Щоб до голосу жінок прислухались та вважали його важливим

Одне з моїх відряджень у США.

Аеропорт.

Я слідкую за тим, як капітан корабля та екіпаж йдуть у літак.

Чому цей спогад у контексті статті про делегацію в ООН?

Бо капітаном корабля була жінка.

Тоді я вперше замислилась над тим, наскільки в Штатах не зважають на стать чи вік людей: навички, досвід та жага до життя важливі для всіх. В цій країні я побачила сильних та красивих жінок, чию незалежність та цілеспрямованість суспільство радо приймає.

Цього року мені випала честь бути у складі жіночої делегації від України на 63-ю Комісію ООН зі статусу жінок (CSW).

Тепер я зможу презентувати український досвід із розширення прав і можливостей жінок перед редставниками не лише Штатів, а всього світу.

18 представниць українського бізнесу, влади та місцевого самоврядування прибули до Нью-Йорку, щоб обмінятися досвідом та важливими історіями, які змінюють погляд на роль жінки в суспільстві.

Всіх нас об’єднують одні цінності: відкритість партнерство, а також готовність брати на себе відповідальність.

Не зважаючи на те, що я не політик і не дипломат, хотіла б зробити свій внесок у залучення жінок до вирішення конфліктів на державному рівні.

Важливою віхою для мене стала книга Світлани Алексієвич "У війни не жіноче обличчя". Це – одна з книг, яка перевернула мою свідомість: в ній показана роль жінки на війни, психологічні та соціальні проблеми, з якими вони стикаються під час військових дій.

Яка роль жінки в нашій державі, бізнесі, сучасному суспільстві?

В нашій країні жінки постійно стикаються з тим, що суспільство більше звертає увагу на їх стать та вік – досвід та навички відходять на другий план.

А мені б хотілося, щоб зрілий вік наших українських жінок насправді був "роками щастя" та творчого піднесення. Хочу бачити їх гендерно рівними, здоровими, впевненими у собі та своєму майбутньому.

Зміна парадигми – одна з головних причин, через яку поїхали в ООН у складі жіночої делегації.

Треба змістити фокус на вміння та навички, а також користь, яку жінки можуть принести суспільству.

Досягти такого результату для нас – нелегка справа, але про це варто завжди говорити, писати та докорінно змінювати напрям розвитку.

Кожен на своєму місці, ми разом делегацією, кожен з учасників цьогорічної Комісії зі статусу жінок.

Моя задача в ООН – обмінятися досвідом з жіночими делегаціями інших країн і в майбутньому розповсюджувати отримані знання в Україні, а також вивести ставлення до жінки в нашій країні на абсолютно інший рівень.

20 березня всі три українські делегації зустрінуться на форумі "Жінки за мир, процвітання і демократію", який проходитиме у Капітолії.

Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як не бути хорошою дівчинкою та мати свободу виділятися

Не хочу бути єдиною жінкою, або Пастка Попелюшки

Буття жінкою, або Робота над внутрішнім звільненням

Невдячна домашня жіноча праця як останній бастіон українського суспільства