Хлібне місце в медицині: навіщо Степанову потрібен ручний керівник в НСЗУ

4568
14 квітня 2021

Національна служба здоров’я України створена у 2017 році. 

НСЗУ оплачує послуги для пацієнтів, керує бюджетом і його розподілом між медзакладами. І виплачує кошти безпосередньо лікарням за надані послуги, без посередництва місцевих рад. 

Як було раніше? 

На українську медицину щорічно фінансують з Державного бюджету. 

У 2021-му на Програму медичних гарантій виділено 123 мільярди гривень. Саме ці гроші держава витрачає на оплату медичних послуг в українських лікарнях, відшкодування вартості ліків для хворих на діабет, серцево-судинні хвороби тощо.

Раніше цими коштами розпоряджалися департаменти охорони здоров’я (ДОЗ). Вони отримували ці гроші за так званою субвенцією (дотація місцевим бюджетам з держбюджету) на регіони, і далі оплачували ними роботу лікарень.

Бюджет на лікарні держава рахувала за формулою у прив’язці до населення та ліжко-місць і виділяла кошти на Міністерство охорони здоров’я. 

Гроші жодним чином не сприяли заохоченню лікарень вдосконалюватися для пацієнта

МОЗ розподіляло їх по областях. А далі всередині кожної області вони розподілялись місцевими фінуправліннями разом з ДОЗ.

Якщо коротко, гроші скеровувалися на лікарні за невідомою схемою. Єдиних чітких правил не було. 

Ані прозорого контролю, ані логіки, ані правил. Кошти "йшли", але невідомо куди, невідомо кому і, головне, невідомо на що. По суті "розчинялися" у невідому напрямку. 

Це жодним чином не сприяло заохоченню лікарень вдосконалюватися для пацієнта, медперсонал мав мізерні зарплати (ставки), а пацієнт знав один важливий принцип щоб якісно отримати медичну послугу треба лікарю "занести презент/конверт". 

Як стало?

Але настав час, коли це все змінилося. І всі тіньові схеми "накрилися". 

У 2017 році створили Національну службу здоров’я України, яка почала розподіляти гроші прозоро і за правилами для всіх закладів.

Відтепер, щоб лікарні отримати гроші, їй потрібен контракт із НСЗУ. Для цього лікарня повинна відповідати певним критеріям. А саме: мати  професійний персонал та якісне обладнання. Для того, щоб надавати пацієнту якісну медичну допомогу.

І таким чином за свою чесну роботу тепер лікарня отримує контракт і відповідно фінансування. Головне, що все це відбувається без зайвих "рук". 

Для пацієнта такий принцип означає одне: тепер за медичні послуги платить держава. І пацієнт має отримувати їх безоплатно. 

ЩО ЗМІНИЛА МЕДРЕФОРМА ЧИТАЙТЕ ТУТ: То ходять гроші за пацієнтом чи ні? Що відбувається із сімейною медициною насправді

З появою цієї служби зарплати лікарів первинної ланки сімейних лікарів зросли вдвічі або навіть втричі до понад 20 тисяч грн.

Як тільки служба почала платити лікарям вторинної і третинної ланки, бюджети багатьох лікарень зросли в рази. 

До прикладу, Одеський онкодиспансер за договором з НСЗУ отримав на 450% більше, ніж у 2019 році, коли медреформа почала працювати на вторинній ланці (з квітня 2020 року). 

Так само сталося і з Ужгородським міським пологовим будинком. Він отримав у 5,4 рази більше. За контрактом із НСЗУ це 96 млн грн, а по субвенції минулого року лише 17,4 млн грн.

А от Дніпровська міська клінічна лікарня №4 у 2019 році і взагалі мала субвенцію у 59 млн грн. А за контрактом із НСЗУ у 2020 році сума зросла в дев’ять разів (!) і склала понад 534,6 млн грн. 

