Що таке центри освіти дорослих і як вони працюють в Україні
Сучасний світ мінливий, і потреба в якісних практичних знаннях дедалі зростає та зумовлює потребу навчатися в будь-якому віці.
Навчання після університету здебільшого платне, і далеко не кожен може осилити додаткові витрати на власний розвиток, особливо якщо йдеться про соціально незахищені категорії населення.
У багатьох країнах з розвинутою економікою діють системи неформальної освіти, які підтримують інклюзивне навчання та перекваліфікацію людей за допомогою спеціальних організацій.
Для прикладу, існує Глобальна мережа ЮНЕСКО міст, що навчаються.
Участь у цій мережі надає містам можливість обмінюватися інформацією з міжнародними партнерами, отримувати підтримку й наставництво у втіленні освітніх програм.
В Україні культура освіти впродовж життя втілена в центрах освіти дорослих. Розповімо про декілька з таких центрів та їхню діяльність.
Центр освіти дорослих Галицинівської ОТГ
З того часу як Наталія Залевська прийшла на курс із ізолону для декору (ізолон – різновид полімерного матеріалу, який використовується для ізоляційних та декоративних робіт – ред.) в Центрі освіти дорослих, минув рік. Нині вона вже викладає на курсах у філії ЦОД Галицинівської ОТГ.
Крім того, жінка виготовляє декоративні квіти на замовлення для людей зі своєї громади та з інших міст. Клієнтів знаходить через соцмережі (крім ізолону, Наталя також пройшла курс із рекламування власної продукції в соцмережах).
Сьогодні на курс Наталі ходять 12 учениць віком від 27 до 63 років.
| Учасниці заняття з курсу ізолону для декору. Фото з сторінки ЦОД Галицинівської ОТГ у Facebook |
Зазвичай люди приходять на курси, щоб отримати додаткове джерело заробітку, дехто починає власну справу.
Тренерка Ольга Сердюк, яка викладає курс крою та шиття у філіях ЦОД в Українці та Галициновому, розповідає про мотивацію своїх учениць:
"Більшість приходить, щоб зрозуміти, чи вони хочуть навчитися лише для себе, чи на користь родини. Хтось прийшов подивитися, чи гарно виходить шити, щоб в подальшому заробляти на цьому додаткові кошти.
Іноді на курс записуються багатодітні мами: наприклад, пошити постіль для своїх дітей вони вже зможуть".
Заняття проводяться в спеціально обладнаних приміщеннях при школах, бібліотеках, сільських радах. У цих приміщеннях встановлені як побутові, так і промислові швейні машини.
Якщо учениці хочуть попрактикуватися, то приносять старі домашні машини, а тренерка допомагає їх налаштувати.
| Ольга Сердюк з ученицями. Фото з сторінки ЦОД Галицинівської ОТГ у Facebook |
| Учасниці курсу з крою та шиття. Фото з сторінки ЦОД Галицинівської ОТГ у Facebook |
Центри освіти дорослих у Галицинівській ОТГ з’явилися в рамках роботи організації "Клуб сталого розвитку "Південна ініціатива" за співпраці з DVV International та програми USAID DOBRE.
Про створення центрів освіти дорослих у громаді задумалися після впровадження кількох освітньо-мистецьких проектів. Далі була успішна співпраця з донорами, завдяки якій створили ЦОД у селі Прибузьке.
Освітній напрям в ОТГ вдається розвивати також із місцевого бюджету. Завдяки цим коштам облаштували навчальні приміщення при школах, сільських радах, бібліотеках.
Пізніше почали працювати над освітніми програмами. Першою запустили з ландшафтного дизайну. Завдяки курсу учасники підготували власні проекти, дехто подав їх на бюджет участі та отримав фінансування.
Також у громаді проаналізували запити громадян щодо найпопулярніших курсів та на основі цих запитів сформували спектр освітніх програм. Сьогодні у філіях Галицинівського центру освіти дорослих діють такі курси, як квіткові композиції з ізолону для декору, курс англійської мови для просунутого рівня та для початківців, в’язання, водіння, курс із сучасного текстилю та основ шиття.
