Проект бюджету-2016. Зашморг для пацієнтів України

Учора маленькі діти з муковісцидозом просили президента Петра Порошенка дозволити їм дихати, а отже – жити.

Маленькі. Діти. На морозі. Стояли. Перед. Адміністрацією. Президента. України.

Доведені до відчаю мами принесли поламані протигази, щоб показати, як живуть такі діти в Україні без ліків.

Майже не живуть, а задихаються. Бо держава не виділяє й половини коштів на їхнє лікування: з 23 потрібних мільйонів є лише 8.

Це не перша акція пацієнтів на тему вбивчого проекту бюджету від Яресько, який цими днями має затвердити бюджетний комітет ВРУ.

Три тижні тому пацієнти з ВІЛ, гемофілією, онкологією та іншими тяжкими захворюваннями виходили на мітинг під Мінфін.

В проекті бюджету чорним по білому написано: наступного року лише 9.4% зі всіх хворих на гепатит виживуть наступного року.

ВІЛ-інфікованим пощастило трохи більше: на них Мінфін виділив аж 24,8% від потреби.

Пацієнтам з гемофілією (без ліків вони стікають кров’ю за 7 хвилин) взагалі пощастило: аж 27.1% з них матиме можливість наступного року пролікуватися за державний кошт.

Таке антигуманне ставлення до людей з боку чиновників я не зустрічала в жодній країні світу.

"Пацієнтів з гемофілією, які приїжджають з України на міжнародні конференції, завжди помітно неозброєним оком",– сказав мені одного разу експерт з Хорватії.

"Бо вони всі – інваліди. Через те, що їм не надають ліки, кров виливається в суглоби, і пацієнти не можуть рухатися. У нас таким хворим держава надає повноцінне лікування на 100%. Вони ведуть звичайний спосіб життя, і навіть можуть стрибати з вишок у басейні! – додав він.

Фантастична історія для майже кожного пацієнта з гемофілією в Україні.

Наприклад, мама 7-річної Нони з гемофілією, з жахом очікує її 12-ти річчя.

Приблизно тоді в дівчинки почнеться місячне, і якщо дитині не нададуть потрібні ліки, вона просто стече кров’ю на смерть. За 7 хвилин.

Епідемія СНІДу майже подолана в усіх європейських країнах.

СНІД – вже давно не вирок і не чума. А просте хронічне захворювання, типу діабету. З ним можна прожити довге і щасливе життя. Народити здорових дітей та побачити власних онуків.

Працювати і подорожувати. Більше того: люди, які вживають терапію, не заражають інших! А отже вірус не поширюється далі. Епідемія зупиняється.

Лише Україна для Західної Європи представляє реальну загрозу.

Бо б’є всі рекорди зі швидкості розповсюдження цієї інфекції. Коли європейці жаліються на те, що вони не завжди можуть знайти кожного ВІЛ-позитивного споживача наркотиків або ЛГБТ, щоб "нагодувати" його ліками, мені здається, що я приїхала до них з іншої планети.

Казати, що український уряд навіть не намагається знайти всіх ВІЛ-інфікованих, не варто. Адже навіть тим, хто вимагає лікування, стоячи в чергах до СНІД-центрів, або приходить на акції під Мінфін, просто відмовляє в життєво важливих ліках.

Соромно.

Коли європейці з широко відкритими очима запитують мене, ЧОМУ уряд так безвідповідально ставиться до пацієнтів. Чому чиновникам начхати на добробут нації та тривалість життя. Чому вони не турбуються про те, як подолати епідемії СНІДу, туберкульозу та гепатиту і як знизити смертність – я не знаю, що відповісти.

Цього року сталася унікальна ситуація: Міністерство охорони здоров’я написало запит до Мінфіну на реальну потребу в ліках.

Зазвичай, цей запит є повною калькою минулого року. І неважливо, що долар у нас рік тому коштував 15 грн, а сьогодні – 25. І майже всі ліки в державних тендерах – іноземного виробництва, тобто напряму залежать від курсу долара.

Мінфін кожного року наполегливо рекомендує МОЗу: більше коштів, ніж було минулого року, не просіть.

Реальна статистика в пацієнтах нас не цікавить.

Звітувати народу ми будемо за витрачені мільйони і розповідати про 100% виконання соціальних гарантій.

Але цього року МОЗ-таки зробив детальну довідку, яку точно побачили чиновники в Мінфіні. Її точно побачать народні депутати в бюджетному комітеті і комітеті охорони здоров’я.

Сума, яку життєво необхідно виділити Кабміну на програми лікування МОЗу, становить 8.1 млрд грн.

Це в рази більше, ніж зверху "спустив" Мінфін і повністю відповідає ситуації в Україні.

Кожного дня від нестачі ліків помирає близько 1 600 українців. Чи зможе хоч частка з них вижити наступного року – ми дізнаємося цими днями.