МОЗ, АЛО!
Поки на Сході нашої країни триває АТО, Міністерство здоров'я України впровадило нову операцію зі знищення української нації – АЛО, або антилюдську операцію, повністю зриваючи терміни тендерів на закупівлю життєво необхідних ліків в Україні на 2014 рік.
Це означає, що вже зараз пацієнти з важкими захворюваннями опиняються без життєво необхідних препаратів.
А з вересня-жовтня в Україні не залишиться ліків по всіх держпрограмах, включаючи ВІЛ-інфікованих пацієнтів, життя яких повністю залежить від держави, адже ці ліки не можна купити в аптеці.
Таких пацієнтів в Україні налічується майже 44 тисячі, і вони можуть почати помирати без ліків уже восени цього року.
Міністерство охорони здоров'я виконує 18 державних програм, ліки за якими закуповують централізовано кожного року і розвозять по лікарнях. В основному, це такі важкі захворювання, як онкологія, гепатити, ВІЛ/СНІД, гемофілія та інші на загальну суму понад 2 мільярди гривень.
Згідно із законом "Про здійснення державних закупівель", з моменту оголошення торгів на закупівлю ліків до укладання договору з переможцем визначено до 70 робочих днів.
А на поставку препаратів безпосередньо до пацієнтів, особливо, коли мова йде про препарати іноземного виробництва, йде до чотирьох місяців роботи. Тому зазвичай тендери оголошують в січні-лютому, щоб восени встигнути завезти препарати в лікарні.
Надворі вже майже липень. Попри обіцянки трьох найвищих чинів міністерства, тендери, до сьогоднішнього дня, було оголошено лише по двох програмах – і успішно зірвано через недолугість чиновників.
Лише 17 червня, знаючи про обурення всіх пацієнтських організацій та підготовку цієї статті, на сайті державних закупівель почали з'являтись інші тендерні оголошення.
Саботаж ціною в тисячі життів
Так що ж це: недбалість, провокація, халатність? Чи все ж таки знову корупція?
Як стверджують деякі високопосадовці – це чистий саботаж із чіткою політичною метою усунути новоспеченого міністра, який пройшов до влади за квотою Майдану, а не однієї з політичних сил.
Мало хто знає, що в Україні система влаштована так, що зробити це дуже просто: призначити заступника міністра, особливо в дуже слизьких та публічних питаннях – як, скажімо, тендери.
Тендери, через які постійно мала публічні проблеми Богатирьова, і на яку вже завели кримінальну справу, та майже всі міністри охорони здоров'я.
Як виявляється, в нашій країні міністр не має жодного законного права обирати та призначати собі заступників – їх спускають згори. Система ще за Януковича була зміцнена таким чином, щоб централізувати та повністю контролювати владу, щоб раптом якийсь із міністрів не надумав влаштувати в міністерстві революцію та почати грати за своїми правилами.
Відповідно і звільнити заступника може тепер лише Кабмін. Дивно, але зазвичай топ-менеджери, якими фактично є міністри, самі мають підбирати собі команду, з якою працюватимуть, адже від цього дуже сильно залежить успіх будь-якої роботи. Та не в нашій системі.
Під виглядом усунення конфлікту інтересів та профілактики "кумівства", влада навіть на рівні заступників міністрів узурпована в одних руках, роблячи таким чином самих голів міністерств "весільними генералами".
Нинішній перший заступник міністра і за сумісництвом голова Комітету конкурсних торгів – пан Салютін. Його пов'язують із депутатом від "Батьківщини" Миколою Мартиненком. Складається враження, що саме Салютіна приставили згори "сірим кардиналом" із завданням: не допустити проведення тендерів на закупівлю ліків нинішнім складом МОЗ, яке очолює Мусій. Адже від голови комітету, власне, і залежить швидкість, прозорість тендерів та дотримання строків виконання програм.
І попри те, що міністр неодноразово давав прямі доручення своєму першому заступнику оголосити тендери в найкоротші терміни, Роман Салютін виконав свою функцію "бездоганно", довівши ситуацію із закупівлями до критичної точки.
Минулої п'ятниці він, отримавши наказ від віце-прем'єра негайно оголосити тендери, занедужав та втік на "лікарняний".
 |
 |
Ukraine, fuck corruption
За роки незалежності український уряд змінив 16 міністрів охорони здоров'я. Для кожного нового голови міністерства тендери на закупівлю ліків – найбільший виклик, адже йдеться про середню суму в два мільярди гривень на рік, яку треба ефективно освоїти.
За неофіційними підрахунками, десь половина цих грошей зазвичай йшла до кишень чиновників – не лише міністра (хоча і він мав свою "маржу"), а заносилася на саму вершину.
Партія регіонів, що була при владі останні кілька років, руками ставленика Януковича в МОЗ-і пана Богачева блискавично налагодили систему відкатів та тендерних трюків.
Тендери на закупівлю ліків та обладнання оголошували вчасно, як по годиннику. Але і гроші за свою роботу брали чималі –лише на одних онкопрепаратах для дітей могла вкрасти понад 27 мільйонів гривень. На СНІД-і та туберкульозі перевитрати на препарати також були колосальними – у 2012 році 37 мільйонів, у 2013 – 17 мільйонів.
Саме тому зміна кожного міністра охорони здоров'я так болісно сприймалася громадськими активістами, пацієнтами та міжнародними організаціями, що надають Україні фінансову та технічну допомогу – такими як Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, UNAIDS, USAID та іншими.
Адже кожна зміна міністра – це зміна правил гри. Перерахунок кошторисів, зміна списків та дозувань препаратів, жонглювання цінами на ліки, що, по суті, забирає такий дорогоцінний час. Час вартістю в життя.
