Чому марш за права тварин рятує людей

Рівно за місяць, 30 вересня вдруге відбудеться Всеукраїнський марш за права тварин.

За ініціативою UAnimals тисячі людей зберуться заради гуманістичних цінностей на центральних площах своїх міст: від Львова до Харкова, від Тернополя до Одеси.

У Києві марш за традицією стартуватиме о 12:00 в парку ім. Шевченка.

Минулого року в одній лише столиці подія зібрала понад 5000 людей.

Не дивлячись на дощ, похолодання і те, що подібна подія проводилась вперше, українці зібралися і сказали своє слово.

30 вересня ми знову пройдемо центральними вулицями міста, аби об’єднатися навколо гуманістичних цінностей та привернути увагу до прав тварин: на життя, на відсутність болю і страждань.

У моєму баченні світу цінне кожне життя, а знущання і біль мають викорінюватися крок за кроком.

Гуманність понад усе.

Фото з маршу за права тварин у Львові, жовтень 2017 року. Фото: tvoemisto.tv

Втім, розумію, що більшість людей готові боротися лише за власні інтереси.

Тому спробую пояснити, чому боротьба за права тварин так сильно потрібна людям.

Ганді якось сказав, що про велич нації і її моральний прогрес можна судити по тому, як вона поводиться із тваринами. Вірні слова!

Бо грань між масовими вбивствами безпритульних собак, безкарністю живодерів і злочинами проти людей тонша, ніж можна уявити.

Так легко бути добрими до сильних, багатих і наділених владою.

Втім, нумо залишатися такими ж з тими, хто не має навіть голосу, аби себе захистити. З тваринами!

Це дійсно лакмусовий папірець.

Чи хтось вірить, що влада Миколаєва, яка вирішує масово вбити безпритульних тварин, щиро турбуватиметься про долю пенсіонерів?

Чи, може, правоохоронні органи, які не можуть покарати київського живодера, боротимуться за справедливість задля людей?

Куди там!

Що вже казати про Міністерство культури, яке вершиною мистецтва бачить ведмедя на велосипеді і тигра у вогняному кільці!

Це навіть не показник, а діагноз для суспільства.

Все ще не переконливо? Тоді послухайте от що.

У далекому 1963 році вивели так звану тріаду Макдональда, за якою більшість убивць у дитинстві проявляли садизм щодо до тварин.

Спочатку цьому не дають значення, вважають дитячими пустощами, а потім стає надто пізно.

За іншими дослідженнями, понад 70% серійних вбивць починали зі знущань над тваринами.

Що вимагає марш за права тварин?

Минулого року тисячі активістів по всій Україні підписали меморандум із основними цілями зоозахисту до 2025 року. Деякі пункти, як то внесення лося до Червоної книги України, уже виконані:

• Чітке визначення права власності на тварину та позбавлення такого права в результаті жорстокого поводження для забезпечення відповідальності власників.

• Сприяння створенню зоополіції та запровадження в Україні дієвої системи контролю і покарання за жорстоке поводження з тваринами.

• Заборона використання тварин у цирках і дельфінаріях.

• Заборона експлуатації тварин для жебракування і фотопослуг.

• Заборона створення і функціонування притравочних станцій.

• Відмова від використання живих тварин для експериментів та ін.

• Розвиток реабілітації тварин і центрів утримання тварин, що постраждали від людини та її діяльності.

• Законна протидія діяльності хутряних ферм та розвитку хутряної промисловості.

• Перешкоджання діяльності живодерів-догхантерів.

• Припинення програм масового вбивства та евтаназії безпритульних тварин у містах України.

• Внесення лосів та інших диких тварин природного ареалу України, що знаходяться на межі зникнення, до Червоної книги України.

Зроби крок гуманності!

Так звучить гасло цьогорічного маршу. Ми закликаємо владу, правоохоронні органи та цілу країну зробити такий важливий крок.

Та це ще не все. Впевнений, що свій крок гуманності має і може зробити кожен.

Робіть те, на що відчуваєте сили і боріться за життя тих, хто сам цього зробити не може.

Гуманність – не точка на карті, а довгий і складний шлях.

Почати його варто прямо зараз!

Олександр Тодорчук, засновник гуманістичного руху UAnimals, для УП.Життя