Усі тварини рівні? Що таке спешисизм та чому корови не повинні страждати більше за собак
Цьогоріч 28 серпня відзначають сьомий Всесвітній день припинення спешисизму (7th World Day for the End of Speciesism).
"Припинення чого?" – здивовано спитає більшість людей. І дійсно, спешисизм, або видова дискримінація – новий для нас термін, хоча поняттю цьому десь так само років, як і людству.
Спешисизм означає дискримінацію за видовою ознакою, тобто приналежності (чи не приналежності) до певного біологічного виду. Так само як расизм – дискримінація за расовою ознакою або ейджизм – за віком.
Недискримінаційний підхід, відповідно, базується на зважуванні інтересів усіх на одній шкалі, без довільної дискримінації – незалежно від віку, раси, статі та виду, а також інтелекту, краси, сили, соціального статусу та будь-чого іншого.
Тварини, як і люди (які, з точки зору біології, теж тварини, примати виду Homo sapiens) здатні відчувати біль та страждання.
| Фото: Відкриті клітки |
Розуміючи це, ми відмовляємось від невиправданого насилля і жорстокості, і це підтверджують зміни у законодавстві. Зокрема, був підписаний Президентом законопроєкт №2351, який посилив кримінальну та адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Для багатьох з нас тестування косметики на тваринах, цирк з тваринами, хутряний одяг, вживання фуа-гра – вже неприпустимі, бо означають невиправдану жорстокість щодо тварин.
А ми розуміємо, жодна жива істота не повинна страждати лише заради задоволення людини, незалежно від її виду. Чи залежно?
Так історично склалось, що ми вважаємо собак своїми друзями, розділяємо з ними житло, любимо їх, годуємо, лікуємо, коли вони хворіють, і переживаємо за долю навіть бездомних песиків.
Проте є культури, де до собак ставляться, як до свійської тварини. В країнах Азії щороку досі з’їдають близько 30 мільйонів собак.
Те, що неприйнятно для нас, для багатьох – традиція, норма і звичка. Така сама, як і для нас – їсти свиней.
І так відбувається не тому, що собаки розумніші за свиней чи відчувають більше емоцій, або більше страждають.
Навпаки, вчені кажуть, що інтелект свиней перевершує собачий і навіть інтелект трирічної дитини.
Ми зазвичай не обираємо, кого любити, а кого використовувати як ресурс. Просто в наших культурах обставини складались саме таким чином.
Ми продовжуємо традиції своїх бабусь та дідусів, але чи не застарілі вони з точки зору етики та моралі?
Австралійський філософ Пітер Сінгер (входить до списку "100 найвпливовіших людей планети" за версією журналу Time у 2005 році) у своїй революційній книзі "Визволення тварин" стверджує, що інтереси тварин слід брати до уваги саме через їхню здатність відчувати страждання.
Основна ідея книги – "найбільше благо" – єдина міра хорошої або етичної поведінки. Сінгер стверджує, що немає жодних підстав не застосовувати цей принцип і до інших тварин, а не лише до людей.
Так, Сінгер допускає, що права тварин не ідентичні правам людини: "Очевидно, що між людьми та іншими тваринами є важливі відмінності, і ці відмінності повинні привести до деяких відмінностей у правах".
Проте філософ виступає проти дискримінації за ознакою приналежності істоти до певного виду.
Він вважає інтереси всіх істот, здатних до страждання, гідними рівного прийняття до уваги, а меншу увагу до істот залежно від їхньої видової приналежності – не більш обґрунтованою, ніж дискримінацію за кольором шкіри.
Автор стверджує, що в той час, як тварини показують нижчий інтелект, ніж середньостатистична людина, багато інтелектуально обмежених людей показують нижчі розумові здібності, а деякі тварини іноді демонструють ознаки інтелекту нарівні з дітьми.
Отже, інтелект не може бути причиною приділення тваринам меншої уваги, ніж розумово обмеженим людям. Сінгер робить висновок, що найбільш практичним рішенням є прийняття рослинної дієти. Він також засуджує вівісекцію, за винятком ситуацій, коли користь переважує шкоду використовуваним тваринам.
У більшості з нас одразу виникне питання, чи не нашкодить рослинна дієта нашому здоров’ю, чи не поставимо ми таким чином інтереси тварин вище за людські.
Позиція провідних дієтологів, зокрема Академії харчування та дієтології США тут однозначна:
"Належним чином сплановані вегетаріанські, в тому числі веганська, дієти є здоровими, поживними й можуть забезпечити переваги для здоров’я у профілактиці та лікуванні деяких захворювань.
Ці дієти підходять для людей на всіх етапах життєвого циклу, в тому числі жінкам під час вагітності і лактації, немовлятам, дітям, підліткам, людям похилого віку, а також спортсменам".
Ми дискримінуємо не лише тих тварин, яких використовуємо, але і тих, які нам просто менше подобаються. Наприклад, серед комах нам до вподоби метелики, бабки й сонечка, проте багато інших представників цього класу часто вважають огидними.
Лише через зовнішні ознаки ми більше симпатизуємо певним видам, і, відповідно, оберігаємо їх.
Людство за останній час стало значно етичніше і гуманніше. Для нас очевидне право на життя і свободу усіх без винятку людей.
Очевидно, що не можна спричиняти страждання тим, хто здатен відчувати біль. Очевидно, що тварини теж відчувають радість і страх, біль і задоволення. То чи не пора розширити діапазон моральних міркувань і охопити всіх живих істот, щоб їх інтереси теж були враховані?
Ми у "Відкритих клітках" віримо, що кожній людині притаманна чутливість до страждання тварин. Віримо, що кожна людина бажає іншим істотам кращого життя і готові ділитись тим, як це зробити.
Адже часто в людей просто недостатньо інформації. Напередодні Всесвітнього дня припинення спешисизму ми спитали людей на вулицях Львова, Києва, Одеси та Івано-Франківська про те, що ж таке "спешисизм" і ось що з цього вийшло.
Ми радо допоможемо більше дізнатись, як створити світ, вільний від страждань і готові разом перемагати спешисизм заради кращого, справедливішого, щасливішого життя людей і тварин.
Олена Баран, активістка ГО "Відкриті клітки Україна", спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Фандрейзинг в зоозахисті: чому варто жертвувати для добробуту тварин
150 млн помирає щороку: як на тваринах тестують ліки та косметику
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.