Щоб кожна дитина в Україні зростала в родині: як допомогти опікунам похилого віку у вихованні дітей

Проблема дітей-сиріт в Україні була нагальною ще до війни, а з початком повномасштабного вторгнення лише загострилась. Ледь не щодня збільшується кількість сімей, у яких діти залишаються без батьків. Декотрих беруть під опіку літні люди – їхні дідусі, бабусі та інші родичі. Проте в Україні люди пенсійного віку, що взяли під опіку сироту, є поза особливою увагою держави та суспільства.

Наразі в Україні практично немає організацій, які б покривали потреби сімей, де дітьми опікуються їхні родичі похилого віку. Тому ці люди часто залишаються наодинці з проблемами, які інколи є непосильними для них.

А проблем у таких родинах зазвичай надто багато. Починаючи від елементарних фізичних, адже людям похилого віку фізично важко справлятися зі всіма обов’язками з догляду за дитиною. Також є діти з інвалідністю, яким потрібна особлива реабілітація, не просто складні, а титанічні зусилля та, звісно, великі фінансові витрати.

Важливим є психологічний аспект. Велика різниця у віці часто викликає розбіжності в поглядах різних поколінь, а відтак призводить до непорозумінь та конфліктів у родині. Люди пенсійного віку часто далекі від потреб сучасного світу щодо розвитку та виховання дітей, не орієнтуються в них. Тому часто просто не можуть задовольнити потреби дітей, надто – підлітків, яким необхідна особлива увага та особливий підхід. А в ідеалі – превентивні бесіди та заходи для запобігання девіантній поведінці.

Зрештою, самі літні опікуни часто потребують психологічної допомоги та заходів із запобігання вигоранню, фізичного та емоційного виснаження, підтримки фізичного та психологічного здоров’я. Тим часом діти, які перебувають під опікою дідусів та бабусь, нерідко мають травматичне минуле. І їм потрібна спеціальна, фахова допомога для подолання психологічних наслідків, якою опікуни часто не можуть їх забезпечити.

Окрім того, люди похилого віку не завжди достатньо обізнані юридично, і це стає великою проблемою, коли їм доводиться відвідувати різні установи та відстоювати свої права і права дитини. Велика частина бабусь і дідусів не отримують кошти на дітей через ті чи інші причини, тому не мають можливості забезпечувати дітей усім необхідним повноцінно.

Зі всіма цими проблемами ми регулярно зіштовхуємось у нашому Благодійному фонді "Зростай в родині", який займається сім’ями, де неповнолітніх дітей виховують літні опікуни.

Власне, це й стало причиною створення нашого фонду з фокусом саме на ці родини – допомога і дітям, і пенсіонерам, про яких піклуються значно менше. На початку нашої роботи ми виявили, що в Україні є дуже багато сімей, у яких пенсіонери самі опікуються неповнолітніми дітьми. У це було важко повірити – літні люди, які самі потребують допомоги, отримують маленькі пенсії, часто ледве виживають, але при цьому тягнуть усе на собі і ще й виховують своїх онуків. Допомагаючи таким сім’ям, ми одночасно допомогаємо і дітям, і пенсіонерам. Адже ніхто не може знати, що чекає нас в майбутньому – це стимулює протягувати руку й допомагати тим, хто має потребу в цьому сьогодні.

Так, однією з перших родин, яким допоміг фонд, стала родина моєї колишньої виховательки. Напередодні Нового року я зі своїми дітьми розвозив допомогу сім’ям. І виявилось, що в одній із цих сімей опікуном є моя вихователька з дитячого садочка. Це була справжня несподіванка. Успішна, чудова жінка, в минулому працівниця освіти, зараз змушена виховувати своїх онуків самостійно, і їй потрібна будь-яка допомога.

Наразі під опікою фонду на щомісячній основі знаходиться 952 родини, де зростає 1250 дітей. У Київській, Житомирській, Сумській, Полтавській, а з вересня 2022 – також у Харківській та Одеській областях працюють координатори, які визначають потреби родин, створюють відповідні списки, працюють із партнерами та займаються логістикою.

Щоб отримувати підтримку на постійній основі, потрібно бути опікуном пенсійного віку, який дійсно дбає про неповнолітніх дітей самостійно та потребує допомоги в цьому. Багато родин потрапили в наш проєкт завдяки місцевим службам, обов’язком яких є знати про кожну таку родину та підтримувати їх, залучаючи саме такі організації як наша.

Інші родини мають можливість зв’язуватися з нами через соціальні мережі та заповнювати форму на сайті. Достатньо зв’язатися з нами та відповісти на певні питання координатора, який перевірить інформацію та оформить всю необхідну документацію, відвідає родини для вивчення потреб.

Координатори в різних регіонах не завжди системно працюють безпосередньо з дітьми. Однак вони вивчають потреби як родин, так і кожної дитини. Виявивши проблеми, вони підключають інших місцевих спеціалістів для їх розв’язання, при потребі – відповідні служби. Це дає можливість виправити поведінкові моменти, налагодити відносини в самій родині, провести превентивні заходи.

Наразі фонд також розробляє програму наставництва для підопічних родин. Це допоможе ввести в сім’ю професійного волонтера, що приділятиме максимум уваги конкретній дитині за бажанням опікуна. Оскільки рольова модель для дитини – найкращий вихователь та вчитель.

Наша мета – охопити всю країну, базово щомісячно допомагати сім’ям, де літні люди опікуються неповнолітніми дітьми, мінімальним набором для життя, який би забезпечив існування такої родини. Адже одна тисяча гривень часто дорівнює життю однієї сім’ї протягом місяця.

Федір Дроздовський, засновник Благодійного фонду "Зростай в родині", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора