Жити у XXI столітті: які навички вкрай потрібні українському учнівству
Керувати емоціями й вміти діяти в команді, бути відкритими до світу та стійкими до стресу – такими навичками мають володіти учні й учениці в сучасній українській школі. Попри те, що в підручниках з обов'язкових математики чи географії немає розділів як боротися зі стресом, в експертному освітньому середовищі вірять, що в час змін умовний іспит на стійкість не менш важливо освоїти, аніж отримати високі оцінки з профільних предметів.
Команда EdCamp Ukraine презентувала на червневій національній (не)конференції EdCamp ВОЛЯ-2023 міжнародне дослідження, що пройде восени і покаже, наскільки сформовані такі необхідні дітям навички.
Чому це важливо
Професійна спільнота EdCamp Ukraine об'єднує понад 40 тисяч освітян з усієї України, з 2015 року ми проводимо національні (не)конференції, аби визначити пріоритети та напрямки розвитку освіти. Цього року впродовж трьох днів разом з експертками, експертами та освітянством з усієї України ми розмірковували над тим, як соціально-емоційні навички можуть допомогти відновленню повоєнної освіти.
Відтак ми презентували міжнародне дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), яке проводитимуть в українських школах вже восени цього року. Це дослідження ініціювала Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), у ньому беруть участь 15 країн світу, включно з Україною. Ця організація також відома у освітній сфері авторитетним дослідженням PISA, що вимірює когнітивні навички читацької, математичної та природничо-наукової грамотності, до якого Україна доєдналася у 2018 році.
Що ж до ДоСЕН – це перше дослідження соціально-емоційних навичок, що відбувається на світовому рівні і має найвищі стандарти. OECР визначає соціально-емоційні навички (які ще називають м’якими, гнучкими або навичками XXI століття, soft або life skills) як індивідуальні здатності, риси і характеристики, які можна розвивати протягом життя та що важливі для навчальних досягнень, соціальних відносин і згуртованості, конкурентоспроможності на ринку праці, активної громадянської позиції й благополуччя людини загалом.
В українському контексті ці навички також допомагають дітям і дорослим давати раду зі стресом та тим травматичним досвідом, що ми усі проходимо у воєнний час.
Національним центром ДоСЕН в Україні було обрано EdCamp Ukraine, співорганізатором – Державну службу якості освіти України. Дослідження відбувається за сприянняМОН та за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Саме під час війни Україні випав шанс провести вимірювання рівня розвитку соціально-емоційних навичок, результати якого стануть орієнтиром для середньої освіти надалі. Український бюджет не витратив на дослідження жодної копійки, а обов'язковий для будь-якої країни внесок за участь у дослідженні сплатили донори, залучені ОЕСР.
Проведення ДоСЕН в Україні має ряд особливостей. Якщо у інших країнах дослідження організовують на рівні міст чи регіонів, то в Україні це – національний масштаб, адже репрезентативна вибірка з більш ніж 200 закладів-учасників охоплює всю територію країни, що контролюється українською владою. Тож до ДоСЕН, наприклад, пропорційно долучені міські і сільські школи.
У дослідженні беруть участь як 15-річні, так і 10-річні учениці й учні, а також батьківство та опікунство, в той час, як у інших країнах участь батьківства та молодших дітей є опційною. Важливою особливістю дослідження є адаптація інструментарію до нашої воєнної ситуації (зокрема, додаткові запитання та додаткові варіанти відповідей у загальних для всіх країн запитаннях) і їх травмочутлива експертиза, яку здійснила психологиня Світлана Ройз.
За ініціативи нашої спільноти з 2019 року в Україні відбувається пілотування програми соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН) через національний експеримент у 26 закладах освіти з 23 областей за підтримки МОН , Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук і Громадянської служби миру GIZ-Україна.
Переважна більшість цих шкіл включена до вибірки шкіл-учасниць ДоСЕН, що дозволить зробити певні висновки про ефективність впровадження цієї програми, побачити, чи матиме учнівство цих шкіл перевагу у розвитку соціально-емоційних навичок – порівняно з тими школами, де подібні програми не впроваджуються.
Програма СЕЕН не є в переліку обов’язкових, тож вчительки і вчителі запроваджують її за різними моделями інтеграції в освітній процес – в одних школах як окремий предмет, в інших долучають до уроків з інших предметів окремі компоненти програми. Крім того, вчительство використовує СЕЕН на класних годинах, у форматі гуртка та позашкільній діяльності.
Під час (не)конференції ми отримали відгук від однієї зі шкіл, яка бере участь у проєкті. Вчителька з Франківщини Олександра Сербенюк розповіла, що класні керівники впроваджують програму на виховних годинах, а вчительки і вчителі використовують окремі її елементи під час уроків.
"Попри це, ми мріємо, щоб у навчальній програмі був один урок, який би передбачав соціально-емоційне навчання. Це б давало набагато кращий результат, хоча ми й вже помічаємо його у наших дітей, коли робимо вправи. Особливо під час повітряних тривог, коли діти стурбовані, відчувають тривогу, страх", – каже Олександра Сербенюк.
Наша команда неодноразово отримувала подібні відгуки, відтак, ми міркували над покращенням соціально-емоційних навичок учнівства та перш за все вирішили з'ясувати, як ці навички (вимірюватися будуть 17 соціально-емоційних навичок) впливають та формують життя дитини. І навпаки – як середовище, в якому живе дитина, сприяє чи заважає формуванню цих навичок.
Для цього Україна доєдналася до ДоСЕН, і так само як і інші країни-учасниці, проведе опитування в рамках дослідження на початку нового навчального року.
Участь у дослідженні візьме учнівство (понад 7 тисяч осіб), вчительство, адміністрації шкіл (більше 2 тисяч осіб) та батьківство (близько 7 тисяч осіб). Опитування проходитиме на спеціально створеній онлайн-платформі, проте учасниці та учасники перебуватимуть у цей час безпосередньо в приміщенні закладу освіти та під наглядом представниць/-ків оргкомітету дослідження.
Кожна категорія учасників і учасниць матиме різний набір запитань, однак усі вони стосуватимуться соціально-емоційних навичок і їх формування у різних життєвих контекстах.
Вимір освітніх політик
Під час підготовки до дослідження, ми з'ясували, що практики вимірювання соціально-емоційних навичок в українській освіті не було. Загалом емоційна сфера в школах не отримувала багато уваги, навпаки – учнівські почуття намагалися притлумити, щоб у класах було тихо. А на соціально-емоційні навички не звертали увагу, адже не було методик їх вимірювання, а те, що не вимірюється, як правило, ніяк не враховується.
"Державна служба якості освіти України йшла іншим шляхом, маючи інструменти інституційного аудиту для оцінювання шкіл. Опитування у школах стосувалися засвоєння матеріалу з того чи того навчального предмета. Але вони не відкривають задекларовані державним стандартом компетентнісні підходи в навчанні повністю, бо не вимірюють їх. Тому ДоСЕН покаже повноту картини про те, що відбувається в системі освіти України", – розповів Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України, що є співорганізатором дослідження.
За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, сьогодні в Міністерстві забезпечують друк підручників, розробляють державний стандарт для старшої профільної школи, однак особливу увагу звертають на підтримку учнівської спільноти у час повномасштабного вторгнення. Зокрема, працюють над розвитком м'яких навичок, таких як сила волі, завзятість, креативність, вміння протистояти стресам і знаходити спільну мову з навколишніми, здатність адаптуватися до змін.
"Академічна успішність безумовно важлива, утім вона не гарантує потужний старт у професійному житті. Натомість розвинені м’які навички відіграють у цьому надважливу роль", – зазначає міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Своєю чергою ДоСЕН вимірює сформованість таких важливих навичок, як, зокрема, регуляція емоцій, широта кругозору, співпраця з іншими та самоефективність. Результати дослідження опрацюють та оприлюднять у 2024 році. За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, отримані дані вплинуть на методики викладання вчительок і вчителів.
Олександр Елькін, голова ради EdCamp Ukraine, член Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.