Кар’єрно-орієнтована школа в Україні – реально? Що змінить ця модель?
Уявіть собі школу, з якої дитина виходить з чітким розумінням напрямів розвитку. Дитина достатньо знає себе, свої сильні та слабкі сторони, свої бажання і свідомо приймає рішення про те, де саме вона хоче працювати. Вона знає виклики тієї чи іншої професії, можливості у цій професії, розуміє ситуацію на ринку праці зараз і яким він може бути через кілька років, впевнено йде саме у цю професію, знаючи, що точно буде мати місце роботи. Вона співвідносить свій вибір зі своїми схильностями та характером, не обираючи те, що є престижним для суспільства чи родини і є від того супер-щасливою.
Якщо дивитися на це глобально, то впроваджуючи кар’єрно-орієнтовану модель в освітню сферу, це значно спростить роботу Державній службі зайнятості в питаннях, які стосуються нормалізації ситуації на ринку праці у воєнний та післявоєнний час. За такого сценарію рівень безробіття в нашій країні стає нижчим, а трудові міграційні процеси в державі стають більш контрольованими, адже більшість молодих людей залишатимуться працювати в Україні, бачачи тут перспективи та стабільність.
Тому Сareer Hub ГО Центр "Розвиток КСВ" у партнерстві із Міністерством освіти і науки України в межах Програми USAID "Мріємо та діємо" розробили модель "Кар’єрно-орієнтована школа". "Кар’єрно-орієнтована школа" (КОШ) – це пілотна модель, розроблена робочою групою Career Hub за участі МОН. Наразі відбувається процес її тестування та калібрування – проведення пілотних сертифікацій у школах в різних регіонах України.
Мета сертифікації "Кар’єрно-орієнтована школа" – стимулювати процес змін у системі шкільної освіти, створити можливості для кар’єрного орієнтування школярів та школярок, які будуть реалізовуватися за єдиними стандартами в школах різних ступенів – початкова освіта (1-4 класи), базова середня освіта (5-9 класи), профільна середня освіта (10-12 клас) – у всіх регіонах України, навчити дітей обирати майбутню професію й будувати кар’єру в Україні, допомогти суспільству вирішувати проблеми, пов’язані з перенасиченістю персоналом в одних сферах та "кадровим голодом" – в інших. Кар’єрно орієнтована школа – це також системна взаємодія школи з батьками та особами, що їх замінюють, роботодавцями, місцевою громадою, закладами професійної, вищої та фахової передвищої освіти, іншими стейкхолдерами.
Про особливості моделі
Запропонована освітянам модель – це система заходів із покращення роботи кожної окремої школи у допомозі кожній дитині у питаннях, пов'язаних із кар'єрним орієнтуванням. Мета – зробити так, щоб дитина, незалежно від того в якій школі вона навчається і де живе – у великому місті чи селищі – отримала більше можливостей, аби свідомо обрати майбутню професію. Розробляючи цю модель, ми виокремили 10 критеріїв, на які варто орієнтуватися школам, формуючи програми у сфері кар’єрного орієнтування.
Далі – про деякі з критеріїв.
Індивідуальний підхід
Дитина – "наріжний камінь" у цій програмі. Ми намагаємося сформувати модель КОШ так, щоб кожна дитина отримала достатньо індивідуальної уваги до власних потреб та інтересів, можливість проаналізувати себе самостійно і змоделювати власне кар’єрне майбутнє.
Різноманіття
Кожна дитина особлива і для того, щоб вона могла знайти для себе корисну інформацію та класні можливості з урахуванням інтересів і вікових особливостей, здібностей у навчанні, необхідно урізноманітнювати сферу кар’єрного орієнтування, класні та позакласні заходи.
Інтегрованість і системний підхід до роботи
Важливо, щоб напрям кар'єрного орієнтування курував директор/ка школи, адже це людина, яка транслює певну позицію, надихає, стимулює, орієнтує педагогів щодо важливості допомоги дітям у виборі професій.
Не менш важливо, аби робота у цьому напрямі була плановою, комплексною та безперервною, починаючи з перших класів, аби дитина змалечку знайомилася зі світом професій.
Залученість усієї вчительської спільноти
Немає таких кейсів, коли один фахівець чи фахівчиня закривали усі потреби, пов’язані з кар’єрним орієнтуванням. Лише злагоджена робота всіх фахівців може зрушити з місця величезний пласт роботи.
