Хвіст крутить собакою: чому люди вірять у конспірологію

Кілька місяців тому друзі показали мені сторінку в Instagram, яка роз’яснювала широкій громадськості  "що  ж відбувається насправді".

У карколомних комбінаціях в єдиний сюжет з’єдналися зірки-педофіли, таємний уряд, синтезований з адреналіну наркотик, підземні міста. 

Не обійшлося і без спецоперації COVID-19, 5G точок, вакцин та біочіпів, політики. 

Щодня цей акаунт та його телеграм-канал публікував від 10-20 повідомлень із "доказами" реальності того, що відбувається. 

"Аргументи" часто йшли всупереч шкільній програмі, але кількість підписників каналу зростала з кожним днем. 

Що змушує людей повірити у неймовірне, ніж прийняти факт, що наше життя це набір закономірностей та випадковостей, які навряд чи можуть бути чиїмось злим задумом? 

Низький рівень освіченості? 

Це дуже логічне пояснення, але конспірологічні теорії ширяться та процвітають у країнах із доступною базовою освітою. Серед них Україна, Росія, країни Європи, Велика Британія та Америка. 

Тоді ті, хто вірять у ці теорії погано вчилися у школі? 

Це не завжди так. Хоча чим більш ерудованою та скептичною є людина, тим складніше їй повірити у невіглаські ідеї, бо одна з основних задач освіти – розвиток критичного мислення.

Дослідники цієї теми бачать не тільки освітні прогалини серед причин віри у конспірологічні теорії. 

Особливо довірливими нас роблять певні особистісні якості, зовнішні обставини, а також природа нашого мислення.

Заповнення прогалин

Буденне життя хаотичне, не всі події є системними та послідовними, наше розуміння може бути фрагментарним. 

Конспірологічні теорії дають достатньо чітку структурну та вичерпну відповідь. 

Людська специфіка цілісного сприйняття світу, часто змушує доконструйовувати дійсність, тоді брак інформації неусвідомлено заповнюється стереотипами та проекцією власних рис чи думок на події (Carl Miller, Jamie Barlett, 2011) або запропонованими версіями. 

[BANNER1]

Зрозуміла логіка

Ми потребуємо ясності та чіткості. 

Наприклад, складно змиритися з думкою про те, як людство в технологічні часи безрезультатно бореться з пандемією, ніхто достеменно не знає причин появи коронавірусу, захворювання стрімко поширюється, має різні прояви, мутує, що буде відбуватися далі невідомо. Хаос та невизначеність. 

Значно простіше уявити простий причинно-наслідковий зв’язок, за якого це комусь вигідно, або бачити в цьому спеціальний спосіб керування людством.

Whitson та Galinsky (2008) встановили, що віра в теорії змови стає більш міцною, коли підвищується мотивація пошуку закономірностей у середовищі. 

Дослідники Van Prooijen та Jostmann (2013) встановили зв’язок з тим, що віра в такі теорії зростає в ситуаціях сильного стресу. 

В той самий час інші дослідники зазначають, що так непевність та нестабільність діють далеко не на всіх. 

Більш підвладні вірі в конспірологічні теорії особи з низьким рівнем критичного мислення, аналітичними здібностями та низьким рівнем освіти (Swami, Voracek, Stieger, Tran, & Furnham, 2014).

Керівництво до дії та контроль життя

Нам важливо відчувати контроль над тим, що відбувається. 

В умовах невизначеності ми маємо менше можливостей для цього, тому конспірологічне розуміння "побудови світу" може декому допомагати "керувати своїм життям". 

Люди, які вірять у змови, можуть із легкістю заперечити офіційні наративи, які часто сповнені суперечностей та тривожних маркерів. 

Наприклад, соціальне дистанціювання, масочний режим чи самоізоляція – не є повною панацею від поширення коронавірусу. Це тільки суттєво зменшує нашу вразливість. 

Така неоднозначність дозволяє конспірологам підтримувати свою альтернативну версію, яка дає більше розуміння та контроль ситуації. 

Теорії змови часто містять конкретні поради, за якими можна захистити себе, або боротися з проблемою, наприклад, не вакцинуватися, руйнувати вежі 5G, підписувати петиції щодо відмови від масок, не вірити новинам тощо. 

Це дає відчуття, що виконуючи означені інструкції, або саботуючи загальні правила, ти більш захищений. 

Van Prooijen & Acker (2015) довели, що у порівнянні з вихідними умовами віра у змови підвищується тоді, коли люди почувають себе нездатними контролювати те, що відбувається навколо. 

В той самий час, є дані, які говорять про те, що віра у конспірологічні теорії знижує рівень автономії та контролю поведінки людини (Douglas & Leite, 2017). 

Зовні це може виглядати як перекладання відповідальності на когось або щось.

[BANNER2]

В білому пальті

Цікавими є і соціальні процеси. 

В уявленні людей віра в теорію змови може підвищувати цінність її та групи, до якої вона себе відносить. 

Часто прихильники конспірології намагаються створити образ себе як компетентних, з високими моральними стандартами людей, але тих, що утискає сліпа безпринципна некритична більшість. 

Cichocka, Marchlewska, & Golec de Zavala (2016) припускають, що теорії змови будуть особливо привабливими для людей, які відчувають, що позитивний імідж їх чи групи, до якої вони належать, знаходиться під загрозою. 

Дослідження вже інших вчених підтверджують цю ідею, так Graeupner & Coman, (2017) зазначають, що переживання остракізму, критичного ставлення та зневаги можуть підвищувати віру у забобони та теорії змови. 

Також віра у теорії змови пов’язана з упередженнями щодо впливових груп та тих, хто вважається ворогом (Imhoff & Bruder, 2014, Kofta & Sedek, 2005). 

Саме тому так просто іноді відстежувати географії походження конспірологічних теорій та ідей.

Тож, миймо руки, носімо маски, перевіряймо факти та сприймаймо життя в усій його невизначеності.

Валерія Палій, президентка Національної психологічної асоціації, модераторка робочоі групи з превенціі зміни клімату та збереження психічного здоров’я, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина rod_julian/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як розпізнати фейк-новини та шукати істину. Добірка TED

5 фільмів, які допоможуть відрізняти фейки та менше наступати на граблі соцмереж

20 фейкових статей: як західні науковці рік обдурювали наукові журнали

Фейк на 20 тисяч репостів. Як українець у Facebook експериментував

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.