Ґрета "відібрала дитинство" в українського Facebook

Промова 16-річної шведської екоактивістки Ґрети Тунберґ в ООН 23 вересня 2019 року таки змусила широкі кола юзерів українських соціальних подискутувати про екологію.

Взагалі, це нехарактерна для нашого інформаційного простору тема: про неї не говорять політики, навіть перед виборами, українці не відносять її до найактуальніших проблем.

Тому кейс Ґрети дав нам досить таки унікальну можливість встановити відмінності у ставленні різних категорій Facebook-юзерів до екологічної проблематики.

А отже, спрогнозувати, чи можна українців "захопити" цією темою.

Повне дослідження читайте за лінком, а тут – найцікавіші спостереження.

Екологічні ґендерні ролі українців

Якщо згадати наше дослідження виборів, то воно продемонструвало: чоловіки і жінки дуже схоже реагували на електоральні теми.

Тим більшим було наше здивування, коли ми побачили яскраву гендерну різницю в реакціях на заяви Ґрети Тунберґ. Саме на цій, здавалося би, малоактуальній для багатьох, темі вдалося побачити, які "чоловічі" та "жіночі" поведінкові моделі ще зберігаються у нашій системі.

Жінки в цілому були частіше налаштовані позитивно як до особистості Ґрети Тунберґ, так і до екологічних проблем в цілому.

Але головне, що ми виявили типові "чоловічі" та "жіночі" меседжі.

Так чоловіки набагато частіше за жінок вдавалися до наукових або псевдонаукових викладок про екологію.

Також винятково чоловіки перепостили порівняння Ґрети з візуально привабливою активісткою Северн Сузукі, з фотографіями обох.

Так само переважно чоловіки були схильні міркувати про геополітичний контекст заяв Ґрети та конспірологічні теорії про вплив на світ за її допомогою.

Натомість жінки набагато частіше наголошували на емоціях як у критиці Ґрети та екоактивістів, так і в підтримці їхніх меседжів.

Скажімо, саме жінки відповідальні за більшість розпачливих заяв про значну й негайну загрозу глобальної зміни клімату.

Вони частіше звертали увагу на особисту мотивацію та порядність дівчини: "Чому ви кажете, що вона дитина? У нас народжують в 13 років!".

Українські "ліберали" екологічніші за "соціалістів"

Ще одною несподіванкою стали реакції на Ґрету людей з різним економічним світоглядом.

Традиційно у світовій політиці екологічні теми сприймаються як частина "лівого" дискурсу, адже є частиною державного регулювання, що обмежує вільний ринок.

Однак в Україні ми бачимо протилежну ситуацію: саме "ліберали", що пишуть у своєму Facebook про ринкові реформи, ринок землі, діджиталізацію державних послуг тощо, частіше підтримують боротьбу зі змінами клімату, ніж "соціалісти", які переймаються цінами, тарифами тощо.

"Соціалісти" використовують проти Ґрети старі штампи: "Дівчинка з багатої буржуазної країни", "Дівчинка, яка ніколи не жила в хрущовці без гарячої води", "Дівчинка, яка плаває на дорогій яхті", "Дівчинка, яка говорить до буржуїв і капіталістів".

Та й взагалі, вони набагато менше пишуть на цю тему, тобто замислюються про проблеми екології.

Імовірно, справа в тому, що як економічні реформи, так і екологія сприймаються як частини "прогресивного" порядку денного, на відміну від відсталого "совкового".

Викриття ботів-патріотів

На перший погляд, серед людей, що приділяють увагу патріотичному порядку денному, приблизно такі самі частки критиків Ґрети та екоактивізму, як і в середньому серед користувачів соцмереж.

Однак при пильному аналізі користувачів, які видають себе за патріотів, ми виявили величезну групу дуже подібних один на одного акаунтів з патріотичними аватарками й великою кількістю перепостів медіаповідомлень.

Іншою помітною особливістю є перепости ними матеріалів з російських ресурсів і з російськими меседжами, зокрема, "уривки з інтерв’ю матері Ґрети в Москві", "Відповідь нафтовика Ґреті" та інші пропогандиські російські зави.

Отже, виходить, що активність ботів помітно спотворила розподіл ставлення "патріотів" до Ґрети та екоактивізму в бік негативу, і насправді активні прихильники патріотичного порядку денного у Facebook помітно позитивніше ставляться до цих двох сутностей, аніж середньостатистичний користувач мережі.

Висновок підтверджується регіональним розподілом: Західна Україна, яка вважається найбільш "націоналістичною", дала найбільші частки позитиву за обома темами серед усіх регіонів України.

Схожа ситуація – і серед категорій "прихильники Порошенка" та "критики Зеленського": серед них фігурують ті ж самі боти.

