Презентація нової книжки Ірени Карпи: голих тіл не було
Четверо охочих радісно вирізали для ляльки одежу з намальованого асортименту, і руки їх, треба сказати, тримтіли від щастя - дитинство, воно зажди дитинство. Так пройшла акція "Вдягни голу Карпу".
За це ведуча вечора Юка Гаврілова роздала дівчатам-вирізальницям шоколадки. Ніяких зборів на допомогу дитячим будинкам до зимового сезону - як це можна було собі навигадувати виходячи з назви акції - не було.
Вітати Ірену прийшли Сашко Положинський, співачка Lama, Олесь Доній та ще багато-багато знаних персонажів.
"Життю" Ірена розповіла, що книжка "Dобло і зло" подобається їй найбільше з усіх до цього писаних:
- Не тільки тому, що вона пов'язана зі спогадами про дитинство. Просто вона насправді дуже весела і дуже добра.
- Слово "добро" в назві з літерою "л" через близькість до дитячості?
- Це японською. В мене сестра - японіст, от вона колись сказала, то мені так сподобалось, що я поставила в назву.
- Це такі просто філософські вічні поняття - добро і зло.
- Я зараз відчуваю, що з віком стала гостріше сприймати такі штуки. Все це, звичайно, перемішано, і чітко не можна визначити, що саме є злом, а що добром. Але в мене зараз на очах дуже багато такого проходить, що видається за добро, а насправді ним не є. Подається ніби так класно все, а всередині. Тому я дуже різко щось починаю ставитись до всякого такого бруду.
 |
Редакторка видавництва запевнила, що ті самі люди, які замовляють у клубі книжки на кшталт "як приготувати вечерю у горшику", замовляють і Карпу. Тобто, все за старим та відомим: "хліба і зрєліщ".
Була на презентація і та сама Надя Кропива, "єдина бойфрендка", як про неї казала Ірена, та ще багато як казала, бо про неї є в кожній книжці.
Звичайно, "Життя" поцікавлось, чи бува не проти Надя оприлюднення всіляких інтимних подробиць з її життя.
- Я дуже рада, що Ірена все це описує, тому що це наші реалії. А особливо в цій книжці - все наше дитинство. Я вже сім років живу у Франції, тільки приїхала з Парижу - сюди на презентацію. Справді, просто щаслива, що вона це все описала! - Сказала нам Надя.
З читання уривків про те, як "сльози текли аж по самій сраці" і "знущалися з бідної товстої Карпи", а Кропива клала ногу на парту і "починала шкрябати по ній обома руками" вийшла мало не вистава.
Хоча був всього-навсього мікрофон, книжка та Карпа - всього по одному екземпляру.
Все це супроводжувалося ілюстративними рухами (руки в боки та всі баби Мані світу дивилися б та заздрили) та театральними інтонаціями, від яких падали на діванчик від сміху журналістки 5-го каналу, а на думку спадала ідея термінової необхідності видавити Карпини книжки на касетах.
І таки справді - скоро з'являться аудіокниги, де все буде саме так: з інтонацією, вигуками та реготанням, бо Ірена вже читала-начитувала.
Якщо оцінювати книжку з позицій моралі, постмодерну, фабульності та іншого препаратного арсеналу, може вийти дуже багато чого полярного. Єдине, що можна сказати з упевненістю - Карпу неможна перекладати російською, неможна редагувати та корегувати і неможна забувати, як вона це все сама розповідає.
Теоретично, звичайно, можна - але не треба, з почуття гуманності до творчості і варіантів її сприйняття.