Андрухович VS Нацкоммор
16 січня 2010, 18:05
У п’ятницю 15 січня від 18-30 до 21 години, українські митці боролися з цензурою.
"Нацкоммор" – абревіатура. Її дуже вподобав Юрій Андрухович "за оту часточку ¬- мор". Це слово придумав Євген Захаров для позначення НЕК з питань захисту суспільної моралі.
Акція " АнтиНЕК: ні цензурі! " мала на меті показати боротьбу із міфічним Нацокммором титанів, щоб не сказати корифеїв, Юрія Андруховича, Леся Подерев’янського й Андрія Бондара. В релізі заявляли також Сергія Жадана, але харківський поет не приїхав з особистих причин.
[L]Судячи з вчорашньої акції, Нацкоммор можна побороти словом.
Спочатку Бондар зачитав жартівливе звернення НЕК із проханням вилучити з обігу української мови слова та словосполучення на кшталт "попи здували, шабля, гребля, член-кореспондент".
Потім Андрухович читав свої оповідання з нового твору про міста . Щоправда, були вони порівняно не першої свіжості – майже все те ж саме вже звучало у вересні на вечорі "Культпохід 2х2".
Ці тексти до цензури чи боротьби з нею мали доволі опосередкований стосунок – там ішлося про Єнакієве, про проституток у готелях Києва та Мінську, а також про в’язнів і директора-філолога-германіста однієї швейцарської тюрми.
Сергія Жадана не було. Його втіленням на сцені стали голоси Андрія Бондаря та Юрія Андруховича, що виконали декілька поезій Жадана зі збірки "Ефіопія".
Кульмінацією, судячи з реакції зали, став виступ Леся Подерев’янського, котрий прочитав свою знану напам’ять багатьом присутнім п’єсу "Блєск і ніщєта під*расів".
Трохи розбавив старі тексти новий – спіч Богдана Бенюка, члена НЕК з питань захисту суспільної моралі. Вийти на сцену його попросила записка з залу наприкінці вечора.
Спочатку Бенюк розповів неполіткоректний анекдот про єврея та араба (тут можна згадати про словосполучення "розпалювання міжрелігійної та міжнаціональної ворожнечі), потім матюкнувся у відповідь на зауваження якоїсь дівчини-глядачки і виголосив неоднозначну тезу про "триматися однієї крові".
В дещо політичній площині вечір і добігав кінця. Від правих тез про кров перейшли на вибори. І сталося очікуване: поставили запитання "За кого будете голосувати?"
Присутні митці дружньо відповіли "За …". Частина залу зааплодувала, частина залу обурювалася, як можна голосувати за "слабака".
Кінець-кінцем хтось із глядачів таки запитав, чи довго триватиме "агітація". Бондар пообіцяв припинити 16 січня о 00 годині 00 хвилин.
Та навіть попри політику та емоції навколо питань цензури, весь вечір не полишало враження, що митці просто знайшли красивий привід зайвий раз нагадати про себе публіці.
Що їх спонукало до акції боротьби з НЕК? Судова справа Олеся Ульяненка почалася в березні 2009 і наприкінці листопада минулого року завершилася. Олександра Володарського не посадили, а спокійно-собі випустили під підписку про невиїзд. Приводом міг стати хіба свіжий інцидент – загроза заборони прокату російського фільму "Ми з майбутнього – 2".
Чому не протестували раніше? Андрухович пояснив, що рік тому, коли почалася справа Ульяненка , йому не хотілося чинити якось банально й обмежуватись підписанням петицій чи листів до органів влади.
Кінцева мета, задекларована Андруховичем – це скасування НЕК: "У цій ситуації нічия нас не влаштує".