Загалом на 2020 рік у ЦОД заплановано більше 20 освітніх програм. На курси є попит, і місцеві люди стають у чергу, щоб записатися.
На думку методистки програми Руслани Сікаленко, головна родзинка ЦОД у громаді полягає в тому, що він допомагає відкривати таланти людей та підтримувати традиції у регіоні:
"Тепер у нас знають людей, які до того сиділи й нікому не розповідали, що вони талановиті, залучаємо їх до нових програм – і люди відкриваються.
Ми допомагаємо їм "розкрутися", щоб вони вийшли зі своєї тіні. Далі вже хай самі тримають курс на свій розвиток. Це найбільший плюс того, що ми робимо".
Центр освіти дорослих "Перший" у Мелітополі
З 2016 року місто Мелітополь долучилося до Глобальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються.
У 2018 році місцеві ініціативи об’єднали зусилля для створення Центру освіти дорослих "Перший".
А в 2019 році Мелітополь визнали одним із 10 найпрогресивніших міст світу, що розвивають навчання впродовж життя.
Керівниця ГС "Соціальне підприємство Центр освіти дорослих "Перший" Тетяна Однорог розповідає, що створенню ЦОД передував аналіз організації, що діяла в рамках проекту ЮНЕСКО і популяризувала освіту впродовж життя.
"Ми розглядали варіанти і комунальних установ, і відділи при управлінні освіти, але врешті вирішили, що варто обійтися без жодного політичного впливу, і тому з’явилася ідея створення громадської організації.
Коли думали над концепцією, то розуміли, що донорські кошти – це добре, але й вони іноді закінчуються, а ми хочемо бути сталою організацією, яка буде безперебійно надавати такі послуги.
Тому в нас була ідея створити соціальне підприємство, де освітні послуги були б платними за винятком осіб із незахищених соціальних категорій".
| Проведення гри "Світ громад" при ЦОД "Перший". Фото зі сторінки організації у Facebook |
Цьогоріч в ЦОД "Перший" запустили близько 25 програм, серед яких курси з комп’ютерної грамотності, крою та шиття, 1С-бухгалтерія, програми про здоров’я для людей поважного віку.
Тетяна Однорог зазначає, що найпопулярнішими навчальними програмами є курс із 1С-бухгалтерії (зокрема, для підвищення кваліфікації) та курс із крою та шиття.
| Заняття з курсу 1С-бухгалтерії. Фото зі сторінки ЦОД "Перший" у Facebook |
За дворічний період існування центру були випадки, коли люди успішно проходили курси та продовжували займатися справою як основним видом діяльності.
"Одна з учасниць курсу торік взяла участь ще в одному проекті і відкрила власне швейне виробництво.
І коли вона планує брати ще собі працівників, то вони йдуть до нас на курси і потім влаштовуються до неї працювати".
Серед успішних кейсів центру також курс із жестової мови, який нещодавно завершився. Слухачами курсу були не тільки люди з вадами слуху, а й працівники сфери обслуговування, соціальні працівники. Дехто з випускників курсу зміг знайти собі додаткову роботу.
Нині ЦОД також півпрацює із центром зайнятості, тож чимало пошукачів роботи одразу отримують інформацію про центр та доступні курси, щоб швидко перекваліфікуватися або підвищити кваліфікацію.
"Центр освіти впродовж життя" у м. Суми
ГО "Центр освіти впродовж життя" у Сумах діє з 2016 року. Керівник організації Юрій Петрушенко розповідає, що ідея створити такий центр з’явилися після відвідання події від партнерів.
Дізнавшись про систему народних університетів у Німеччині (аналог центрів освіти дорослих), Юрій із колегами вирішили перейняти західний досвід.
"Фактично, цей центр заснували менеджери в сфері освіти, які розуміли, що людство перейшло від системи освіти на все життя до освіти впродовж усього життя, що є попит на навчання дорослих людей, які вже закінчили певний етап навчання раніше, наприклад, виш".
Щоб задовольнити попит людей у місті, які не є школярами чи студентами, група однодумців вирішила організовувати навчання, запрошувати тренерів, навчатися самим, щоб ставати тренерами й надавати освітні послуги.
Майбутній центр освіти для дорослих повинен був стати майданчиком, де збираються люди, які хочуть навчатися і хочуть навчати. Організували цей майданчик при Сумському державному університеті.
"Від початку створення в центрі переважали програми для розвитку так званих soft skills: художні й театральні студії, ораторська майстерність, поетичне мистецтво.
Згодом з’явилися курси з програмування, Excel і такі речі, які люди можуть використати у своїх професіях чи для пошуку роботи", – додає Юрій.
Серед освітніх напрямів центру є вивчення мов, здоров’я та дозвілля (зокрема, програма про здоров’я для людей поважного віку), громадянська та цифрова освіта.
"Напрям цифрової освіти сьогодні один із найбільш популярних, тому що люди розуміють її значення, ну і також популярний напрям громадянської освіти.
Чому? Тому що ми намагаємося робити її sexy за західним лексиконом. Бо всі говорять: "Що таке громадянська освіта? Це ж нецікаво".
А ми намагаємося робити зустрічі із лідерами думок, розказувати про громадянську освіту через мистецтво, документальні фільми".
| Майстер-клас із живопису при Центрі освіті впродовж життя. Фото зі сторінки організації у Facebook |
Як зазначає Юрій Петрушенко, успішним став курс "Громадянська відеожурналістика":
"У нас був тренер Валерій Балаян, режисер, і він вчив дорослих знімати відео, щоб використовувати його, зокрема, для громадського життя.
Наприклад, ти побачив якусь несправедливість, побачив сміття на вулиці – і вчишся фільмувати такі речі, щоб викласти це в соцмережі і донести думку до громадськості, до влади, щоб це змінити".
Режисер навчав людей знімати такі фільми протягом трьох місяців. Наприкінці курсу відбувся показ випускних робіт, на яких були присутні представники влади. За словами Юрія, деякі проблеми, про які йшлося в цих фільмах, вдалося вирішити.
Пізніше курс відзначили як найкращу програму у сфері громадянського суспільства у країнах Східного Партнерства, а торік "Громадянська відеожурналістика" завоювала приз у Батумі як найкраща програма у сфері громадянської освіти.
До найбільш популярних курсів можна також зарахувати програми з пошуку роботи, комп’ютерної та фінансової грамотності. Популярна програма про здоров’я для людей поважного віку.
| На тренінгу із цифрової грамотності. Фото зі сторінки Центру освіти впродовж життя у Facebook |
Юрій Петрушенко зазначає, що близько половини слухачів курсів приходять, щоб отримати нову роботу, а решта йде за знаннями, які б дозволили їм розвиватися або зробити життя щасливішим.
"Коли доросла людина вчиться чи то малювати, чи акторській, ораторській майстерності – це фактично робить її життя більш свідомим, і вона швидше знайде роботу, тому що вона впевнена в собі і в тому, що гідна кращої роботи".
Українська система освіти впродовж життя досі формується, і кількість соціальних центрів неформальної освіти впродовж життя можна порахувати на пальцях.
Для порівняння, німецька система освіти дорослих існує близько 100 років та налічує більше 900 установ.
Згадані українські заклади працюють за прикладом західних колег, а саме створюють можливість інклюзивного навчання, надають умови для професійного розвитку, перекваліфікації та подолання безробіття, сприяють розвитку громадян та їх включеності у життя громади.
Відмінність полягає лише у всесторонній підтримці з боку держави та суспільства, якої в Україні бракує.
Щоб інфраструктура освіти впродовж життя розвивалася повноцінно, слід сформувати відповідну законодавчу базу та сприяти усвідомленню цінності освіти з боку кожної громади, адже донорські та партнерські кошти не можуть забезпечити стабільної роботи центрів освіти дорослих, а потреба в таких закладах щодень зростає.
Вікторія Солодка, менеджер онлайн-платформи неформальної освіти Української асоціації освіти дорослих, спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити:
Робота в 50: що з нею в Україні, чи працюють гірше люди у віці та як змінити професію
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.