Про що йдеться? Наприклад, молодша школа: від першої вчительки залежить те, як саме діти будуть знайомитися із професіями. Це може бути у форматі гри або через знайомство із батьками та їхніми професіями, через приємні екскурсії.
У старшій школі діапазон зростає, адже це вік, коли можна досліджувати певні здібності та особливості характеру дітей і коли дитина пріоретизує види діяльності, що довподоби саме їй. На цьому етапі вона очікує неабиякої підтримки від рідної школи, що має давати свободу і достатньо інформації для аналізу варіантів. Водночас вчителі у межах кожної шкільної дисципліни мають пояснювати, у яких професіях можна застосувати академічні знання. Це додасть учням мотивації, адже дуже часто в цьому віці вони ставлять запитання: а навіщо це мені і як я це застосую у майбутньому? Така тісна прив’язка академічних знань зі шкільної програми до майбутньої професійної реалізації допомагає дітям бути більш активними і краще бачити власні успіхи та перспективи.
Також сьогодні необхідним є залучення соціального педагога та шкільного психолога.
Робота з батьками
У кар’єрному орієнтуванні важливо заручитися підтримкою батьків, адже часто сім'я є носієм певних упереджень щодо професій. Відповідно, ми закладаємо певні моменти, пов'язані з тим, як інформувати батьків про можливості кар'єрного розвитку їхньої дитини, пропонуємо проведення заходів, які пов'язані з протидією стереотипам відносно професій, зокрема – гендерним.
Тут важливо дати батькам інструменти та знання стосовно того, як правильно підтримувати дітей у процесі кар'єрного орієнтування, на що слід звертати увагу. Батьки, своєю чергою, так само потребують допомоги та підтримки в процесі вибору дитиною фаху. Ми всі знаємо, що цей процес є стресовим не лише для школярів, і важливо своєчасно давати батькам інформацію щодо вступної кампанії, допомогти їм зорієнтуватися у програмному забезпеченні, яке наразі використовується для відслідковування рейтингів дитини, подачі документів тощо. Це має знизити рівень напруги у родині.
Партнерство шкіл з бізнесом та роботодавцями
Дуже важливий елемент майбутньої моделі кар'єрного орієнтування – підтримувати зв’язок з місцевим бізнесом, запрошувати місцеві підприємства та роботодавців до школи для зустрічі зі школярами. Це надасть розуміння ситуації із кар’єрними можливостями у їхньому регіоні проживання.
Що це може бути: програми стажування або літньої практики, створення для школярів тимчасових робочих місць (це такий собі тест-драйв професії), де за згодою батьків діти могли би працювати у вільний час, що додасть впевненості.
Про "лагідну" інтеграцію КОШ в українську освіту та її перспективи
У цієї моделі насправді є багато стейкхолдерів. Є школи та вчителі, які в них працюють, є батьки учнів та самі учні, є Міністерство освіти і науки України, інститути, що розробляють матеріали та слідкують за якістю освіти, відповідають за діджиталізацію. Також є роботодавці та підприємці різних рівнів по всій Україні. Якщо всі ці стейкхолдери зроблять хоча б один невеликий крок назустріч цій реформі (новій моделі), то ми одразу отримаємо великий прогрес.
Які це кроки?
З боку школи:
- впровадження підходів формування плану дій у сфері кар'єрного орієнтування;
- проведення заходів на рівні класу, паралелі, школи;
- робота з батьками;
- надання інформації про наявні професії, у яких необхідним є використання тих чи інших академічних знань.
З боку батьків: відгукуватися на прохання педагогів приходити на зустрічі та розповідати про власну професію, пропонуючи це власним дітям та їхнім однокласникам. Якщо є змога, провести екскурсію для дітей на роботі, організувати там невелику практику, що дасть можливість молоді подивитися на внутрішню "кухню" професій.
З боку роботодавців: взаємодіяти з закладами освіти, приходити на зустрічі із молоддю, організовувати екскурсії на підприємства, виробництва, давати практику. Не боятися працювати з молоддю без досвіду, давати можливість їй перевірити себе і власні навички. Можливо, хтось із них насправді є ідеальним/ою кандидатом чи кандидаткою на якусь із позицій, але ви про це не дізнаєтесь, якщо не спробуєте.
Ольга Лущик, експертка Career Hub з розробки моделі "Кар’єрно-орієнтована школа", спеціально для "УП. Життя"
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.