Дар’я Сидоренко: Що не так з МСЕКами, і як це змінити?®

PROMOTED.

Мабуть, більшість українців чули історію з Харкова, де українському захиснику, який ледь не залишився без ноги, відмовили надати необхідну групу інвалідності. Голова обласної медико-соціальної експертної комісії порадила учаснику бойових дій "відрізати ногу". Це історія, яка стала відомою і дозволила вивести дискусію про проблеми МСЕКів на новий рівень.

Однак халатне ставлення й зверхність – це лише верхівка великого айсберга проблем, які характерні медико-соціальним експертним комісіям. Тому коротка відповідь на питання, що не так із МСЕКами – усе.

Починаючи від того, наскільки реально травмованій людині без допомоги потрапити в приміщення комісій, закінчуючи вичерпністю переліку документів, який треба представити. Але змінити все і водночас неможливо.

Тому далі – про основні проблеми, з якими люди з інвалідністю зіштовхуються при взаємодії з медико-соціальними експертними комісіями. Важливо: йдеться про ті проблеми, які цілком реально усунути вже зараз, внісши зміни до чинного законодавства, зокрема до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 3 грудня 2009 року № 1317.

Процес направлення на медико-соціальну експертизу наразі невпорядкований. За чинними правилами, щоб потрапити на медико-соціальну експертизу, людина має пройти повне медичне обстеження. Але через те, що законодавством не встановлено єдиного порядку такого обстеження, на практиці воно може проводитися по-різному: шляхом госпіталізації або амбулаторно.

Якщо усунути визначення "повного медичного обстеження" та запровадити замість лікарсько-консультативних комісій мультидисциплінарні реабілітаційні команди, ми отримаємо значно впорядкованіший процес проходження огляду.

Терміни розгляду. Зараз існують суперечливі правила про те, за скільки часу повинен відбуватись огляд людини. Визначаємо конкретний і адекватний термін – 5 днів, і суттєво спрощуємо життя усім учасникам процесу.

Жодної цифровізації. Українською "Дією" захоплюється світ. Сертифікати про вакцинацію з легкістю з'являлись у наших смартфонах. Але коли мова йде про процес взаємодії з комісіями – це все виглядає ніби паралельна реальність.

Через відсутність електронних черг та можливості подачі документів онлайн люди змушені витрачати багато зайвого часу. Врешті, й самі комісії також.

Важливо розуміти, що чинне законодавство дозволяє електронне направлення на медико-соціальну експертизу, але комісії не підключені до системи eHealth. Також дані до Центрального банку даних про інвалідність вносяться комісіями несистематично. Це унеможливлює формування повної статистики щодо осіб з інвалідністю. Інтегруємо дані з ЦБД та eHealth – і отримуємо значно простіші процедури та якісніше розуміння ситуації щодо кількості людей з інвалідністю.

Обмежені можливості для працевлаштування. У індивідуальній програмі реабілітації фіксується обмежене коло видів діяльності або навіть окремі професії, які може виконувати людина. Можна піти іншим шляхом – запровадити принцип, що "не заборонено, те дозволено". Це значно розширить можливості людей знайти роботу.

Відсутність прозорості у термінах, на які встановлюється інвалідність. Зараз термін, на який встановлюється інвалідність, становить 1-3 роки. Це надає занадто великі повноваження членам комісій вирішувати, на який саме термін встановити інвалідність.

Встановлення чітких термінів інвалідності для різних захворювань/груп захворювань дозволить людині чітко розуміти свої права та зменшить корупційні ризики.

Варто також згадати, що зараз триває велика і складна реформа процедури отримання інвалідності. Вона передбачає перехід на міжнародну класифікацію функціонування, якою вже давно користується багато країн.

Побоювання, що перехід на таку систему, зменшить коло осіб, які мають інвалідність та отримують соціальні виплати, є безпідставними. Моя колега Маріана Онуфрик, яка досліджує цю тему, наводить важливу статистику, яка це підтверджує.

В Україні до повномасштабного вторгнення інвалідність мали 6% людей. У той час, як у США, в Австралії, тобто в тих країнах, де давно впровадили МКФ, 18% осіб мають інвалідність. Це не означає, що там народжуються хворіші люди чи вони частіше зазнають травм, просто за набагато більшою кількістю ознак особа може отримати інвалідність.

Та запрацює ця система в кращому випадку наступного року. А люди з інвалідністю, як і люди без інвалідністю, заслуговують гідного ставлення кожного дня.

Тому змінювати якість роботи медико-соціальних експертних комісій потрібно вже зараз.

Тому змінювати якість роботи медико-соціальних експертних комісій потрібно вже зараз. Ми з колегами з Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип", Української Гельсінської спілки з прав людини та громадською організацією "Разом проти корупції" вже звернулись до Міністерства охорони здоров’я з відповідними пропозиціями.

Якщо їх врахують і приймуть, ми отримаємо швидку, зрозумілу, об’єктивну та просту процедуру отримання інвалідності та взаємодії з МСЕКами вже сьогодні.

Дар'я Сидоренко, виконавча директорка громадської спілки "Ліга сильних".

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріал представляє позицію автора і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження"

Головне сьогодні