Що ж до реальних людей з патріотичними цінностями, то основна претензія до Ґрети в їх середовищі – це те, що вона говорила не про українців, тож українцям нема чого обговорювати чужу дівчинку, адже у нас війна і вистачає своїх проблем.

А от люди з проросійським світоглядом помітно частіше поширюють негативні меседжі про Ґрету, використовуючи маніпулятивні закиди: "Її б відправити на війну", "Хай би пожила в Горлівці", "В России горит тайга, это важнее Греты".

Ґрета як провісник апокаліпсису

Люди, що пишуть у своїй стрічці про досягнення природничих наук або пропагують атеїзм, очікувано набагато краще ставляться до екоактивізму, ніж середньостатистичний Facebook-користувач, і найчастіше просто поширюють проблематику, порушену Ґретою.

Чого не скажеш про їхнє ставлення до самої дівчинки: в ньому лишається багато негативу.

А от серед людей релігійного світогляду, тобто тих, у кого хоч один пост серед останніх 30-ти був присвячений релігійній темі, зокрема, привітанням з релігійними святами, розподіл ставлення до двох досліджуваних проблем відповідає середньостатистичному.

Деякі такі дописувачі порівнювали Ґрету з чудесами Апокаліпсису, і при цьому не критикували її.

Окрім того, люди яскраво вираженого релігійного світогляду менше вірять в антропогенний чинник змін клімату, але в цілому підтримують потребу захисту довкілля.

Маркер релігійності зустрічається у юзерів, які писали щось про Ґрету і екологію, так само часто, як і патріотичний.

Одним із можливих пояснень є те, що в перші чотири дні тема Ґрети охопила перш за все "ядро" української аудиторії, яке, відповідно до наших попередніх досліджень, є переважно патріотичним, а можливо, і релігійним принаймні на побутовому рівні.

Якщо це так, то саме тому ми і бачимо в деяких категоріях користувачів розподіл ставлення до досліджуваних проблем, ідентичний до середнього.

Як це пораховано

У дослідженні ми зібрали пости та репости зі згадуванням Ґрети у Facebook, які були написані українською або російською мовами, які мали хоча б 1 взаємодію (лайк, емоцію, поширення або коментар) й автори яких зазначили своїм місцезнаходженням Україну.

Хронологічні межі охопили найактивніший період обговорення – 23-26 вересня 2019 року. Отримавши у такий спосіб понад 5,5 тис. дописів, ми випадково обрали серед них 1 тисячу.

Далі ми шукали, які меседжі доносить користувач про Ґрету, і, окремо, про екологічний активізм в цілому.

Адже далеко не завжди це ставлення було однаковим: ми бачили багато прикладів, коли люди, які захищали Ґрету, але були противниками боротьби зі змінами клімату, найчастіше оцінювали її як активну дитину, цінували її яскраву позицію. І навпаки, було чимало тих, хто відстоював боротьбу зі змінами клімату, але критикував Ґрету.

Якщо знаходили такі меседжі, то вивчали інформацію в акаунтах їх авторів. Зокрема, визначали заняття автора, його політичні уподобання (кого із політиків він критикує чи хвалить) і світоглядні засади.

Світогляд ми описали як систему із трьох вимірів, позицію у кожному з них визначали за допомогою постів-маркерів, присвячених певним характерним темам:

1) "Носій капіталістичного або ліберального порядку денного" на противагу до "носія соціального порядку денного".

Маркером для першого варіанту були пости про зниження податків, дерегуляцію, запровадження ринку землі, свободи бізнесу тощо.

Відповідно, для другого – пости зі схваленням або вимогою зниження цін, тарифів, підвищення зарплат, пенсій.

2) "Носій націоналістичного або патріотичного порядку денного" противажно до "Носія проросійського або космополітичного порядку денного".

Для першого маркером були дописи з підтримкою захисту України від Росії, просуванню української мови, незалежності українських церков, популяризації історії.

І, навпаки, заклики до миру з Росією, захисту права говорити російською маркували другу категорію.

3) "Носій релігійного світогляду" на противагу до "Носія наукового, секулярного чи атеїстичного світогляду".

Першу категорію маркували пости з релігійними темами: привітання з релігійними святами, обговорення проблем релігії тощо.

Другу позначали пости про досягнення точних і природничих наук, а також з критикою релігії.

Артем Захарченко, Олена Захарченко, Сергій Стуканов, Центр контент-аналізу, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити: 

Не лише Ґрета: три дівчинки, які борються за планету. ФОТО

Чи має рацію Ґрета Тунберґ та що ви знаєте про глобальне потепління? ТЕСТ

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.