюємо свій досвід, розуміємо, хто ми і куди рухаємося. Допомогти у цьому може професіонал, як от сертифікований коуч, або ж хтось із близьких, з ким у вас довірливі екологічні стосунки, і хто зможе вислухати та дати відгук.

Звичайно, є ще різні прості вправи. Наприклад, можна скласти список з 10 речей, які ви вважаєте важливими. Потім з них викреслити п’ять, які в порівнянні з рештою важать для вас менше. І від тих, що залишилися, відняти ще дві. В результаті, ви отримаєте три речі, які вважаєте найціннішими.

Далі рухайтеся до прикладного аспекту — подумайте, що ви можете зробити для досягнення ваших цілей і яким чином. Зважайте, що є різні типи продуктивності. Найбільш пропагований варіант пропонує розділяти великі задачі на маленькі кроки і щодня виконувати певний шмат роботи. Однак він підходить не всім.

Є люди, в яких продуктивність хвильового типу. Спершу вони мусять усе обміркувати та спланувати, потім у них наступає пік продуктивності, коли вони можуть за три дні завершити весь курс, після чого знадобиться ще кілька днів відпочинку. Зрозумійте, в яких форматах вам вдається ефективніше навчатися й усвідомлено сплануйте свої ресурси та активності.

Серед платформ, які допоможуть ефективно та цікаво навчатися:

• Udemy. Наша компанія, проаналізувавши низку факторів, обрала саме цю платформу для зовнішнього навчання співробітників. Бібліотека вже містить понад 185 тисяч онлайн-курсів, і поповнюється новими щомісяця.
• LinkedIn Learning пропонує 16,7 тисяч курсів на семи різних мовах для професійного розвитку.
• Pluralsight підійде тим, хто зацікавлений у технічних знаннях. Платформа пропонує різні курси та сертифікації для розробників, які цікавляться сучасними технологіями та фреймворками.
• O’Reilly, за їхніми даними, користується близько 60% компаній з рейтингу Fortune 100 для навчання новим технологіям.
• Coursera — вже добре відома українцям платформа з онлайн-курсами від багатьох провідних світових університетів та компаній, як Google, IBM, AWS, Atlassian та інших.
• Prometheus — це українська платформа, якою скористалися вже 2 мільйони слухачів. На ній можна знайти як перекладні курси, перевірені на досвіді, так і унікальні програми від наших фахівців.

Як не поламатися передчасно?

Приймайте енергію, що дає силу. Ця енергія не завжди є позитивною. Так, той гнів, лють, навіть біль, який ми відчуваємо може рухати нас вперед. Якщо у вас є відчуття, що ваші емоції, навіть негативні, штовхають вас робити щось краще для України (тим самим гірше для росії), то прийміть це і черпайте з них енергію.

Не відкладайте відчуття радості. Людина прагне радості навіть під час війни — подивіться відео з нашими військовими, де вони танцюють або шкварять орків, а на фоні п’ють каву, їдять чіпси, сміються тощо. Звичайно, межа публічної радості — це чутливе етичне питання, яке кожен мусить вирішити для себе. Але свідомо позбуватися того, що приносить нам позитивні емоції тільки через думку, що війна позбавила на цього права, не варто. Врешті, це може призвести до стресу, емоційного вигорання та депресії.

Не звинувачуйте себе. "Я роблю недостатньо" — це думка, яка з’їдає зсередини багатьох українців. Але на це треба дивитися зі зворотного боку. Не "я роблю недостатньо", а просто всього дуже багато, і це "багато" потрібно потроху розгрібати спільними зусиллями. Я вірю в позитивний намір (він не зачіпає росіян, бо це зовсім інший антропологічний випадок), і це означає, що ми всі зараз робимо те, що вміємо або можемо найкраще.

Ставте реалістичні цілі та очікування. Ви повинні розуміти, що вам потрібно, скільки зусиль це потребує, за скільки часу цього можна досягнути, і що ми очікуємо від себе та інших в заданих умовах.

Визначте межі відповідальності. Зрозумійте, на що ви можете вплинути, а на що ні. Навряд чи багато хто зможе піти й підтримувати своєю експертизою Валерія Залужного чи вплинути на міжнародну політику (хоча, не виключаю, що серед читачів є й такі люди). Однак ми можемо робити багато чого іншого на своєму рівні. Крім того, важливо розуміти відповідальність інших людей. Скажімо, коли ми проявляємо емпатію, то це означає, що ми приймаємо та намагаємося зрозуміти емоції людини, але не зобов’язуємося розв'язувати її проблеми, особливо без запрошення.

Повністю дистанціюватися від війни та вдати, що все гаразд, нереально. Це можна порівняти з хронічним болем, який не вгамувати з допомогою медикаментів. Однак це не означає, що ми повинні завмерти, не розвиватися та не рухатися. Нам слід осягнути свій стан, зрозуміти межі своєї відповідальності і можливостей та діяти, щоб наблизити перемогу. Війна — це хоч і складний, трагічний, але етап життя, і це розуміння допомагає нам жити далі, навчатися, розвиватися та бачити попереду краще майбутнє.

Наталія Куба, директорка Центру навчальної майстерності у SoftServe, викладачка в ЛНУ ім.І.Франка та Львівській Політехніці, спеціально для УП. Життя