Це брудна гра нечистих на руку чиновників, фармацевтичних компаній та продажних лікарів, які забувають про те, що за кожною хвилиною у затримці тендерів та за кожною копійкою перевитрачених державних коштів стоїть людське життя.
Часто це життя – дитяче.
"Весільний генерал", або Рецепт для міністра
За злою іронією долі, майже всі прекрасні, чесні і відкриті люди проходять крізь кардинальні і часто незворотні зміни своєї свідомості, тільки-но вони отримують свою посаду. Пояснення у всіх просте: "Я тепер політик і багато на що не маю права".
Коли Олег Мусій очолив міністерство, пацієнтська спільнота і громадські активісти зраділи. Нарешті до найважливішого для здоров'я українця міністерства прийшла "своя" людина. Яка допоможе побороти корупцію, стане поряд з громадськістю і змінить ці нелюдські правила гри, що існували в тій будівлі від самого її створення.
І дійсно, двері МОЗ-у в прямому і переносному сенсі широко відкрили для громадськості: хочете зайти до МОЗ – без проблем, лише паспорт покажіть на вході. Хочете входити до тендерних комісій – не питання, введемо пацієнтів в усі групи. Треба зустрітися особисто з міністром, щоб озвучити йому або його заступнику нагальне питання від громадськості – будь-ласка, у будь-який час.
Так, пацієнти ініціювали перший в історії України круглий стіл, де разом зібрали міністра, фармацевтичні компанії та громадськість з однією лише метою: випросити у "великої фарми" дотації для України, яка цього року переживає найтяжчу економічну кризу і 50%-відсоткове здорожчання препаратів.
Але, на жаль, усі ці кроки і реверанси, відкритість та готовність прислухатися, в реальності не дали жодного результату, на який очікували пацієнти: не декларативні, а справжні вчасні та чесні тендери міністерства вперше в житті чекали ми від висуванця Майдану в МОЗ-і.
Навіть публічне звернення до міністра та його заступника від ключових пацієнтських організацій країни негайно оголосити тендери дало лише формальний результат. Під тиском громадськості тендери на закупівлю частини ліків оголосили 23 липня, із затримкою на півтора місяці, і лише за декількома програмами.
Коли будуть оголошені тендери по інших програмах – велике питання, яке зараз хвилює пацієнтів по всій Україні.
Зупинити АЛО
Патова ситуація, що склалася сьогодні із закупівлею життєво необхідних ліків, уже не може бути вирішена в традиційний спосіб. Оголошені із такім запізненням тендери, якщо і відбудуться далі без збоїв, призведуть до періоду "без ліків" в півтора місяці. Подальші процедурні затримки будуть цей період лише розтягувати.
Міністр у якості "весільного генерала" не впорався із завданням ні уряду, ні громадськості, намагаючись всидіти на двох стільцях одночасно.
Кабмін самостійно поставив цю пастку і повинен знайти з неї вихід будь-якою ціною в найкоротші терміни. Негайна заміна міністра або його заступників на цьому етапі жодним чином ситуацію не покращить, радше навпаки, – заведе її в глухий кут.
Адже новий міністр візьме нову мітлу, яка замете всіх хворих українців в прямому сенсі до цвинтарів. Якщо зараз тендерний процес буде перезапущено – а це неминуче стається зі зміною міністрів, – ліків пацієнти не отримають взагалі. Бо за шість місяців весь тендерний цикл новачку пройти неможливо, а через півроку всі й без того мізерні гроші на ліки повернуться до державної скарбниці, за законом України.
Нещодавно президент Петро Порошенко прийняв рішення зупинити АТО на Сході України.
Чи винайде спосіб кабмін або сам президент зупинити АЛО, запущене міністерством охорони здоров'я, по всіх регіонах нашої держави проти її громадян, покажуть найближчі тижні.
Адже діяти треба негайно, і рішення приймати нетрадиційні.
Судячи з того, якими темпами та з якими складнощами ці тендери було оголошено, найгірше чекає на нас попереду.
Очевидно, що очільники МОЗ з 90%-ю вірогідністю не спроможні впоратися з цим викликом самостійно, адже умовити фармацевтичні компанії вийти на торги з минулорічними цінами з огляду на фінансову кризу, довести тендери до логічного завершення, не допустити зриву жодної життєво необхідної закупівлі та проконтролювати процес безперебійних поставок до кожного пацієнта – надзавдання для нинішнього міністерства.
Лише спеціальний "антикризовий" менеджмент з боку уряду, щоденний контроль дій очільників із залученням громадськості та ЗМІ здатний зупинити АЛО, що вже запущено в Україні проти українських пацієнтів.
Післямова
Михайлик (ім'я змінено) живе у дитячому будинку та кожного дня п'є життєво необхідну терапію.
Він не винен в тому, що в нього ВІЛ. Інфекція дісталася хлопчикові від народження, і він прожив свої 5 рочків життя, як міг, навчаючись кожного дня не пропустити дзвіночок "пігулка".
В Україні на лікуванні антиретровірусною терапією, яку вживають за кошт держави пожиттєво, знаходиться майже 44 тисячі людей. Майже всі вони повністю залежать від держави, адже ці ліки в Україні не можна купити в аптеці.
Якщо ВІЛ-позитивна людина хоч три дні не вживає ліків, вірус імунодефіциту мутує і напряму починає загрожувати життю кожного пацієнта. Ліків у СНІД-центрах сьогодні залишилося до вересня. Максимум – до жовтня.
Якщо МОЗ ще хоча б тиждень зволікатиме з проведенням тендерів на закупівлю антиретровірусного лікування, якщо політичні амбіції, халатність та бажання підзаробити у чиновників нової української влади переважатимуть – маленький Михайлик, а також 44 тисячі його співвітчизників просто почнуть помирати вже у вересні 2014 року.