Чи відчули це вже пацієнти та лікарі: по-різному. Деякі змогли підвищити зарплати лікарям-хірургам до 70 тисяч грн на місяць (так, вам не привиділося), а деякі зберігають на рахунках мільярди грн на чорний день

І цей чорний день для лікарень може настати вже дуже скоро.

Чому Степанову так важливо поставити на голову НСЗУ "ручного" керівника?

НСЗУ це дітище медичної реформи. 

Служба відповідає за один із ключових елементів фінансування системи охорони здоров'я. І, наголошу: прозоре і відкрите фінансування. 

Саме тому найближчим часом з цього процесу зникне людський фактор. Взагалі. Усі контракти будуть погоджуватися в електронній системі. 

І ось тут криється корінь зла для Степанова. Саме цього автоматизму та неможливості "осідлати" грошові потоки і боїться профільний міністр Максим Степанов. Адже йому вигідно в ручному режимі "роздавати" гроші лікарням. 

Саме тому сіністру Степанову потрібен "ручний" голова НСЗУ. Йому конче треба згорнути всі електронні процеси і скасувати рівні та прозорі правила.

Призначити очільниками регіональних департаментів НСЗУ своїх людей. І  вирішувати на рівні регіонів, яка лікарня і скільки грошей отримає.  

До речі, несправедливість і відвертий лобізм у медицині ми зараз спостерігаємо на прикладі скандальної історії із Центром мікрохірургії ока. 

Коли заклад, який не прагне жодним чином реформуватися, хоче увірвати 140 млн від держави просто так. Саме таку постанову тягнув через Кабмін Степанов ще навесні минулого року

Але це дуже незручно і довго. Тому Степанову треба "свій в доску" очільник НСЗУ.

Хто ж може очолити НСЗУ?

Зараз триває конкурсний відбір на голову НСЗУ. 

Після перших етапів фіналістів залишилося троє. Двоє з них співробітники НСЗУ, які стояли біля витоків створення закладу і досконало знають систему: Тетяна Бойко та нинішній очільник установи Андрій Віленський. 

Третій фаворит міністра і захисник "тітушок" Вадим Арістов. 

Саме Арістова свого часу спіймали на тому, як він проводив тренінги в Інституті серця Бориса Тодурова. Розповідав медперсоналу як себе поводити, щоб перешкоджати роботі ЗМІ та активістам, коли в дитячому відділенні перераховуватимуть "тітушку" Крисіна чи чергового вбивцю майданівців. 

БІЛЬШЕ ПРО ВСІХ КАНДИДАТІВ ТУТ: Хто розпоряджатиметься 123 млрд на українську медицину? Новий конкурс від Степанова

А вже зараз, коли якраз триває конкурс, Арістов "засвітився" на телеканалах, як захисник Степанова. 

Відбілював міністру репутацію, розповідаючи, ніби той все робить добре, а усілякі установи йому лише перешкоджають. 

До слова, Степанов уже намагався рейдернути Національну службу здоров’я і провести конкурс за своїм сценарієм закрито. 

Тоді очільник МОЗ заявляв, що шукає кандидата, який "має виправити помилки, допущені під час першого етапу медреформи"

Як я здогадуюся, одна із "помилок", на думку Степанова, прозорість налагодженої фінансової системи, яка не дозволяє керувати системою в ручному режимі.

Ольга Стефанишина, народна депутатка від партії "Голос", ексзаступниця міністра охорони здоров’я, спеціально для УП.Життя.

Титульна світлина ukraine-inform.com

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

У Києві розпочали вакцинацію проти COVID-19: де можна щепитися і кому

Як записатися на вакцинацію проти COVID-19: 4 способи

Скільки українців на добу можуть отримати щеплення проти COVID-19, та коли вакцина буде у відкритому доступі

В уряді хочуть невикористані вакцини проти COVID-19 продавати приватним клінікам

Степанов обіцяє, що Україні повернуть гроші, якщо вакцина від Sinovac не буде ефективною на 70%

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua